Вимоги до оформлення реферату

Висновки

Основна частина (суть реферату)

Вступ

Титульний аркуш

Написання реферату

Реферат — це стислий виклад змісту кількох наукових робіт, що стосуються певної проблеми.

Основна мета реферату — передача цілісної інформації, одержаної з різних джерел. На основі кількох текстів потрібно створити один відповідно до теми реферату.

Структура реферату:

Титульний аркуш має містити повне найменування коледжу; назву навчальної дисципліни з якої підготовлений реферат; тему реферату; прізвище, ім’я, по батькові студента (автора), його група та курс; прізвище, ім’я, по батькові викладача, який перевірив (буде перевіряти) реферат; місто та рік написання реферату.

2) зміст (план)

Зміст (план) реферату подають на його початку. Він має відображати перелік основних структурних частин реферату. План роботи може бути простим (якщо основні розділи (питання) реферату не містять пункти та підпункти) та складним (якщо розділи реферату поділяються на пункти та підпункти). Зміст містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел.

Окремі розділи (питання) реферату не можуть звучати точно так як і тема реферату.

3) перелік умовних позначень, символів, одиниць скорочень і термінів (за необхідності)

Як правило, дають скорочений варіант найменування державних органів; дають перелік термінів, щоб пояснити в якому значенні вони розуміються в даній роботі.

Вступ – це короткий опис того питання, яке буде розкриватися в рефераті. Обов’язково у вступі визначається актуальність та важливість питання, яке розкривається в рефераті (теми реферату), ступінь розробленості даної проблематики, мета та зміст поставлених завдань. Вступ повинен логічно поєднуватися з основною частиною реферату.

В основній частині розкривається тема реферату шляхом висвітлення основних питань. Основна частина може поділятися на окремі розділи, підрозділи чи пункти. Зміст розділів основної частини має точно відповідати темі роботи і повністю її розкривати.

Висновки мають логічно пов'язуватися із змістом викладеного матеріалу. Це своєрідний короткий підсумок досліджу вальної діяльності студента; відповіді на питання, які ставилися автором у вступі; підбиття підсумку; аналіз реалізації (досягнення) поставленої мети та завдання

7) список використаних джерел (перелік посилань)

Список використаних джерел являє собою перелік всіх джерел, які були використані в процесі написання реферату. До таких джерел відносяться: навчальна та наукова література, різноманітні публікації, нормативно-правові акти, Інтернет-ресурси тощо.

8) додатки (за необхідності).

Додатками можуть бути цільові документи, матеріали, що розкривають досвід роботи органів держави та їх підрозділів, методичні розробки, результати досліджень, анкети опитування, а також таблиці, статистичні дані, діаграми, на які автор посилається в тексті реферату тощо. Проте не слід давати в додатках документи, законодавчі чи нормативні акти, які офіційно надруковані. Такі документи мають бути вказані в списку використаних джерел.

Стиль викладення матеріалу має бути науково-діловим.

Обсяг реферативної роботи має складати – 10-15 сторінок.

Додатки, глосарій, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки до загального обсягу роботи не входять. Проте сторінки зазначених елементів підлягають нумерації (оскільки є частиною реферату). Робота має бути акуратно написана від руки або надрукована з дотриманням стилістичних і граматичних норм. У тексті обов'язково повинні бути посилання на літературу та інші джерела, що використовувалися при підготовці реферату.

Текст реферативної роботи викладається державною мовою на стандартних аркушах формату А-4(210 х 297).

Робота друкується шрифтом Times New Roman, 14 кеглем; вирівнювання - “За шириною”; міжрядковий інтервал “Полуторний” (1,5 Lines); абзацний відступ – п’ять знаків (1,25 см); верхнє та нижнє поле – 2 см., ліве – 3 см., праве – 1 см. Абзацний відступ має бути однаковим у всьому тексті і дорівнювати п'яти знакам (1,25 см).

Скорочення слів та словосполучень мають відповідати чинним стандартам з бібліотечної та видавничої справи (наприклад: Верховна Рада України (далі – ВРУ), Конституційний Суд України (далі – КСУ), нормативно-правовий акт (далі – нпа) тощо).

Розділи та підрозділи мають містити заголовки, які належить точно відтворювати у змісті.

Заголовки структурних частин реферату: «ЗМІСТ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ 1», «РОЗДІЛ 2», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» друкують великими літерами напівжирним шрифтом симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу напівжирним шрифтом. Крапку в кінці заголовку не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту звичайним шрифтом. У кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка. Кожну структурну частину реферату необхідно починати з нової сторінки.

Номер розділу проставляють після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. У кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: «1.3.2.» (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка. Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів і т.д. подають арабськими цифрами без знаку №. Нумерація сторінок має бути наскрізною. Першою сторінкою реферату є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші номер сторінки не проставляють. На наступних сторінках реферату номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки чи рисок.

При використанні літературних джерел в тексті письмової роботи можуть бути два варіанти посилань на них. Перший – це посторінкові посилання (виноски): коли на сторінці цитується джерело, то внизу цієї сторінки під основним текстом наводиться бібліографічний опис літературного джерела і вказується сторінка. Другий – коли в разі посилання на літературне джерело у квадратних дужках вказується його порядковий номер у списку літератури та конкретна сторінка, наводиться цитата, точні цифри, дані, наприклад [3, с. 17].

Кількість використаних джерел – не менше 10 джерел.

Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися в процесі написання роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці виправленого тексту машинописним або рукописним способом.

Правовий аналіз (характеристика) нормативно-правового акту

Правовий аналіз нормативно-правового акту – це своєрідний опис нормативно-правового акту з елементами його анотації та надання йому характеристики.

Вимоги до оформлення правового аналізу.

Правовий аналіз подається у письмовій формі, виконаний рукописним способом чи за допомогою комп’ютерної техніки на аркушах формату А – 4 (210 х 297).

Правовий аналіз друкується шрифтом Times New Roman, 14 кеглем (допускається 12 кегель); вирівнювання - “За шириною”; міжрядковий інтервал «Полуторний» (при 14 кеглі) або «Одинарний» (при 12 кеглі); абзацний відступ – п’ять знаків (1,25 см); верхнє, нижнє та ліве поле – 2 см., праве – 1 см. Абзацний відступ має бути однаковим у всьому тексті і дорівнювати п'яти знакам (1,25 см).

Правовий аналіз повинен містити таку інформацію:

1) назву нормативно-правового акту та його вид;

2) дату прийняття та дату набрання чинності;

3) чи вносилися зміни до нього, якщо так то в якій кількості, коли перші зміни відбулися та останні;

4) мета та завдання нормативно-правового акту (для чого було його прийнято);

5) які правовідносини регулює нормативно-правовий акт чи в якій сфері суспільного життя він застосовується;

6) загальним чи спеціальним нормативно-правовим актом він являється;

7) з яких структурних частин складається нормативно-правовий акт;

8) короткий зміст (анотація) структурних частин нормативно-правового акту;

9) чи породжує він колізії, чи містить прогалини;

10) чи вирішує поставлені перед ним питання, яке значення він має для держави та громадян України;

11) які нормативно-правові акти втратили чинність з його прийняттям;

12) яка посадова особа його підписала.

Характеристика (опис) офіційного сайту державного органу чи посадової особи

Дата добавления: 2015-07-02