Крива сукупного попиту

Деякі компоненти сукупного попиту відносно стабільні, зокрема споживчий попит та попит держави. Найбільш динамічною частиною сукупного попиту, зміни якої пов’язані з коливаннями економічної активності, є інвестиційний попит.

Якщо дохід покупця (домашніх господарств, фірм, держави) зростає, то його попит на конкретний товар також збільшується.

Запропонована модель сукупного попиту діє за умови незмінної кількості грошей та спирається на рівняння кількісної теорії грошей.

ГM х ШОГ = PЦ х ВВП (4.2), де:

ГМ – пропозиція грошей (грошова маса, кількість грошей у обігу); ШОГ – швидкість обігу грошей;

РЦ – рівень цін;

ВВП – реальний обсяг ВВП.

Чим більше грошей знаходиться в економічних агентів, тим більше товарівтапослуг можуть вони купувати при кожному рівні цін. Відповідно, чим більше угод здійснюється, тим вища швидкість обігу грошей. Швидкість обігу грошей та обсягїхпропозиції в економіці вважаються постійними величинами. Отже, величина сукупного попиту змінюється обернено рівню цін.

При вищому рівні цін фірми та домогосподарства можуть придбати менше товарів і послуг, оскільки їхній доход постійний.

Ця ж модель пояснює і нахил кривої сукупного попиту праворуч – вниз: якщо грошова маса та швидкість обігу грошей незмінні, то обсяг ВВП повинен скорочуватися в міру зростання цін. Справді, якщо ціни збільшилися, то для купівлі кожного виробленого блага необхідна більша кількість грошей. Отже, якщо грошова маса незмінна, то зменшиться кількість товарів і послуг, що купуються.

Крива сукупного попиту направлена вниз, оскільки зростання цін скорочує реальні запаси грошових коштів. Отже, попит на товари й послуги скорочується (ВВП зменшується). Саме цим пояснюється обернена залежність між величиною сукупного попиту та рівнем цін (за умови, що пропозиція грошей і швидкість їх обігу фіксовані).

Таку направленість (від’ємний нахил або спадаючу траєкторію) кривої сукупного попиту можна пояснити трьома ефектами: 1) ефект реального багатства або ефект матеріальних цінностей (реальних грошових запасів) (ефект Пігу); 2) ефектом процентної ставки (ефектом Кейнса); 3) ефектом імпортних закупівель (ефект чистого експорту, або ефект Манделла-Флемінга).

1. Ефект реального багатства, або ефект матеріальних цінностей (реальних грошових запасів), (ефект Пігу): якщо рівень цін підвищується, то величина реальних грошових запасів (реального багатства – відношення номінального багатства індивідуума, виражене в грошовій формі, до загального рівня цін) зменшується. Люди почувають себе біднішими, ніж раніше, і скорочують величину споживання, а оскільки споживчі витрати є частиною сукупного попиту, то величина АD знижується. І навпаки: якщо рівень цін знижується, то величина реальних грошових запасів (реального багатства – відношення номінального багатства індивідуума, виражене в грошовій формі, до загального рівня цін) збільшується. Люди почувають себе багатшими, ніж раніше, і збільшують величину споживання, а оскільки споживчі витрати є частиною сукупного попиту, то величина АD збільшується.

2. Ефект процентної ставки (ефект Кейнса): якщо рівень цін підвищується, то зростає попит на гроші, оскільки потрібно більше грошей для купівлі товарів, що подорожчали. Люди знімають гроші з банківських рахунків; можливості банків з видачі кредитів скорочуються; “ціна” грошей (“ціна” кредиту), тобто процентна ставка зростає; подорожчання кредиту знижує величину інвестиційного попиту, що є частиною сукупного попиту; і, отже, величина АD знижується. І навпаки: якщо рівень цін знижується, то процентна ставка зменшується; здешевлення кредиту збільшує величину інвестиційного попиту; і, отже, величина АD збільшується.

3. Ефект імпортних закупівель (ефект чистого експорту, або ефект Манделла-Флемінга): якщо рівень цін у країні підвищується, то товари цієї країни стають відносно більш дорогими для іноземців, і тому експорт скорочується. Імпортні товари стають відносно більш дешевими для громадян цієї країни, тому імпорт збільшується. В результаті чистий експорт скорочується, а оскільки він є частиною сукупного попиту, то величина АD знижується. І навпаки: якщо рівень цін у країні знижується, то товари цієї країни стають відносно більш дешевими для іноземців, і тому експорт збільшується. Імпортні товари стають відносно більш дорогими для громадян цієї країни, тому імпорт зменшується. В результаті чистий експорт збільшується, а оскільки він є частиною сукупного попиту, то величина АD збільшується.

Розглянуті вище чинники є ціновими факторами сукупного попиту, які опосередковано реалізують обернену залежність сукупного попиту від ціни. Їх вплив на сукупний попит відтворюється на графіку з допомогою руху економіки уздовж нерухомої кривої сукупного попиту.

Слід зазначити, що крім рівня цін на реальний обсяг виробництва впливають зміни в кожному з компонентів сукупного попиту (попит домашніх господарств на споживчі товари, попит фірм на інвестиційні товари, попит держави на товари й послуги та попит закордону), котрі спричиняють пересування кривої сукупного попиту праворуч (у випадку збільшення) або ліворуч (у випадку зменшення).

Нецінові фактори збільшують або зменшують обсяги сукупного попиту для всіх можливих рівнів цін і пересувають криву сукупного попитуправоруч або ліворуч. Зростання доходів економічних агентів пересуне криву сукупного попиту праворуч з АD₁ до AD₂. Якщо ж під впливом нецінових факторів доходи економічних агентів зменшаться, або вони вирішать більше заощаджувати, крива АD₁пересунеться ліворуч до АD₃ і сукупний попит зменшиться.

Рис. 4.2.

Дата добавления: 2015-07-02