Питання. Крім диференціальної і абсолютної ренти, типових для капіталістичного землеробства, існує монопольна рента

Крім диференціальної і абсолютної ренти, типових для капіталістичного землеробства, існує монопольна рента. Вона утворюється на землях особливої якості чи в особливих кліматичних умовах. Серед великої різноманітності земель виділяються такі, що розташовані у винятково сприятливих ґрунтово-кліматичних умовах. Господарства, завдяки виключним умовам, мають можливість вирощувати рідкісні продукти з особливими якісними характеристиками (наприклад, особливих сортів винограду та вина із нього, чаю, цитрусових, екзотичні фрукти, овочі, прянощі тощо).

Попит на цю продукцію, як правило, вищий за пропозицію, що створює умови реалізації за цінами, які стабільно перевищують витрати по вирощуванню такої продукції. Такі ціни називаються монопольними.

У результаті виникає різниця між монопольною ціною, верхня межа якої визначається лише платоспроможним попитом, і вартістю рідкісного землеробського продукту у вигляді надприбутку. Додатковий прибуток, одержаний на основі монопольної ціни, є монопольним надприбутком. Цей надлишок і є монопольною рентою, яка привласнюється власником землі, що знаходиться у винятково сприятливих умовах. Джерелом існування такої ренти є доходи тієї частини населення, яка купує на ринку ці дефіцитні землеробські продукти. А джерелом зазначених доходів, як правило, є додаткова вартість, створена в інших галузях матеріального виробництва.

Джерело монопольної ренти перебуває поза межами сільського господарства. Це не означає, що власник землі обов'язково фізично відділений від землі як засобу виробництва. Рента у вигляді додаткового доходу привласнюється і тоді, коли і власник, і землекористувач об'єднані в одній особі.

Земельна власність не є джерелом виникнення монопольної ренти, її джерело міститься в монопольній ціні. Ніякого відношення до виникнення монопольної ренти не має і різниця в рівні витрат виробництва. Різниця між монопольною рентою і рентами диференціальною і абсолютною полягає в тому, що по-перше, існування диференціальної та абсолютної ренти не припускає в якості обов'язкової умови обмеженості масштабів виробництва сільськогосподарських продуктів; по-друге, неодмінною обов'язковою умовою виникнення монопольної ренти є обмеженість масштабів виробництва певного виду сільськогосподарських продуктів. Це специфічний вид монополії на природний фактор, який корінним чином відрізняється від двох раніше розглянутих видів монополії (монополії на землю як об'єкт господарювання та монополії приватної власності на землю).

Зазначена монополія є причиною утворення монопольної ціни, а монопольна ціна – причиною існування монопольної ренти. Монопольна рента не є результатом додаткових вкладень капіталу в землю. Це частина прибутку створена в інших галузях виробництва, яку отримає землевласник через монопольні ціни, тобто внаслідок перерозподілу доходів заможних покупців. Отже, джерело монопольної ренти міститься в нееквівалентному обміні між продавцями і покупцями відносно рідких коштовних продуктів.

Таким чином, монополія приватної власності на землю особливої природної родючості, придатної для вирощування рідких, високоякісних продуктів створює можливість привласнення монопольної ренти. Джерелом її є частина додаткової праці сільськогосподарських робітників, а також частина необхідного продукту споживачів, що привласнюється в процесі нееквівалентного обміну між продавцями і покупцями коштовних високоякісних продуктів.

Ренти утворюються і вилучаються не лише в сільському господарстві, а й у не сільськогосподарських галузях. Особливості цих рент пов'язані зі специфікою використання землі у не сільськогосподарських галузях – гірничодобувній промисловості, будівництві, організації зон відпочинку, туризмі тощо.

Тут також можуть утворюватися диференціальна і монопольна ренти. Закономірності їх виникнення такі самі, як і в сільському господарстві.

У видобувній промисловості неоднакове багатство покладів і нерівність інших природних умов на рудниках, шахтах, нафтових и газових свердловинах обумовлюють розходження продуктивності праці і собівартості виробленої продукції. Наприклад, диференціальна гірнича рента (у гірничодобувній промисловості) залежить від природних умов, корисних копалин, вмісту компонентів у руді, їх співвідношення, умов та відстані транспортування тощо.

Монопольна гірнича рента існує на земельних ділянках, з яких добувають рідкісні копалини (дорогоцінні метали, алмази, уранову руду тощо).

На величину будівельної ренти значно впливає місце знаходження земельної ділянки, її рельєф, наявність комунікацій тощо.

Екологічна рента – це ціна, яка сплачується власнику землі за право користування ліпшими екологічними умовами. На її величину впливають якість природного середовища, чистота повітря, рівень озеленення, наявність рекреаційних зон тощо.

Туристична рента – це дохід, який отримає власник туристичних ресурсів. Туристичні ресурси – це природні, історичні й соціально-культурні фактори, здатні задовольнити духовні потреби людей і сприяти відновленню та розвитку їх фізичних сил.

Зміна попиту на рідкі продукти, виснаження запасів корисних копалин, вплив НТР призводить до того, що ті або інші ділянки втрачають свою винятковість, а інші – здобувають її. Це веде до знищення монопольної ренти на одних ділянках і появі її на інших. У цілому ж зі зростанням обмеженості рідких ділянок спостерігається тенденція до зростання монопольної ренти.

Таким чином, умовою виникнення монопольної ренти є рідкісні, вільно не відтворювальні умови виробництва, наприклад, для вирощування цитрусових, чаю, кави, особливих сортів винограду. Обмеженість цих умов і продукції, що в цих умовах виробляється, дозволяє встановлювати монопольні ціни, котрі перевищують не тільки ціну виробництва, але й вартість товару (вона визначається купівельними можливостями покупців). Надприбуток, отриманий на базі монопольної ціни надходить до землевласника у вигляді монопольної ренти, таким чином він реалізує в економічному сенсі власність на землю.

Підсумок стосовно земельної ренти при капіталізмі: капіталістична земельна рента – це перетворена форма додаткової вартості (точніше – надлишкової додаткової вартості), що представляється породженням землі, а в дійсності її створює додатковий труд найманих сільськогосподарських робітників.

Дата добавления: 2015-07-01