Загальні вимоги безпеки

ВСТУП

Розвиток існуючих і будівництво нових шляхів сполучення: залізниць, автомобільних доріг, трубопроводів, водних шляхів, а також розвиток повітряного транспорту вимагають здійснювати їх діяльність на основі екологічних законів.

Перед будівництвом нових залізниць складають проекти, яким надають дуже велике значення, враховуючи державне значення залізниць, їх вартість, складність будівництва при різноманітних природних умовах.

На основі вивчення економіки та природних умов району проектування, а також виявлення розрахункових Розмірів перевезення, наука про проектування залізниць розробляє методи вибору напрямку лінії, основних елементів проектування (роду тяги, типу локомотива, крутизни розрахункового ухилу, корисної довжини станційних колій, розрахункової ваги вантажних поїздів, кількості головних колій), місцезнаходження траси, а також розміщення і вибір типів усіх споруд необхідних для звичайної експлуатації залізниць.

У зв’язку зі збільшенням розмірів руху на залізницях особлива увага приділяється збільшенню пропускної здатності існуючих залізниць завдяки побудові других колій електрифікації найбільш вантажонапружених напрямків, автоматизації та комплексної механізації виробничих процесів.

Головною задачею залізниці є підвищення швидкості руху поїздів та прискорення обороту вагонів.

1 РОЗРОБЛЕННЯ ПРОЕКТУ НОВОЙ

ЗАЛІЗНИЧНОЇ ЛІНІЇ

1.1 Опис району проектування

Траса пролягає в Луганській області, вона розташована на Північному Сході країни, в басейні середньої течії Сіверського Донця. Поділяється на 18 районів, 167 сільрад, має 35 міст.

Поверхня більшої частини території Луганської області - хвиляста рівнина, що поступово змінюється з Пн.(вис.до 230) на Пв. до Сіверського Донця.

На Пд. - Донецький кряж (вис.до 367 м). В області знайдено значні поклади кам’яної солі, мінеральні джерела. Клімат помірно-континентальний, пересічна температура січня -6-8°С, липня близько +12-23°С. Річна кількість опадів незначна від 400-500 мм. За несприятливих метеорологічних явищ, що завдають значної шкоди господарству, бувають суховії і пилові бури.

Річки належать до басейну Сіверського Донця. Всі вони рівнинні, використовуються для промислового й комунального водопостачання та зрештування.

Луганська область розташована в степній зоні. Степові простори в межах області майже повністю розорені.

Під лісами і чагарниками - понад 10% території області є Луганський заповідник, до складу якого входять філії: Станічно-Луганський, Стрільцовський степ, Перевальский степ.

1.2 Тягові розрахунки

Тягові розрахунки виконуються з метою визначення маси поїзду та призначення довжини приймально-відправних колій і вибору норм проектування.

Основні характеристики локомотива ВЛ-10 та вагонів вибираємо по [3] і оформлюємо у вигляді таблиць 1.А і 2.А (див. Додаток А, табл. 1.А, табл. 2.А).

Послідовність виконання тягових розрахунків:

1. Визначаємо масу брутто вагонів, т:

g _{бр (6)} = g _{т (6}) + b × g _{гр (6)} (1)

g _{бр (8)} = 40+0,89 125 = 151,25 т

g _{бр (6)} = 32+0,97 94 = 123,18 т

2. Визначаємо навантаження на 1 вісь вагону, т/ вісь:

g _{о (6)} = g _{бр (6)}, (2)

m

де m - число висей у вагоні

g _{о (6)} = 123,18: 6 = 20,53

g _{о (8)} = 151,25: 8 = 18,19

3. Визначаємо співвідношення вагонів по масі:

a₆ = g _{бр (6)} × g ₆ (3)

g _бр(8) × g ₈ + g _{бр (6)} × g ₆

a₆ = 123,18 60 = 0,55

123,18 60 + 151,25 40

a₈ = 151,25 40 ___ = 0,45

151,25 40 + 123,18 60

Перевірка: å a = a₈ + a₆ = 1 0,55 + 0,45 = 1,00

4. Визначаємо питомий опір руху вантажних вагонів, кгс/т:

