Альтернативні теорії вартості і ціни

Ціна– форма грошового вираження вартості і цінності товару.

Товар, враховуючи сучасні погляди, є продуктом виробництва, що поєднує в собі три властивості: корисність, відносну рідкісність і вартість.

Теорія трудової вартості оцінює вартість товарів залежно від затрат суспільно необхідної праці не існує виробництво. Суспільно необхідні витрати праці знаходять відображення в ціні.

Теорія факторних витрат виробництва визнає вартість товарів і ціну за витратами на їхнє виробництво капіталу, землі, праці...

Теорія попиту і пропозиції визнає вартість товарів і їх ціну за співвідношенням попиту і пропозиції на них у процесі обміну. Ця теорія мала на меті пов’язати теорію трудової вартості з реальною дійсністю, з ціною і грошима, з ринковими відносинами. Але тільки такий підхід не дозволяє є зрозуміти, чому товар коштує саме стільки і може обмінюватись в певних пропорціях на інші товари.

Теорія граничної корисності – ця теорія є найбільш популярною на заході. Сутність теорії полягає в тому, що вартість товару розуміється як відображення корисності «граничного» (останнього) екземпляра, який задовольняє найменш значущу («граничну», «останню») потребу в ньому. Теорія звертається до суб’єктивної економічної поведінки індивідів і при цьому не відображає об’єктивні фактори.

Деякі економісти вважають доцільним здійснити синтез теорії трудової вартості і теорії граничної корисності. Важливість такого синтезу, на їх думку, полягає в тому, що визначення суспільно необхідних витрат праці неможливо без урахування корисного ефекту.

Товарне виробництво функціонує і розвивається на засадах властивих йому економічних законів:

· закону вартості;

· закону попиту і пропозиції;

· грошового обігу.

Закон вартості - це закон, який передбачає, що виробництво й обмін товарів мають здійснюватися на основі їхньої вартості, тобто як обмін еквівалентів.

Закон вартості відповідає як теорії трудової вартості, так і теорії граничної корисності. Якщо вартість товару повинна детермінувати два фактори - витрати праці та ступінь цінності його для споживача, то еквівалентність обміну, відповідно до закону вартості, припускає еквівалентність обох факторів.

Закон вартості діє через відхилення цін від вартості. Коливання цін є механізмом дії закону вартості.

У ринковій економіці закон вартості виконує такі функції.

Закон вартості

Регулює пропорції суспільного виробництва, оскільки на його основі проходить стихійний розподіл (через ринок) капіталів і робочої сили між окремими галузями виробництва

Стимулює розвиток продуктивних сил, спонукаючи товаровиробника вводити нову техніку і вдосконалювати методи організації виробництва

Обумовлює економічну і соціальну диференціацію товаровиробників, тобто збагачення одних і банкрутство інших

Основною суперечністю товарного виробництва є суперечність між приватною і суспільною працею. Суть її полягає в тому, що лише на ринку в процесі обміну товару і ринкової конкуренції, проявляється суспільний характер втіленої в праці товару, залежність учасників в обміні один від одного.

В сучасних умовах відбулись істотні зміни у характері праці, споживчої вартості і вартості, викликані ускладненням суспільних потреб, еволюцією форм власності, наслідками технологічної революції:

· подальше поглиблення поділу праці;

· концентрація і централізація виробництва;

· в умовах технологічної революції товарами стають наукові дослідження у вигляді патентів, ліцензій «Ноу-хау», надання інформаційних послуг;

· завдяки міжнародному поділу праці формується новий зміст конкретної і абстрактної праці.

Дата добавления: 2015-07-02