Ялинкова Ніч

Із польових нотаток Ґріна Тейлора Сіммза (ζ історика): Після нескінченної дискусії було вирішено скористатися справжнім деревом. Ми зупинили свій вибір на ялиці благородній. Прикрашеній синіми вогнями та увінчаній сяйливою синьою зіркою. Примотане вздовж до даху нашого «Кадиллаку Севілл», дерево скидалося на блакитну комету: величезна зірка гарцює над вітровим склом, тягнучи за собою хвіст із сотень блискучих синіх іскорок.

Недді Нельсон (ζ руйнувальник): Ви подумаєте, що я ідіот, якщо я скажу вам: найкраще в Руйнувальних Ночах, що робить їх ще привабливішими, – це те, що вони – як оцей осьо вимикач? Як автоматичний переривач? Що як ваша мамуня горлає на вас, називаючи «лінивим хуйлом», і ви втрачаєте чергову роботу, й у ваших шкільних друзів, у них уже все те саме є, а ти ще навіть на побачення жодного разу не сходив? Що як у твоїй голові повний бардак, і тут раптом просто нізвідки – та‑рах! – хтось в’їжджає в тебе, і тобі ліпшає? Хіба ти не вилазиш з машини, геть шокований, тебе не б’є дрож? Ніби ти дитя, яке щойно народилося? Або наче ти отримав повний розслаблюючий масаж, який тривав усього півсекунди?

Хіба Руйнувальні Ночі не є наче лікування електрошоком для твоєї депресії?

Із польових нотаток Ґріна Тейлора Сіммза: Тієї ночі, коли Рент загинув, на ньому була синя джинсова сорочка, розшита нехай і не майстерно, зате з величезним ентузіазмом, розмаїттям веселок та квітів. Вона була суттєвим відступом від його звичайного синього комбінезона, що тхнув інсектицидами. По‑моєму, я пригадую аквілегії чи якісь подібні дикі квіти, вишиті пурпуровими стібками довкола коміра. На нагрудній кишені, біля серця, зависла смагардово‑зелена колібрі, п’ючи нектар із жовтого нарциса.

Лью Террі (ζ.управитель нерухомості): Один‑єдиний раз, коли я знову побував у помешканні Кейсі, був тоді, як я спустився до підвалу звільнити сміттєві баки й наскочив у баку для скла на банки, які я бачив у нього в сортирі, тільки порожні. Без павуків. На кришці кожної банки Кейсі написав ім’я – «Доррі» там або «Джун». На кожній банці – дівоче ім’я.

У фірмі, в якій Кейсі працював, колеги сказали, що він звільнився. Він не так убивав комах, як переміщав їх в інше місце. Коли це стосується паразитів., я маю право скористатися своїм ключем для доступу й подивитися, що й до чого. У квартирі нічого не залишилося, крім порожньої валізи та тих маленьких темних кульок на стіні, – ніяких комах чи пацюків, нічого. Єдиною незвичайною річчю було гладеньке біле яйце, покладене посеред подушки на його ліжку І якщо хтось каже, що я взяв те яйце, то насправді його забрали поліцейські детективи. З того часу влада округу все погрожує нам штрафом, бо в нас багато отруйних павуків. Сраний псих напевно випустив усю свою бісову колекцію.

Ехо Лоуренс (ζ руйнувальниця): Просто уяви. Ми записали багато годин різдвяної музики, щоб крутити на всю. Дві години перед початком вікна о десятій вечора машини каталися туди‑сюди, хизуючись своїми ялинками. Тачки, що сяють сріблястими бурульками. Тачки, волохаті від золотистого дощику, гублять скляні кульки, й ті лускають на дорозі. На кожному розі стояли люди в червоних шапках із білим хутром, голосуючи в пошуках машини з вільним місцем, волаючи та розмахуючи бабками, щоб отримати куточок у будь‑якій машині, густо розцяцькованій вогниками та прикрасами. Сотні квач‑командних фанатів, розряджені в Санта Клаусів.

Шот Даньюн (ζ руйнувальник): Скажи, дивно: ти котиш собі повз старого веселого Санту, який стоїть на розі, і тут він показує тобі свої цицьки. Точніше, вона показує. Святий Миколай з цицьками. От на такий‑от карнавал перетворилась Ялинкова Ніч.

Ехо Лоуренс: На ці дві години перед вікном скасовується всяка відданість команді. Поки всі хизуються своїми прикрасами, люди весь час лазять з машин та в машини. Зупиняються на піт‑стоп. Команди сходяться й розходяться. Просто хаотична, сумбурна вечірка, що триває серед безмежного коловороту розцвічених вогниками машин.