а) w о(6) = 0,7 + 3 + 0,1 × V + 0,0025 × V² (4) g _о(6)

w _о(4) = 0,7 + 3 + 0,1× 23 + 0,0025 × 23² = 0,36

20,53

w о₍₈) = 0,7 + 6 + 0,038 × V + 0,0021×V² (5)

g о (8)

w о₍₈)= 0,7 + 6 + 0,038 × 23 + 0,0021× 23² =0,46

18,91

5. Визначаємо основний питомий опір руху складу, кгс/т:

w о¢¢ = a8 × w о(8) + a6 × w о(6) (6)

w о¢¢ = 0,45 0,46 +0,55 0,36 =0,41

6. Визначаємо питомий опір руху локомотива, кгс/т:

w о¢ = 1,9 + 0,01 × V + 0,0003 × V² (7)

w о¢ = 1,9 + 0,01× 23+ 0,0003 × 23² = 2,29

7. Визначаємо масу складу «брутто», т:

Q = F _к(р) - Р (w _о¢ + i _р),

w _о¢¢ + i _р

де i р – 8 ⁰ /₀₀- розрахунковий ухил

Q = [ 27700-129 (2,29+8)]: (0,41+8) = 3136

8. Визначаємо число вагонів у поїзді, шт:

n ₈ = a₈ × Q (9)

g _{бр (8)}

n ₆ = 0,55 3136/ 123,18» 14

n₈ = 0,45 3136 /151,25» 9

9. Уточнюємо масу складу, т:

Q _бр = g _{бр (8}) × n ₈ + g _{бр (6}) × n₆ (10)

Q бр = 151,25 9 + 123,18 14 = 3086

Перевірка: Q - Q бр £ 50 т 3136 -3086 = 50 т ≤ 50 т

10. Уточнюємо масу поїзда, т:

М = Р + Q бр (11)

М= 129+3086 = 3215

11. Визначаємо масу вагонного складу «нетто», т:

Q _{«нетто»} = g _{гр (8)} × b₈ × n ₈ + g _{гр (6}) × b₆ × n ₆ (12)

Q _{«нетто»} = 120 0,89 9 + 90 0,97 14 = 2183

12. Визначаємо додатковий опір при зрушенні поїзда з місця, кгс/т:

w _{зр (8)} = 28 (13)

₍₆) g _{о (8)} + 7

w зр (6) = 28 = 1,02

20,53 + 7

w зр (8) = 28 = 1,08

18,91 +7

13. Визначаємо сумарний додатковий опір при зрушенні поїзда з місця, кгс/т:

w _зр = w _{зр (8)} × a₈ + w _{зр (6)} × a₆ (14)

w зр = 1,08 0,45 + 1,02 0,55 = 1,047

14. Перевірка маси поїзда за умов зрушення з місця,т:

Q _зр = F _{k (зр)_} - Р (15)

w _зр + i _зр

де i зр = 2,5%о

Q зр = 42600: (1,047 +2,5) - 129 = 11871

Перевірка:Q _зр > Q _бр 11871 > 3086

15. Визначаємо довжину складу, м:

l п = l _лок + n₈ × l₈ +n₆ × l₆ + 10 (16)

l п = 19,00 +9 20 +14 17 +10 = 447

Назначаємо корисну довжину приймально-відправних колій згідно з

ДБН-2008 - l пв = 850 м

1.3 Установлення категорії залізниці.

Вибір норм проектування

Відповідно до заданої вантажонапруженісті, керуючись

ДБН-2008, визначаємо, що нова залізниця належить до лінії ІV -ої категорії.

Користуючись ДБН-2008, призначаємо основні норми проектування плану і профілю залізниці, всі дані зводимо до таблиці 3.Б (див. Додаток Б, табл.3.Б).

1.4 Трасування ділянки нової залізничної лінії.

Розрахунок плану лінії.

Складення схематичного профілю

Спочатку з’єднуємо геодезичною лінією початковий та кінцевий пункти для виявлення можливих перешкод при трасуванні. Потім намічаємо фіксовані точки. Для уточнення положення траси на ділянках напружених ходів проводимо наколювання лінії «нульових робіт».

Розрахування основних елементів плану виконується без урахування перехідних кривих і заноситься до відомості плану лінії (див. Додаток В табл. 4.В).

