Методичні вказівки та завданнядо контрольних робіт

Тести

1. До міжнародного комерційного арбітражу можуть, за угодою сторін, передаватися спори:

1) з договірних відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних зв’язків;

2) з цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних зв’язків;

3) про визнання міжнародних правових актів недійсними;

4) з договірних відносин між суб’єктами права України;

5) з договірних відносин, що виникають при здійсненні міжнародних економічних зв’язків.

2. Кількість арбітрів міжнародного комерційного арбітражу визначає:

1) сторона, на чиїй території вирішується спір;

2) сторони за власним розсудом;

3) сторона, на чиїй території виник спір;

4) міжнародний комерційний арбітраж;

5) господарський суд країни, на території якої вирішується спір.

3. Призначення арбітрів здійснює:

1) сторона, на чиїй території вирішується спір;

2) сторони за власним розсудом;

3) сторона, на чиїй території виник спір;

4) міжнародний комерційний арбітраж;

5) господарський суд країни, на території якої вирішується спір.

4. Місце арбітражного розгляду визначає:

1) сторона, на чиїй території вирішується спір;

2) сторони за власним розсудом;

3) сторона, на чиїй території виник спір;

4) міжнародний комерційний арбітраж;

5) господарський суд країни, на території якої вирішується спір.

5. Мови, які використовуватимуться в арбітражному розгляді, визначають:

1) сторона, на чиїй території вирішується спір;

2) сторони за власним розсудом;

3) сторона, на чиїй території виник спір;

4) міжнародний комерційний арбітраж;

5) господарський суд країни, на території якої вирішується спір.

6. Процедуру розгляду справи міжнародним комерційним арбітражем визначають:

1) сторона, на чиїй території вирішується спір;

2) сторони за власним розсудом;

3) сторона, на чиїй території виник спір;

4) міжнародний комерційний арбітраж;

5) господарський суд країни, на території якої вирішується спір.

7. Третейський суд (міжнародний комерційний арбітраж) може продовжити розгляд справи та прийняти рішення у випадках:

1) позивач не подає свою позовну заяву згідно з вимогами законодавства;

2) відповідач не подає своїх заперечень щодо позову згідно з вимогами законодавства;

3) сторони домовились про це;

4) будь-яка сторона не подає документальні докази;

5) будь-яка сторона не з’являється на слухання.

8. Вирішення спору міжнародним комерційним судом закінчується:

1) винесенням арбітражного рішення;

2) мировою угодою;

3) залишенням позову без розгляду;

4) припиненням арбітражного розгляду;

5) роз’ясненням рішення.

9. Арбітражне рішення може бути оспорюване:

1) за домовленістю сторін;

2) за згодою міжнародного комерційного арбітражу, який прий­няв рішення;

3) у випадках, передбачених законодавством про міжнародний комерційний арбітраж;

4) у випадках, передбачених законодавством сторони, на чиїй території вирішується спір;

5) за згодою господарського суду, до якого звертаються з оспо­рюванням арбітражного рішення.

10. Арбітражне рішення визнається обов’язковим і має бути виконане:

1) за домовленістю сторін;

2) залежно від того, в якій країні воно було винесено;

3) незалежно від того, в якій країні воно було винесено;

4) за згодою суду країни, в якій воно було винесено;

5) незалежно від згоди суду країни, в якій воно було винесено.

Згідно з планом підготовки фахівців зі спеціальності 6601 студенти заочної форми навчання повинні прослухати курс лекцій з господарського процесу, взяти участь у семінарських (практичних) заняттях, у визначені строки підготувати та захистити контрольні роботи та скласти іспити.

Студентам пропонуються теми й завдання до контрольних робіт. Залежно від початкової літери свого прізвища студент обирає варіант контрольної роботи згідно із таблицею:

Початкова літера прізвища студента	Варіант контрольної роботи
А, З, Ш
Н, К, Ю
М, І, Б
Р, Т, У
Ч, Я, Ї
Х, Ж, Е
Ц, И, Ш
Г, О, Є
П, Ф, В
Л, Д, С

Готуючись до виконання контрольної роботи, студенту необхідно вивчити закони та інші нормативні акти й проаналізувати спеціальну літературу з питань та задач контрольної роботи. Якщо у зв’язку з виконанням контрольної роботи у студента виникнуть питання, він може звернутися за консультацією до викладачів університету.

При посиланні у роботі на нормативний акт необхідно вказати, яким органом (органами) він виданий, дату його видання, повну назву, джерело опублікування, номер статті, частину, пункт. Наводячи думки різних авторів, необхідно вказати джерело, прізвище та ініціали автора, точну назву, номер тома, номер видання, місце видання, найменування видавництва, рік видання, сто­рінки. Все зазначається у списку літератури.

Обсяг контрольної роботи — близько 10 сторінок формату А-4,
з урахуванням обов’язкового списку використаної літератури.

Контрольну роботу студент повинен виконати самостійно та зробити висновки, до яких він дійшов, відповідаючи на запропоновані питання та розв’язуючи задачі.

Виконану роботу студент надсилає до деканату заочного відділення у строки, вказані у навчальних графіках. Якщо планується дострокове складання іспиту, контрольна робота повинна бути ви­конана і зареєстрована методистом за 10 днів до складання іспиту.

Після реєстрації в деканаті контрольна робота через лаборанта кафедри передається викладачеві, який оцінює її зміст та оформлення і допускає або не допускає роботу до захисту на співбесіді. У випадку, якщо робота не допущена до захисту, вона допрацьовується і подається разом із недопущеною.

Якщо зміст і оформлення роботи відповідають вимогам, що висуваються до контрольних робіт, викладач допускає її до захисту, про що робить відмітку на титульному листі, підписується і ставить дату перевірки. Якщо робота не відповідає вимогам, викладач не допускає її до захисту, про що також робить відмітку.

У разі недопущення роботи до захисту викладач стисло вказує, з яких причин. Основні причини недопущення контрольної до захисту:

а) робота виконана на підставі такого нормативного матеріалу, що втратив чинність;

б) хоча б одне завдання виконане неправильно;

в) робота не містить посилань на законодавство України;

г) студент виконав роботу не свого варіанта;

д) при перевірці викладач виявить, що роботу студент виконав не самостійно (відповіді ідентичні відповідям, зробленим іншим студентом або переписані з підручника та ін.).

Перевірену контрольну роботу викладач повертає у деканат заочного факультету протягом 7 днів. Співбесіду по допущеній контрольній роботі проводить викладач, який перевіряє роботу, до іспиту з курсу.

Співбесіда вимагає від студента чіткого знання навчального матеріалу. Якщо результат співбесіди буде незадовільним, студент не допускається до складання іспиту. Під час бесіди викладач повинен упевнитися у самостійності виконання контрольної роботи, визначити рівень розуміння питань, що пропонувалися в контрольній роботі.

Результат співбесіди оформляється в екзаменаційній відомості записом «зараховано» або «не зараховано». Зараховані контрольні роботи здаються у деканат разом із відомістю.

Дата добавления: 2015-06-30