Шот Даньюн: Десь за хвилину перед відкриттям вікна всі машини глушать свої вогні та кидаються врізнобіч. За якусь мить ми знову перетворюємось на ворогів.

Ехо Лоуренс: Пам’ятаю тільки, що Шот усе торочив: «Ніякої омели! Ніяких поцілунків! Ніякого сказу!»

Із польових нотаток Ґріна Тейлора Сіммза (ζ історика): «Піт‑стоп культура» розвинулась як відгалуження Руйнувальних Ночей. Гравці зупинялися, щоб заправити машину, відвідати громадську вбиральню й купити їжу та каву. Спершу команди намагалися облаштувати всі свої справи пошвидше та повернутися до гри, але інколи засиджувалися на заправці чи на парковці нічного магазину. Піт‑стоп‑культура сприймається як безпечне місце для відпочинку чи притулок у ході будь‑якої Руйнувальної Ночі.

Тієї Ялинкової Ночі, про яку йдеться, ми зупинились на заправці. Рент сказав, що заправить бак, поки Ехо, Шог і я сходимо досередини запастись провіантом.

Ехо Лоуренс: Там, біля машини, заливаючи бак, Рент попросив купити йому свинячі шкуринки[69]. Шкуринки та рутбір[70].

Шот Даньюн: Мені корндог[71]із гірчицею. Кукурудзяні чипси. Начоз[72]із мікрохвильовки.

Із польових нотаток Ґріна Тейлора Сіммза: Моя слабкість, зізнаюся, – це лакричні цукерки «Ред Вайнс».

Шот Даньюн: І ще в’ялена яловичина.

Із польових нотаток Ґріна Тейлора Сіммза: Це просто збіг обставин, що ми рідко водили одне й те саме авто довше ніж три тижні. Є безліч способів зіпсувати машину як ззовні, так і зсередини. Сир «начо»[73]може знищити продажну вартість куди швидше, ніж будь‑яка аварія з перевертанням догори колесами.

Шот Даньюн: Я виходжу з магазину, а Рента нема. Порожньо – тільки велика калюжа бензину на тому місці, де був припаркований «кедді».

Ехо Лоуренс: Машина зникла, а далі по вулиці було видно, як ця блакитна комета мчить уперед. Розсипавшись за «Севіллом», його переслідує ліс на колесах, ліс темних і мертвих дерев. Справжнісінька вовча зграя. Рент залишив різдвяні вогні ввімкненими, і кожна ігрова тачка тепер жене, щоби заліпити йому квача.

АВТО‑Радіо, з передачі «Небозі в дорозі»: Свіжа новина: триває поліцейська гонитва на парковій автостраді Лендовер. Згідно з повідомленнями, переслідуваний автомобіль – білий «Кадиллак Севілл», що не зупинився на червоне світло на перехресті Вінтерз і 122‑ї. На даний момент «Севілл» рухається на захід по парковій автостраді: останні відеозйомки показують сяючу різдвяну ялинку на даху машини. Без жартів. Видно ялинку з синіми вогниками, прив’язану до даху авта, яке проноситься повз. Переслідування ведуть три поліцейські машини, очікується, що до гонитви підключиться гелікоптер. Крім того, незвично велика кількість любителів повитріщатися слідує за «Севіллом», вільно проїжджаючи шляхом, розчищеним поліційними проблисковими маячками та сиренами. Репортаж для передачі «Небозі в дорозі» на АВТО‑Радіо, з вами Тіна Щосьтам…

Ехо Лоуренс: Блядь. Я впіймала з руки команду й застрибнула до них у машину. Просто сказала їм: «Уперед!» Якась ватага малолітніх наркоманів. Я ткнула пальцем у напрямку вулиці, де крізь ліс мертвих дерев насилу можна було роздивитися сині вогники Рента, і сказала: «Туди!»

АВТО‑Радіо, з передачі «Небозі в дорозі»: Ось вам нові відомості про поліцейське переслідування: на транспортній розв’язці Хайленд якась «машина Лінча», за кермом якої сидів цивільний громадянин, вискочила з бічної вулиці та врізалася в «блакитну ялинку». «Ялинка» зараз жене на схід по Ватерфронт‑авеню. І що за дивний збіг – машина, яка спробувала зупинити втікача, також має ялинку на своєму даху. Певно, це сезонне. Репортаж для передачі «Небозі в дорозі» на АВТО‑Радіо, з вами Тїна Щосьтам…

Шот Даньюн: Я стою там з повними руками сраної хавки, лакричними цукерками «Ред Вайнс» та іншим гівном, і Ехо просто звалює. Ґрін підходить до бордюра й ловить таксі. Обоє не просто зникають – розчиняються. Рент поїхав, і я стою собі на тротуарі, тримаючи начоз із мікрохвйльовки та блядський рутбір.