Розрахунок плану лінії

Малюнок 1 - Схематичний план траси

Елементи кривих:

У1 = 54^0	У2 = 53^0
R1= 1200м	R2= 1200м
Т1 = 611,44 м	Т2 = 598,3 м
К1= 1130,98 м	К2 = 1110,02 м

Вiдстань мiж вершинами кутiв повороту траси:

С _{А -1} = 1750 м

С _1-2 = 7500 м

С _{2- Б} = 3350 м

а _{А – 1} = С _{а- 1}- Т₁ = 1750 – 611,44= 1138,56 (м)

а _1-2 = С _1-2- Т₁ = 7500 – 611,44= 6888,56 (м)

а_{2 – Б} = С_{2 –Б} – Т₂ = 3350 – 598,3= 2751,7(м)

Розрахунок плану лінії

ВУ1	38+50.00
- Т1	5 60.82
НКК1	32+89.18
+ К1	10 73.37
ККК1	43+62.55
+ а1-2	31 39.18
ВУ2	75+01.73
- Т2	5 60.82
НКК2	69+40.91
+ К2	10 73.37
ККК2	80+14.28
+ а2-Б	43 39,18
ПК (·)Б	123+53.46

1.5 Опис варіанту траси

Початковий пункт - проміжна станція з поздовжнім розташуванням прийомо-відправних колій, розташована на прямій, горизонтальній ділянці в напрямку П_НЗ_Х :41⁰. В цьому напрямку траса йде приблизно 4 км і потім траса повертає праворуч на 41⁰ і вже у напрямку П_НС_Х:0⁰ йде протягом майже 4 км йде до кінцевої точки Б.

Довжина траси 12,35 км.

Для сполучення прямих застосована крива радіусом 1500м. Всі зміни напрямку траси обґрунтовуються необхідністю зменшення обсягу земляних робіт, обійти існуючи населені пункти, більш раціонально використати рельєф місцевості, а також розмістити найзручніше штучні споруди.

1.6 Розміщення роздільних пунктів

У зв’язку з незначним протягом дільниці, розміщення майданчика для роз¢їзду проводимо по заданій пропускної здібності при паралельному графіку руху поїздів з зупинкою на роз¢їзді.

На початку траси знаходиться проміжна станція з поздовжнім розташуванням прийомо-відправних колій:

l станції = 2500м (з табл.3.Б, додат.Б)

Вісь майданчика роз ¢їзду повинна бути віддалена від осі станції так, щоб забезпечувалась потрібна пропускна здібність - N р = 45 пар поїздів на добу.

Визначаємо найбільший розрахунковий час руху пари поїздів для розміщення наступного роздільного пункту:

t т + t н = 1440 - (t 1 + t 2+ t рз),хв (17)

N р

де:

t т і t н - час руху поїзду в напрямках «туди» і «назад», хв.

N р = 45 пар поїздів на добу - задана розрахункова пропускна здібність

(t ₁ + t ₂) = 4 хв. - станційні інтервали, за автоматичного блокування

t _рз - час на розгін та сповільнення поїзду, при електричній тязі - 3 хв.

t _т + t _н = 1440/45 - (4+3) = 25 (хв.)

По запроектованому поздовжньому схематичному профілю лінії визначається час руху поїзду «туди» і «назад» за засобом рівноважних швидкостей від станції в точці А по всіх елементах профілю.

Підрахунок часу руху ведеться в табличній формі (див. додаток Г, табл. 5.Г).

Тому що фактичний час руху поїзда» 20хв., що менше розрахункового значення t т + t н» 25 хв., робимо висновок, що наступний роздільний пункт буде за межами запроектованої ділянки.

1.7 Розміщення і вибір типів штучних споруд

1.7.1 Розміщення малих штучних споруд

Розміщення малих штучних споруд по трасі проводиться в місцях пересічення постійних чи періодичних водостоків.

В курсовому проекті були виявлені всі знижені місця земної поверхні вздовж траси, у яких можна очікувати збір води. Визначена кількість води, яка тече до цих місць та за запроектований комплекс водопропускних споруд.

1.7.2 Розрахунок витрат зливного стоку

Розрахунок витрат зливного стоку проводиться для однієї з штучних споруд.

