Тоталітарний політичний режим

Політичні режими: поняття й типологія

Прибутько

Термін "політичний режим" у перекладі з латинської означає порядок управління. У політології цей термін використовується як сукупність засобів і методів здійснення політичної влади певної керівної еліти.

Політичний режим характеризується такими пара­метрами:

- ступінь політичної участі народу та його задіяність у про­цесі прийняття державних рішень;

- характер функціонального ставлення інститутів влади до основних прав і свобод людини;

- рівень можливостей вільного суперництва правлячого й опозиційного угруповань у процесі формування органів державної влади;

- дотримання владними органами в своїй діяльності Консти­туції та законів країни;

- наявність державної ідеології, свободи ЗМІ;

- застосування переконань, примушень або відкритого на­силля для здійснення державного управління.

Політичний режим — це соціальний механізм поєднання влади, суспільства та громадян, який функціонує в межах певної політичної системи суспільства й має цілі її стабілізувати, спираю­чись на соціальні інтереси та використовуючи різні методи.

Отже, політичний режим - це система методів, прийомів і засобів здійснення державної політичної влади.

Він безпо­середньо впливає на форму правління й державний устрій, фіксує внутрішній стан політичної організації суспільства.

Сутність політичного режиму характеризується такими ознаками його діяльності:

- ступенем гласності та свободи слова;

- фактичним захистом прав і свобод громадян;

- політичним та юридичним статусом правоохоронних органів у суспільстві;

- характером взаємостосунків пересічних громадян і урядовців;

- існуванііям і вільною діяльністю політичної опозиції;

У різних країнах світу існують три основні типи політич­них режимів: демократичний, тоталітарний і авторитарний.

Об'єктивні передумови для формування тоталітарних по­літичних режимів у першій половині XX ст. були в багатьох країнах, окрім країн з глибокими демократичними традиціями. Тоталітарні режими перемогли в країнах, які не мали розвиненої демократії, громадянського суспільства - Німеччині, Італії, СРСР, Японії.

Політологи виділяють два основні види тота­літарних режимів, які кваліфікуються залежно від основ­них ціннісних критеріїв.

1. Правий тоталітарний режим, в основі якого лежить національний (расовий) критерій, - фашистські режими в Німеч­чині, Італії, Іспанії.

2. Лівий тоталітарний режим, заснований на класовому (соціальному) критерії, - сталінізм в СРСР, маоїзм у Китаї.

Сутність тоталітарних режимів:

1) надцентралізована державна влада на чолі з диктатором і його найближчим оточенням, народ повністю усунуто від при­йняття політичних рішень;

2) управління суспільством здійснює диктатор без опори на демократичні механізми, за допомогою репресивних право­охоронних органів;

3) у політичному житті суспільства діє одна партія, що під­тримує тоталітарну владу та партійний апарат, який фактично переплітається з державним

апаратом;

4) у державі існує одна офіційна ідеологія, плюралізм думок не допускається та зазнає переслідувань з боку ідеологічного апарату;

5) встановлюється тотальний, усеосяжний контроль за ЗМІ, діє цензура, допускається тільки інформація, дозволена владою;

6) держава у власних інтересах формує та розвиває культуру, мистецтво, освіту, контролює релігію, приватне життя людей, позбавляє їх права вільно

висловлювати свої думки й почуття, обмежує свободу пересування, вибір професії тощо;

7) державна й політична влада формуються на користь прав­лячої верхівки, влада відокремлена від народу, його потреб та інтересів,

але прагне формувати в масовій свідомості уяв­лення про свою єдність з народом;

8) держава приймає закони й правові норми на користь прав­лячої верхівки, хоча формально вони декларуються як при­значені для народу;

9) у державі відсутня правова захищеність людей, можуть застосовуватися насильство, примушення та навіть терор;

10) економічною основою держави є велика власність -державна, суспільна, монополістична;

11) не допускається самоврядування на місцях, відсутні елементи громадянського суспільства.

Отже, тоталітаризм - це політичний режим, в якому здійснюються повний контроль і сувора регламентаіт,іь з боку держави над усіма сферами життєдіяльності суспільства та життям кожної людини, що забезпечується переважно сило­вими засобами, зокрема, засобами збройного насильства.

29. Авторитарний політичний режим

Авторитарний режим влади є проміжною ланкою між то­талітарним і демократичним режимами. Він трохи лібераль-ніший, ніж тоталітарний, але суворіший, аніж демократичний.

Авторитарний політичний режим - це такий держав­ний і політичний лад суспільства, за якого вся влада належить одній особі, партії, класу чи елітній групі на чолі з лідером.

Основні ознаки авторитарного політичного режиму:

1) влада зосереджується в руках одного лідера чи партії, а народ повністю позбавлений можливості формувати або кон­тролювати владні структури,

хоча формально проголошується демократія;

2) існують представницькі органи влади, проте їхня діяльність перебуває під контролем правлячої еліти, до того ж часто глава держави концентрує в

своїх руках як виконавчу, так і законодавчу влади;

3) система виборності державних органів влади діє формаль­но, керівні посади передаються у спадок;

4) принцип розподілу влади на виконавчу, законодавчу та судову лише декларується. Насправді, суди є додатком до державної влади, виконують її

вказівки та є залежними в своїх рішеннях;

5) відсутня єдина ідеологія, проте плюралізм думок і дій опо­зиції допускаються в певних межах, якщо вони не загрожують чинному ладу, політичні

партії в своїй діяльності зобов'язані орієнтуватися на програму партії правлячої;

6) права та свободи людини проголошуються, але не забез­печуються, особливо в політичному житті, а у взаєминах із владою при конфліктних ситуаціях людина реально позбавлена гарантій безпеки;

7) правоохоронні органи формально стоять на сторожі законності, але практично не підконтрольні суспільству та можуть використовуватися владою в

політичних цілях;

8) відсутній терор, масові репресії, але переважають командні й адміністративні заходи в системі державного управління;

9) усебічний контроль над усіма сферами суспільного й особис­того життя відсутній;

10) обмеження свободи має дозвільний характер, частково зберігається цензура.

Дата добавления: 2015-06-29