Саймон Преґер (ζ художник): Наша машина… ми припаркували її біля третьої колонки. Той чоловік, Кейсі, він був біля сьомої, і він вирвав заправний пістолет зі свого бака. Це не була випадковість. Він полив зі шланга різдвяну ялинку на своєму даху. Просочив кожну гілочку. Бензин так і тік із корпусу під дверцятами.

АВТО‑Радіо, з передачі «Небозі в дорозі»: Поліція та Міністерство з надзвичайних ситуацій просять цивільних осіб відмовитися від спроб перепинити шлях переслідуваному автомобілю. На цей час щонайменше шість приватних машин врізались у втікача, – усі вони також везли на собі різдвяні ялинки. Причиною цієї зливи дорожніх інцидентів поліція вважає те, що переслідуваний не виявляє бажання припинити гонитву.

Поліцейський гелікоптер зараз повідомляє, що правопорушник рухається на північ по швидкісному шосе Ґрінбраєр. Подальші повідомлення – відповідно до розвитку подій. Репортаж для передачі «Небозі в дорозі» на АВТО‑Радіо, з вами Тіна Щосьтам…

Із польових нотаток Ґріна Тейлора Сіммза: Я мушу перепросити за те, що став жертвою хвилювання в той момент. Я не мав на меті покинути містера Даньюна. Коли я зупинив автомобіль та включився в гонитву, то діяв цілком сумбурно. Ситуація дуже нагадувала полювання – море вогнів та сирен, – ніби ми зграя гончаків, що заганяють одну лисицю.

Єдиний спогад про містера Даньюна в цей стресовий момент, який, можливо, залишився в моїй пам’яті, – це його безсило роззявлений рот і вивалений від здивування язик, замащений жовтогарячим сиром. Я сів на заднє сидіння таксі й просто сказав водію: «Слідуйте за синьою різдвяною ялинкою».

АВТО‑Радіо, з передачі «Небозі в дорозі»: Поліцейське переслідування білого «Каддилака Севілл» сягнуло західної частини міста. За останніми оцінками, близько двох сотень невідомих автомобілів летять слідом за «різдвяною ялинкою»; свідчення очевидців підтверджують щонайменше дванадцять навмисних зіткнень, спровокованих машинами спостерігачів. До цього часу «Севілл», схоже, вже позбувся заднього бампера, вихлопної системи, до того ж, з огляду на іскри, принаймні одне заднє колесо їде вже на ободі. Ми дамо вам знати, якщо вибухне бензобак. Репортаж для передачі «Небозі в дорозі» на АВТО‑Радіо, з вами Тіна Щосьтам…

Шот Даньюн: Химерно, скажіть: ми справді віримо, що смужка фарби посеред дороги дає нам безпеку. Що ця біла чи жовта лінія – це якийсь захист. Я вам так скажу: Рент Кейсі ніколи не стане однією з цих старезних акул, не волочитиме свою дупу в надії, що знайдеться хтось достатньо милосердний, щоб гепнути її. Чесне слово, є способи бути мертвим, куди страшніші за смерть.

АВТО‑Радіо, з передачі «Небозі в дорозі»: Те, що почалося як невдалі спроби зупинити порушника, який не зупинився на червоне, тепер переросло в один із найдраматичніших поліцейських провалів в історії міста. Попри протести поліції, машини очевидців продовжують ударяти, зачіпати боком, буцати в зад, дряпати й м’яти автомобіль утікача. Продовження історії – в міру розвитку подій, це Тіна Щосьтам для передачі «Небозі в дорозі» на АВТО‑Радіо…

Із польових нотаток Ґріна Тейлора Сіммза: Якщо замислитись над цим, стає очевидно, що ніхто ніколи не закриває доріг через смерть якоїсь особи. Ви й досі можете проїхати просто по тому місцю, де помер Джеймс Дін, чи Джейн Мансфілд, чи Джексон Поллок. Можете проїхати над тою самою точкою, де автобус забрав життя Маргарет Мітчелл. Грейс Келлі. Ерні Ковакс. Смерть – дуже трагічна подія, але зупинка дорожнього руху завжди здається більшим злочином.

