Будь-який товар має 2 властивості: одночасно він є споживчою вартістю і вартістю

Споживча вартість - це здатність товару задовольняти реальну потребу когось у чомусь.У товарі споживача вартість набуває суспільного характеру. Це означає, що товар повинен задовольнити потреби не того хто його виробляє, а того хто товар купує, суспільні потреби.

Вартість як економічна категорія відображає втілену в товарі працю й відносини між товаровиробниками з приводу порівняння витрат їх праці на виробництво товарів і послуг, якими вони обмініваються.

Вартість, таким чином проявляється за допомогою зовнішньої форми її відбиття - мінової вартості.

Мінова вартість - це здатність товару обмінюватись на інший товар або на інші гроші в певних пропорціях.

Двоїста природа товару (споживча вартість і вартість) є наслідником двоїстого характеру праці, втіленої в цьому.

Праця, затрачена в певній корисній формі, результатом якої є певна споживча вартість - конкретна праця.

Праця товаровиробників, що характеризуються витратою робочої сили взагалі, незалежно від її конкретної форми і що створює вартість - абстрактна праця.

Конкретних видів праці стільки, скільки створених споживчих вартостей, що здатні задовольнити різноманітні потреби людей. Абстрактна праця - єдиний вміст усіх товарів, певна кількість витрат фізичних сил і розуму.

Враховуючи, що будь-яка праця відбувається в часі, величина вартості товару вимірюється кількістю робочого часу, затраченого на його виготовлення.

Розрізняють індивідуальний і суспільно необхідний робочий час, індивідуальну і суспільно необхідну вартість товару.

Кількість праці, що витрачається на виробництво окремим товаровиробником є індивідуальною працею.

Суспільно-необхідна праця – робочий час, що витрачає більшість виробників на створення товару за середніх нормальних умов виробництва, враховуючи середню продуктивність і інтенсивність праці.

Ринок орієнтується на суспільно необхідні витрати праці. Формування суспільно необхідних витрат відбувається у процесі конкуренції товаровиробників.

Суспільно необхідні витрати праці й вартість товару не залишаються незмінними. Вони залежать насамперед від продуктивності праці.

Продуктивність праці - це кількість продукції, виробленої за одиницю робочого часу.

На продуктивність праці впливає рівень розвитку науки й техніки, здібності працівника, його досвід, кваліфікація, організація виробничого процесу, природні умови, традиції.

Праця може здійснюватись й з різною інтенсивністю - витрати праці на одиницю часу.

Зростання продуктивності праці зменшує вартість одиниці продукції. Зростання інтенсивності праці рівноцінне подовженню робочого дня.

Абстрактний робочий час не може дати повного уявлення про фактичні витрати праці. Тому розрізняють просту працю і складну.

Проста праця – така, що не потребує відповідної освіти та кваліфікації.

Складана праця – праця, для виконання якої потрібна спеціальна підготовка, це зведена в ступінь проста праця.

Вимір здійснює ринок.

Наведена концепція товару і його властивостей в економічній науці відома з позицій теорії трудової вартості. Ця теорія була започаткована ще класиками політичної економії - Адамом Смітом і Давідом Рікардо. Згодом вона розроблялась Карлом Марксом і його прихильниками.

Однак у сучасній неокласичній економічній теорії існують деякі інші підходи до характеристики товару та його властивостей. Зокрема введені в науковий обіг такі поняття, як «корисність», «цінність», «рідкісність» товару.

Корисність, блага на відміну від споживчої вартості визначає ступінь задоволення потреб конкретної людини (а не потреб взагалі).

Рідкісність – блага, поняття, що дозволяє відобразити обмеженість ресурсів, що потрібні людині.

Цінність блага – це економічна категорія, що водночас враховує його корисність і рідкісність, жагучість потреб і кількісність благ, що здатні їх задовольнити.

Дата добавления: 2015-07-02