Театральне оформлення

Світло на сцені

Шумове оформлення

Маска

Маска (від лат. Mascus, masca - личина) - спеціальна накладка з яким-небудь зображенням (особа, звірина морда, голова міфологічної істоти та інше), що надівається найчастіше на обличчя. Маски виготовляються з паперу, пап'є-маше та інших матеріалів. Застосування масок почалося в глибокій давнині в обрядах (пов'язано з трудовими процесами, культом тварини, поховання і інше). Пізніше маски увійшли у вживання в театрі як елемент акторського гриму. У поєднанні з театральним костюмом маска допомагає створенню сценічного образу.

Шумове оформлення - відтворення на сцені звуків навколишнього життя. Разом з декораціями, бутафорією, освітленням шумове оформлення становить фон, який допомагає акторам і глядачам відчути себе в середовищі, що відповідає дії п'єси, створює потрібний настрій, впливає на ритм і темп спектаклю.

Світло на сцені - одне з важливих художньо-постановочних засобів. Світло допомагає відтворити місце і обстановку дії, перспективу, створювати необхідний настрій; іноді в сучасних виставах світло є майже єдиним засобом оформлення.

Декорація — оформлення сцени, що відтворює матеріальне середовище, у якому діє актор. Декорацію створюють за допомогою живопису, графіки, архітектури, освітлення, сценічної техніки та інших виражальних засобів.

«Одяг» сцени:

Арлекін (плащ Арлекіна) — частина декоративного оформлення сцени; перша (з боку зали) смуга тканини, нерухомо закріплена у верхній частині портальної арки сцени.

Куліси — пласкі частини театральної декорації, розміщені з боків сцени паралельно чи під кутом до рампи; призначені для того, щоб закривати від глядача закулісний простір.

Бічні сукна — сукна, розташовані по кулісах.

Задник — живописне полотно на тканині, підвішене в розтягнутому вигляді. Це полотно, що є фоном оформлення, розміщують позаду інших декорацій.

Горизонт (різновид задника) — це шматок тканини білого, сіро-блакитного чи блакитного кольору, підвішений у глибині сцени; він затуляє собою задню стіну й частково перекриває боки сцени. За відповідного освітлення горизонт створює ілюзію відкритого простору, повітря.

Падуга - верхній горизонтальний предмет одягу сцени, ховає від глядача стелю, софітні ферми, інше механічне обладнання і світлові прилади. Падуга з лаштунками, або поплановими завісами утворюють так званий план, функція якого розділяти сцену на частини по глибині.

Сукна — система підвісних однотонних драпірувань, що навішують згори донизу за системою куліс із боків сцени і розташовують на окремих планах. Прийом лаконічного оформлення сценічного майданчика у вигляді системи однотонних підвісних драпірувань із метою створення на сцені позачасового невизначеного простору називають у сукнах.

Фестон — фігурне декоративне драпірування, що звисає як напівовальні, заокруглені складки.

У школі бажано мати декілька задників і куліс (наприклад, білого і блакитного кольору). Під час проведення урочистих заходів можна використовувати білий колір «одягу» сцени, на заднику стрічками, квітами, надувними кульками оформлювати назву, епіграф свята, вивішувати портрети у рамках тощо.

Під час виступу дитячого театрального колективу, проведення конкурсів, концертів можна використовувати блакитний «одяг» сцени. Доволі нескладно перетворити задник на горизонт (кілька хмарок, дерева, вирізані з картону) чи стіну кімнати.

Куліси використовують під час оформлення сцени так само, як і задник.

Дата добавления: 2015-06-30