Історія вивчення села Почапки та Хрестовоздвиженського храму до кінця ХІХ cт

Історія Хрестовоздвиженської церкви села Почапки

Виконав:

студент факультет

міжнародних відносин

спеціальності «історія»

групи І – 41

Троцюк Ю.М.

Перевірив:

канд. іст. наук,

доц. Смирнов А.І.

Острог – 2013

Почапки – населений пункт Острозького району Рівненської області. Першу вістку про Почапки вдалося виявити в грамоті від 5 серпня 1478 року, де Ванько Джусич засвідчує поділ спадкового дідівського майна з братаничем Олехном Джусою. Там серед іншого читаємо: «А пану Олехну на його пай припало: Бочаниця, і Тесів, і Сіяний Гай [Сіянці], і Садки, і Ляхів [Кутянка], Новгородчичі, Волотковичі, і Почапці [«Почапци»] та все, що до цих сіл належить». Опис актів Київського центрального архіву на основі документа 1570 року «в Почапкє» фіксує майнові претензії селян до поміщицьких землевласників [1]. Польський географічний словник 1902 року, згідно судового акту 1583 року, документує «Почапкі» [«Poczepki»] як такі, що мали 77 дворів, 605 мешканців, 2 ставки, смолокурню, осередок заготовки будівельного лісу [2].

У Заславській замковій книзі 1572 – 1575 років, вказується, що у 1560 – 1570 рр. землі князів Заславських складали ареал із чотирьох волостей: Заславської, Верхівської, Білгородської та Почапецької, що охоплювали близько сотні сіл і розташовувалися у південно-східному закутку воєводства, на межі Луцького та Кременецького повітів. Волинські маєтності Заславських у другій половині XVI ст. (за текстом акту поділу володінь між кн. Янушем та Михайлом Янушевичами 1581 р.). Першим центром волості був Заслав, Кременецький повіт волинського воєводства, який нараховував 71 населений пункт; другий центр волості Верхів Луцький повіт Волинського воєводства – 4 населених пункти; третій центр волості Білогородка Кременецький повіт Волинського воєводства – 33 населених пункти; четвертий центр волості Почапки Луцький повіт Волинського воєводства, населені пункти: 1) с. Почапки; 2) с. Климашівщина; 3) с. Милятин; 4) с. Черняхів [3].

У праці Ірини Ворончук «Володіння князів Острозьких на Східній Волині (за інвентарем 1620 року)» вказується, що 28 листопада 1520 року «кн. Андрій Юрійович Заславський записав сину кн. К.І. Острозького – Іллі третю частину міста Заслав, села Жуків, Дятелів Став, Бачманівка, Дяків, Берездів, Почапки й третю частину мита з Острога, Заслава і Луцька» [4].

У багатотомній «Історії міст і сіл Української РСР» село Почапки згадується як село, що знаходиться у Милятинській сільській раді. Сільраді підпорядковано Баранівка, Заруддя, Мар’янівка, Морозиха, Почапки [5].

Праця О. Цинкаловського «Стара Волинь і Волинське Полісся від найдавніших часів до 1914 року» подає інформацію про «Почипки» або «Почепки» як село Острозького повіту, Сіянецької волості, що згадується в 1583 р., коли воно належало до Івана Чаплина Шпановського, який платив від Почапок за 8 дим., 8 город. і 5 город. Вчений наводить таку ж статистику будинків і населення села як і в Географічному словнику Королівства Польського за 1902 р. [6].

Документальні свідчення про церкву села Почапки відносяться до XVIII ст. У книзі М. Теодоровича «Історико-статистичний опис церков і приходів Волинської єпархії» за 1888 рік, згадується с. Почапки, волості Сіянецької, яке має свою церкву імені Воздвиження Чесного і Животворного Хреста Господнього. Проте коли і ким побудована, невідомо [7].

Сьогодні відомо, що церква була збудована в 1755 році за матеріальної допомоги пана Жигана. Його панський маєток зберігся і знаходиться неподалік храму. Першим священиком збудованого храму був отець Мурин, згодом – отець Іван Булонський. В 1884 р. оновлена на кошти прихожан. Опис церковного майна складений в 1885 р. Згідно цього опису церква начинням і богослужебним книгами бідна. Копії метричних книг зберігаються з 1806 р. [8].

Церква дерев’яна, а також з дерев’яною дзвіницею. Дзвіниця була добудована в 1893 році. Про це свідчить складений проект на прибудову дзвіниці до існуючої церкви в селі Милятин Острозького уїзду від 7 травня 1893 р. Проект розглянув і підписав Віце-губернатором Волинської губернії Федоров Дмитро. На проекті було зазначено, що дзвіницю будували будівельники, що будували Рівненський Собор [9]. В цей час відбувалося будівництво Свято-Воскресенського кафедрального собору (1890 – 1895), тому можливо дзвіницю будували самі ці будівельники [10].

На час укладання опису М. Теодоровича церкві села Почапки належало: 1 десятина 4 квадратних сажнів садибної земної і городу, 14 десятин 71 квадратних сажнів орної землі, 5 десятин 361 квадратних сажнів сінокосу, всього 20 десятин 436 квадратних сажнів. Крім цього: 1 десятина 221 квадратних сажнів листяного лісу, 1,790 квадратних сажнів під лісовими зарослями. На цю землю є план. Притч володіє цією землею вільно. Є дім для псаломщика [11].

Згідно з планом ділянок лісної землі за 1895 році, церкві належало: лісу 2 десятини 191 квадратних сажнів, сінокосу 1 десятина 596 квадратних сажнів, 1 десятина 984 квадратних сажнів, 2 десятини 951 квадратних сажнів. В результаті в двох ділянках: 7 десятин 322 квадратних сажнів землі, якою користується священик Хрестовоздвиженської церкви в с. Почапки [12].

У всіх документальних згадках церква приписана до приходу с. Милятин, яке знаходиться за три верстви. У записках Волынских епархиальных ведомостях від 1872 р. згадується село Малятин, що має дві церкви – одну самостійну (Михайлівська церква), а другу приписну (Хрестовоздвиженська церква) [13].

Дата добавления: 2015-07-02