Район проектування Луганська область

Ґрунти басейну - суглинки

Площа розрахункового басейну - F₂=2,64 км²

Довжина логу - L _л = 1,80 км

Ухил логу У _л = Н2 - Н1, %о

L _л

У _л =(205,00-172,00):1,80 = 18,33 % о

Номер зливного району - 6

Група кліматичного району - III

Для визначення витрати стоку користуємося номограмою[3]

Q ном = 19,50 м³/сек

Розрахункові витрати води: Q розр = Q н × К роз.злив (18)

К роз.злив = 1,05 дивись таблицю 2.5 (7, стор.45)

Q розр = 19,50 × 1,05 = 20,47 м³/сек

1.7.3 Вибір типів штучних споруд

Штучні споруди добираються з урахуванням розрахункових витрат

Q _розр і висоти насипу. Розрахункові витрати для всіх інших басейнів визначаються за їх площами. Для цього визначають питомі витрати на розрахункові басейні:

g = Q розр, м³/сек (19)

F розр км²

g = 20,47: 2,64 = 7,75 м³/сек

км²

Розрахункові витрати з будь якого басейну Q і з площею F і визначаємо за формулою:

Q _і = F _і × g, м³/сек (20)

Одержані значення розрахункових витрат на всіх басейнах заносимо до Відомості штучних споруд (дивися додаток Д, таблиця 6.Д) і за таблицями [3] підбираються штучні споруди.

2. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ

2.1 Підрахунок обсягів земляних робіт

У курсовому проекті підрахунок обсягів земляних робіт зроблено за схематичним профілем за середніми робочими відмітками, застосовуючи таблиці покілометрових обсягів земляних робіт [ 3, дод.8].

Вартість земляних робіт визначена з застосуванням одиничної вартості розробки одного кубометра ґрунту [ 3, дод.9].

Підрахунки обсягів основних земляних робіт по головній колії зведено до таблиці 7.Е (див. додаток Е, табл. 7.Е).

1. Всього земляних робіт по головній колії, тис.м³:

V_GП = V_Н + V_В

V_GП = 148,29 + 16,74 = 193,74

2. Обсяг земляних робіт на 1 км, тис.м³ :

V _{1 км} = V_GП (21)

L _Траси

V _{1 км} = 193,74: 12,35 = 15,68

3. Обсяг робіт по спорудженню земляного полотна для укладання станційних колій на роздільному пункті (без головної):

V_РП = в (п-1) × l _РП × h _СР × 10 ^-3, тис.м³ (22)

де:

в = 5,30м - ширина міжколійя на роздільному пункті

(п-1)- число головних колій на роздільному пункті, п=3

l _РП = 1250 м - довжина майданчика роздільного пункту,

h _СР = 1,00 м- середня робоча відмітка в межах роздільного пункту, м

V_РП = 5,3 (3-1)1,00 1250,00 10^-3= 13,25 тис.м³

4. Обсяг основних земляних робіт. тис. м³:

V_осн = V_ГП + V_РП (23)

V_осн = 193,74 + 13,25 = 206,99

5. Додатковий обсяг земляних робіт, тис. м³:

V_дод = 0,1× V_ГП (24)

V_дод = 0,1 ×193,74 = 19,37

6. Загальний обсяг земляних робіт, тис.м³:

V_заг = V_осн + V_дод (25)

V_заг = 206,99 + 19,37 = 226,36

2.2 Визначення будівельної вартості

Підрахунок будівельної вартості, проведений за укрупненими вимірювачами згідно з «Техніко-економічними показниками нових залізничних ліній”, див. [3, дод. 10].

Усі розрахунки будівельної вартості зведені до Відомості будівельних витрат (див. додаток Ж, табл. 8.Ж).

3.ОБРОБКА ВИБРАНОГО ВАРІАНТУ ТРАСИ

3.1 Обробка траси

При обробці траси необхідно критично проаналізувати трасу вибраного варіанту і виявити ділянки, які вимагають поліпшення, ділянки надмірного та недостатнього розвитку лінії, виявити доцільність більш повного використання розрахункового ухилу та інших ухилів, які обмежуються.

За вибраним варіантом від ПК 70+00.00 до ПК120+00.00 складається докладний поздовжній профіль, при цьому уточнюємо елементи плану та профілю.

Виконується перевірка недопущення заходу розрахункового ухилу на криві ділянки.

Для всіх штучних споруд визначаємо рівень високої води з нанесенням на профіль. Визначаємо можливість переливу води з одного басейну в інший і при необхідності проектуємо водороздільні дамби.

