Розрахунки зі спадкоємцями

Якщо спадкоємець не подав заяви про вступ в ТОВ або учасники відмовили у прийнятті його до товариства, то товариство повинно роз­рахуватися з ним.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 147 ЦК України розрахунки зі спадкоєм­цями (правонаступниками) учасника, які не вступили до товариства, здійснюються відповідно до положень ст. 148 цього Кодексу. Ця стаття регулює розрахунки в разі виходу з товариства. Однак слід мати на увазі й одну особливість її застосування. Відповідно до абз. 4 ч. 2 ст. 148 ЦК України порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом. Для відносин, пов'язаних з виходом, таким законом є ст. 54 Закону України «Про господарські товариства». Але для відносин, пов'язаних з розрахунком частки учасника, якому відмовлено у вступі до товариства, таким за­коном буде ст. 55 того самого Закону, яка є спеціальною.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Закону України «Про господарські товари­ства» при відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до ТОВ або відмові товариствау прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного фонду товариства підлягає зменшенню.

Стаття 55 відрізняється від ст. 54 тим, що:

1) не встановлює строку проведення розрахунку;

2) частка може бути видана у грошовій або натуральній формі не лише на вимогу учасника;

3) вартість частки визначається на день смерті учасника;

4) розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню.

Проте ці відмінності є другорядними. Найважливіше, що ст. 55 За­кону України «Про господарські товариства» передбачає інший по­рядок визначення суми, яка підлягає сплаті. Порівняймо:

- ст. 54 - при виході учасника йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді;

- ст. 55 - йому видається частка у майні, яка належала реорганізо­ваній або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю).

Видається, що уст. 55 Закону України «Про господарські товариства» міститься не точне формулювання, адже зрозуміло, що спадкодавець не має частки в майні товариства, бо власником майна є товариство. Учас­ник має частку в статутному капіталі товариства, яка, мабуть, і малася на увазі.

Якщо для розрахунку зі спадкоємцями законодавець відсилає до норми, яка регулює вихід з ТОВ, то очевидно, що принцип визначення суми повинен бути єдиний в обох випадках. Тому ст. 55 Закону України «Про господарські товариства» не може застосовуватися як така, що суперечить ст. 147 ЦК України.

Розрахунки з учасником проводяться в грошовій формі. За домовле­ністю між спадкоємцем та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі (ч. 2 ст. 148 ЦК України).

Ще одна важлива особливість - вимога зменшення розміру статут­ного капіталу. За змістом ст. 55 Закону «Про господарські товариства», якщо зі спадкоємцями проводиться розрахунок, це слід зробити обов'язково. Однак ця норма вступає в конфлікт з нормами, які регулю­ють процедуру зменшення статутного капіталу. Відповідно до ч. 5 ст. 144 ЦК України зменшення статутного капіталу ТОВ може мати місце після повідомлення в порядку, встановленому законом, усіх його креди­торів і за наявності заперечень кредиторів товариства не допускається (ст. 16 Закону України «Про господарські товариства»). У цьому разі

кредитори мають право вимагати дострокового припинення або ви­конання відповідних зобов'язань товариства та відшкодування їм збит­ків. А за ст. 56 цього ж Закону рішення ТОВ про зменшення його ста­тутного фонду набирає чинності не раніш як через 3 місяці після державної реєстрації і публікації про це у встановленому порядку.

Тому постає питання, чи допускається зменшення статутного капі­талу товариства внаслідок проведення розрахунку зі спадкоємцем учас­ника, якщо проти цього заперечують кредитори.

Держпідприємництво України вважає, що фактичній видачі право­наступнику (спадкоємцю) учасника товариства у грошовій або нату­ральній формі частки в майні цього товариства передує:

-» визначення вартості частки на момент смерті учасника на підста­ві положень статуту відповідного товариства та з урахуванням вимог Закону «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»;

- проведення загальних зборів учасників товариства та ухвалення на ньому рішення про зменшення статутного капіталу у зв'язку з видачею правонаступнику (спадкоємцю) учасника частки в майні товариства;

- державна реєстрація змін до статуту;

- набрання чинності рішенням товариства про зменшення його статутного капіталу¹.

Увага! Держпідприємництво виходить з того, що виплати проводяться після зменшення статутного капіталу у вста­новленому порядку, тобто з урахуванням згоди кредиторів.

Утім, видається, що в цьому випадку згоди кредиторів не потрібно, оскільки підставою для зменшення статутного капіталу є пряма вимога закону, а не рішення зборів учасників.

Запропонований порядок не враховує, що питання про вступ спадко­ємців у товариство виріїиується на зборах учасників, а зменшення статут­ного капіталу є наслідком відмови у прийнятті спадкоємця до товариства.

Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 29.08.2005 р. № 7332 «Щодо врегулювання порядку та способу визначення частки спадкоємців учасника товариства з обмеженою відповідальністю, які не вступили в товариство» // Орієнтир. - 2005. - № 35.

Обидва питання, і про вступ спадкоємця, і про зменшення статутного капіталу, повинні бути включені до порядку денного. Коли формується порядок денний, то ще не відомо, як буде вирішено питання про вступ спадкоємця. Тому відсутні підстави, щоб включати до порядку денного питання про зменшення статутного капіталу, коли ще не відомо, чи буде спадкоємцеві відмовлено у прийнятті до товариства.

Чинне законодавство не передбачає права спадкоємця, який успад­кував частку в статутному капіталі, продати її. Відповідно до ст. 147 ЦК України право продати частку має учасник товариства, а не власник частки. Таке право слід було б надати спадкоємцеві, щодо якого това­риство не виконує своїх зобов'язань з обов'язкового викупу частки протягом установленого строку. Продаж частки відбувається за прави­лами, передбаченими ст. 147 ЦК України.

Дата добавления: 2015-06-04