Облік операцій з урахування векселів

Урахування векселя — це форма кредитування банком векселедержателя шляхом придбання векселя до настання строку платежу за ним з дисконтом за грошові кошти з метою одержання прибутку від погашення векселя в повній сумі. Дисконт в даній операції є винагородою, яку отримує банк під час врахування векселів у векселедержателів до закінчення терміну їх сплати.

До різновидів операцій із урахування векселів належать безоборотне урахування і урахування з реверсом, які відрізняються від звичайного врахування порядком і обсягом відповідальності векселедержателя-пред’явника.

Урахування векселя безоборотне — різновид врахування, за якого пред’явник векселя вибуває з числа зобов’язаних за векселем осіб, що здійснюється шляхом вчинення пред’явником у тексті індосаменту безоборотного застереження або шляхом передавання банку векселя пред’явником без вчинення індосаменту, якщо останній індосамент бланковий або на пред’явника.

Урахування векселя з реверсом — різновид врахування, за якого пред’явник векселя дає банку позавексельне зобов’язання викупити враховані векселі до настання строку їх оплати та/або в разі настання/ненастання певних обставин. Із технічного боку врахування векселів з реверсом подібне до кредиту, забезпеченого векселями, і є операцією репо з відкладальними та/або скасувальними умовами. Врахування з реверсом відрізняється від звичайного врахування тим, що платіж за векселем виконує не безпосередньозобов’язана за векселем особа-платник, а пред’явник, який підписує реверс і викуповує вексель.

Проведення банками операцій з векселями, у тому числі з урахування векселів, регламентується Положенням про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України, затвердженим постановою Правління НБУ № 508 від 16.12.2002 р.

Механізм проведення операції з урахування векселів полягає в наступному. Для того, щоб пред’явити векселі до врахування, векселедержатель має подати в банк заяву, до якої на вимогу банку можуть додаватися інші документи, зокрема ті, що характеризують фінансовий стан векселедержателя, його кредитоспроможність, а також угоди, на підставі яких були придбані векселі, тощо. Векселі подаються пред’явником до врахування з реєстром пред’явлених до врахування векселів щонайменше у двох примірниках. Векселі в реєстрах, як правило, розміщуються в порядку настання строків платежу, починаючи з найближчого. Місцеві та іногородні векселі можуть групуватися в окремі реєстри. На самих векселях пред’явник зобов’язаний на вимогу банку виконати повний або бланковий індосамент, навіть якщо останній індосамент бланковий або на пред’явника. Виняток становлять лише ті векселі, які подані для безоборотного врахування.

Індосамент — це особливий (спеціальний) передатний запис на звороті векселя або на додатковому аркуші (алонжі), що засвідчує перехід права за цим документом до іншої особи.

Під час приймання реєстрів банк перевіряє відповідність даних пред’явника реквізитам векселя. Реєстри з неправильними даними повертаються на переоформлення.

Якщо векселі прийняті банком для розгляду, то пред’явнику видається розписка про одержання векселів та призначається орієнтовний термін кредитування або ж день, у який він має забрати невраховані векселі.

Векселі, що не відповідають встановленим вимогам викреслюються з реєстрів для повернення пред’явнику. Остаточне рішення щодо врахування конкретних векселів банк приймає на підставі проведеного аналізу векселів і доводить до відома пред’явника. Після прийняття банком позитивного рішення про врахування всіх або окремих векселів установлюється сума дисконту та інших утримань з клієнта за кожним векселем, а з клієнтом укладається договір про врахування векселів. Невраховані векселі повертаються клієнту під розпис.

Дата добавления: 2015-07-02