3.2 Розрахунок плану лінії для

докладного профілю

Докладний профіль складається в масштабах:

горизонтальному: 1:10000,

вертикальному: 1:200

Криві на докладному профілі наносяться з урахуванням перехідних кривих. Для кожної кривої визначається підсумкові елементи:

Т_с = Т + D Т, м 34)

К_с = К + l, м (35)

де:

Т і К - тангенс і довжина колової кривої, м

l - довжина перехідної кривої, приймається за ДБН-2008 в

залежності від категорії залізниці, радіуса кривої та зони

швидкостей, м

D Т - збільшення тангенсу за рахунок улаштування перехідної

кривої, приймається за таблицями для розбивки кривих [6].

Елементи кривих:

У1 = 41^0	У2 = 41 ^0
R1 = 1500 м	R2 = 1500м
Т1 = 560,82 м	Т2 = 560,82м
К1= 1073,37 м	К2 = 1073,37м
Lл1 = 60,00 м	Lл2 = 60,00 м
DТ1 = 30,04 м	DТ2 = 30,04 м
Тс1 =590,86 м	Тс2 = 590,86 м
Кс1 =1133,37 м	Кс2 = 1133,37 м

а _А-1 = С _А-1 - Тс₁ = 3850 –590,86 = 3259,14 м

а _1-2 = С _1-2 - Тс₁ = 3700 - 590,86 = 3109,14 м

а _2-Б = С _2-Б - Тс₂ = 4900 - 590,86 = 4309,14 м

Розрахунок плану лiнiї з урахуванням

перехiдних кривих

ВУ1	38+50.00
- Тс1	5 90.86
НПК1	32+59.14
+ Кс1	11 33.37
КПК1	43+92.51
+а1-2	31 09.14
ВУ2	75+01.65
- Тс2	5 90.86
НПК2	69+10.79
+ Кс2	11 33.37
КПК2	80+44.16
+а2-Б	43 09.14
ПК•Б	123+53.30

Перевiрка: d = 12353,30 - 12353,46 = 0,16(м)

2. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО

СЕРЕДОВИЩА

4.1 Заходи з охороні праці

В Українi охорона працi представляє собою широку систему заходiв направлених на пiдтримку здоров'я працiвникiв, покращання, своєчасне удосконалення безпеки життєдіяльності, нерозривно зв'язаної з технологiєю проведення робiт.

Всi працівники проектно-вишукувальних органiзацiй в залежностi з займаною посадою повиннi знати Правiла та iнструкцiю з технiки безпеки i виробничої дисципліни.

Перевiрка знань з охорони працi здiйснюється один раз в два роки. Результати перевiрки записуються в спецiальний журнал. Листки журналу повиннi бути пронумерованi i прошнурованi.

· В робочих програмах інженерних вишукувань обов'язково повинен бути розділ з техніки безпеки стосовно місцевих умов.

· Усі працівники, знову прийняті на топогеодезичні роботи, а також переведені на ці роботи повинні пройти попередній медичний огляд з урахуванням профілю та умов цих робіт.

· Всі знову прийняті працівники допускаються до роботи тільки після проходження вступного інструктажу з техніки безпеки та первинного інструктажу на робочому місці.

· Повторний інструктаж з техніки безпеки проводиться не рідше одного разу на 6 місяців.

· Кожний польовий підрозділ повинен мати похідну медичну аптечку, а окремі виконавці, що працюють на віддалі від баз, індивідуальні медичні пакети.

· Всі польові підрозділи повинні бути забезпечені повним комплектом справних інструментів, інвентарем, обладнанням, запобіжними, рятувальними та захисними засобами і пристосуваннями залежно від виконуваної роботи, фізико-географічних умов місцевості і спецодягом за встановленими нормами.

· Кожен працівник, який помітив небезпеку, несправність інструментів, зобов'язаний поряд з прийняттям заходів до усунення небезпеки, і несправності негайно заявити про це своєму безпосередньому начальнику.

· Особи, що знаходяться у стадії сп'яніння, до роботи не допускаються.

· При перенесенні ваги вручну по рівній і горизонтальній поверхні гранична норма на кожного робітника не повинна перевищувати для:

а) чоловіків - 50 кг

б) жінок - 15 кг

При перенесенні вантажів у маршруті допустиме навантаження для чоловіків не

більше 30 кг, для жінок - не більше 15 кг, у високогірних районах відповідно

20 кг і 10 кг.

· Кожен працівник повинен вміти надавати першу медичну допомогу.

Дата добавления: 2015-06-30