О земле втрачена, явися бодай у зболеному сні і лазурово

Простого речення

Зразок синтаксичного розбору

Зверніть увагу!

Простого речення

Послідовність синтаксичного розбору

Повертаєшся додому

Шляху назад

Словосполучення просте, субстантивне, смислові відношення – означальні, тип граматичного зв’язку – прилягання.

куди?

Словосполучення просте, вербальне, смислові відношення – обставинні, тип граматичного зв’язку – прилягання.

1. Вид речення за метою висловлювання: розповідне, питальне (власне питальне, питально-риторичне, питально-спонукальне), спонукальне.

2. Вид речення за комунікативним призначенням: стверджувальне, заперечне (загальнозаперечне, частковозаперечне).

3. Вид речення за емоційним забарвленням: окличне, неокличне.

4. Структурні особливості простого речення:

а) за складом граматичної основи: двоскладне чи односкладне (дієслівне: особове – означено-особове, узагальнено-особове, неозначено-особове, безособове, інфінітивне; номінативне (називне);

б) за наявністю/відсутністю другорядних членів речення: поширене, непоширене;

в) за наявністю структурно необхідних членів речення: повне, неповне – контекстуальне, ситуативне, еліптичне;

г) за наявністю чи відсутністю ускладнювальних засобів (однорідних членів речення, відокремлених членів речення, звертання, вставних і вставлених конструкцій): неускладнене, ускладнене (визначити, чим саме ускладнене).

5. Характеристика членів речення:

а) характеристика предикативного центру:

– підмет (на яке питання відповідає, простий, складений, морфологічний спосіб вираження);

– присудок (на яке питання відповідає, простий дієслівний, складений іменний/дієслівний, складний, морфологічний спосіб вираження);

– характер синтаксичного зв’язку між підметом і присудком: координація.

б) характеристика другорядних членів речення (спочатку групи підмета, потім групи присудка):

– означення (на яке питання відповідає, узгоджене, неузгоджене, прикладка, морфологічний спосіб вираження);

– додаток (на яке питання відповідає, прямий, непрямий, морфологічний спосіб вираження);

– обставина (на яке питання відповідає, вид обставини, морфологічний спосіб вираження);

Характеризуючи другорядний член речення, необхідно з’ясувати, від якого слова цей член речення залежить, і визначити тип підрядного зв’язку.

6. Пояснити розділові знаки у реченні.

~~~~~~~~~~

простелися, пролийся мертвому мені! (В.Стус)

~~~~~~~~

Речення спонукальне, окличне, просте, односкладне, дієслівне, особове, означено-особове, поширене, повне, ускладнене поширеним звертанням та однорідними присудками.

Предикативний центр:

Присудки: явися, простелися, пролийся – однорідні,прості дієслівні, виражені дієслівними формами наказового способу ІІ особи однини.

Група присудка:

Явися (коли?) у сні – обставина часу, виражена іменником чоловічого роду однини ІІ відміни у місцевому відмінку з прийменником, зв’язок – керування слабке, опосередковане.

Простелися (як?) лазурово – обставина способу дії, виражена якісно-означальним прислівником, зв’язок – прилягання.

Пролийся (кому?) мені – додаток непрямий, виражений особовим займенником (І особа однини) у давальному відмінку, зв’язок – керування слабке безпосереднє.

Мені (якому?) мертвому – означення узгоджене, виражене якісним прикметником чоловічого роду однини у давальному відмінку, зв’язок – узгодження повне.

У сні (якому?) зболеному - означення узгоджене, виражене якісним прикметником чоловічого роду однини у місцевому відмінку, зв’язок – узгодження повне.

Розділові знаки. Відділяється комою поширене звертання, яке стоїть на початку речення, вигук О перед звертанням комою не відділяється. Між однорідними обставинами, з’єднаними одиничним сполучником і, кома не ставиться. Між однорідними присудками, не з’єднаними сполучниками, ставиться кома.

Дата добавления: 2015-07-02