АВТО‑Радіо, з передачі «Небозі в дорозі»: Поліцейське переслідування нашого бунтівного різдвяного «кадиллака» досягло віадука на Барлоу‑авеню.

Із польових нотаток Ґріна Тейлора Сіммза: У всіх своїх автомобільних аваріях я почував себе однаково – ніби пливу крізь бурштин чи мед. Мить, мов нитка з котушки, розмотується в роки, час майже зупиняється – так само як дехто встигає уві сні побачити дні чи години за ті сім хвилин, що минають між натисканням кнопки «Пізніше» та повторним дзвінком. Під час аварії твій час стає таким же повільним, як уві сні. Час загусає чи застигає, аж поки ти стаєш спроможним відтворити в пам'яті кожну мить кожної миті кожної миті, – так само як Рент міг відчути на смак усе ваше життя з одного‑єдиного поцілунку.

АВТО‑Радіо, з передачі «Небозі в дорозі»: Поліцейська гонитва за «різдвяною ялинкою» наближається до східного в’їзду віадука на Барлоу‑авеню.

Із польових нотаток Ґріна Тейлора Сіммза: Спільною для всіх релігійних вірувань є ідея «лімінарного часу». Для аскетів це може бути момент найвищого страждання. Для католиків це та мить, коли парафії підносять прісний хліб для таїнства причастя. Цей момент є різним для кожної релігії чи духовної практики, але сам лімінарний час позначає мить, коли біг часу зупиняється. Існує також таке визначення, як «мить поза часом».

Цей момент перетворюється на вічність Раю чи Пекла, досягнення хоча б секунди лімінарного часу є метою більшості релігійних обрядів. У цю мить людина є цілковито існуючою, пробудженою та свідомою всього сущого.

У лімінарному часі час зупиняється. Людина опиняється поза часом.

Участь в автомобільній аварії підводить мене ближче до цього осяяння, ніж будь‑який релігійний обряд чи церемонія, в яких я був коли‑небудь задіяний.

АВТО‑Радіо, з передачі «Небозі в дорозі»: Останні вістки свідчать, що ялинку на даху «кадиллака»‑втікача охопило полум’я, вона перетворилась на палахке багаття, що на карколомній швидкості проривається вперед, залишаючи позаду хвіст із блакитного диму та іскор.

Поліція перекрила західний кінець віадука на Барлоу‑авеню. Уже встановлено блокувальний бар’єр.

Шот Даньюн: Це більш ніж типово, але при кожному квацанні, учасником якого я ставав, час уповільнювався. Уповільнювався, ніби при стробоскопічній зйомці, коли бачиш, як куля повзе крізь повітря, притискається до боку яблука, входить досередини, якусь мить просувається в ньому, тоді вибухає з іншого боку, розірвавши шкірку та вискочивши назовні.

АВТО‑Радіо, з передачі «Небозі в дорозі»: Тут у відділі новин підтвердили, що ми маємо дзвінок від водія палаючого «кадиллака» й режисери вже переводять його на студію. Хлопці, як лінія, вже перемкнули? У нас ще є прийом?

Ехо Лоуренс: Аж дивно, що запам’ятовується про людину.

АВТО‑Радіо, з передачі «Небозі в дорозі»: За повідомленням поліції, охоплений полум’ям «кадиллак» із різдвяною ялинкою, яка все ще сяє вогнями, перекинувся й тепер сунеться до північного краю акведука на Барлоу‑авеню – туди, де він найвище здіймається над рікою. Якщо пощастить, наступний голос, який ви почуєте в ефірі, може бути голосом невідомого водія…

Ехо Лоуренс: Кожного разу, коли Рент мав оргазм або ж за мить після того, як у нас в’їжджала інша команда, у той момент, коли він, кліпнувши очима, зауважував, що, здається, все ще живий, Рент усміхався й казав одну й ту ж річ. У цю мить він завжди всміхався, зовсім загальмований, і казав: «Отак би й у церкві…»

Рент Кейсі в передачі «Небозі в дорозі» на АВТО‑Радіо: «…Я кохаю тебе, Ехо Лоуренс, але мені треба спробувати врятувати мою маму».

Шот Даньюн: Це не для запису, але за кілька тижнів до тієї ночі я підмішав до рутбіра Ехо «Plan В», «ранкову пілюлю». Просто на всяк випадок. Важко сказати, скільки маленьких Рентів Кейсі я змусив її спустити в сортир.

Рент Кейсі в передачі «Небозі в дорозі» на АВТО‑Радіо: «…А що як реальність – це просто якась хвороба?»

Дата добавления: 2015-07-02