Ст. 315 КПКУ 1 страница

Ст.285,286.

84. У який період доби дозволяється проводити слідчі (розшукові) дії? Що слід розуміти під «невідкладними випадками», коли дозволяється проведення слідчих (розшукових) дій у нічний час?

Проведення слідчих (розшукових) дій у нічний час (з 22 до 6 години) не допускається, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в їх проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного.

Тобто, проводити слідчі дії можна включно з 6 год ранку до 22год вечора. Виняток становлять невідкладні випадки: 1)коли затримка в їх проведенні загрожує втратою слідів кримінального правопорушення 2) або ж це пов’язано із безпосереднім переслідуванням чи запобіганням втечі особи, яка обґрунтовано підозрюється в причетності до його вчинення.

85. У яких випадках апеляційний суд може закрити кримінальне провадження?

1. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу
суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок або
ухвалу і закрити кримінальне провадження

Апеляційний суд вправі скасувати обвинувальний вирок, ухвалу та за­
крити провадження в таких випадках (див. коментар до ст. 284 КПК):

1)встановлена відсутність події кримінального правопорушення;

2)встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення;

3)не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді
і вичерпані можливості їх отримати;

4)набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за
діяння, вчинене особою;

5)помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження
є необхідним для реабілітації померлого;

6)існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили,
або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по
тому самому обвинуваченню;

7)потерпілий або його представник відмовився від обвинувачення у кри­
мінальному провадженні у формі приватного обвинувачення;

8)стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано зго­
ди держави, яка видала особу;

9)у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності;

10) якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачен­
ня, за умови відмови потерпілого від самостійного підтримання обвинувачення

86. У яких випадках апеляційний суд може змінити вирок?

Суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі:

1) пом’якшення призначеного покарання, якщо визнає, що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого;

2) зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення і застосування статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність про менш тяжке кримінальне правопорушення;

3) зменшення сум, які підлягають стягненню, або збільшення цих сум, якщо таке збільшення не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію кримінального правопорушення;

4) в інших випадках, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого.

2. Суд апеляційної інстанції змінює ухвалу суду про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру у разі:

1) зміни правової кваліфікації діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, і застосування статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає відповідальність за менш тяжке діяння;

2) пом’якшення виду примусових заходів медичного або виховного характеру.

87.У яких випадках апеляційний суд може змінити ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру?

Суд апеляційної інстанції змінює ухвалу суду про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру у разі:

1) зміни правової кваліфікації діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, і застосування статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає відповідальність за менш тяжке діяння;

2) пом’якшення виду примусових заходів медичного або виховного характеру.

88.У яких випадках апеляційний суд може скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалити свій вирок?

Підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є:

1) неповнота судового розгляду;

2) невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження;

3) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону;

4) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

2. Підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції може бути також невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

89. У яких випадках апеляційний суд може скасувати вирок чи ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції?

Суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо:

1) встановлено порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другої статті 412 цього Кодексу;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які очевидно викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою;

3) судове рішення ухвалено чи підписано не тим складом суду, який здійснював судовий розгляд.

90.У яких випадках апеляційний суд може скасувати ухвалу суду першої інстанції про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та постановити свою ухвалу?

.Вирок, ухвала про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру суду апеляційної інстанції

1. Суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі:

1) необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення;

2) необхідності застосування більш суворого покарання;

3) скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції;

4) неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.

91.У яких випадках і чиї можуть бути оголошені в судовому засіданні покази осіб, даних нимипід час досудового розслідування справи?

З метою перевірки правдивості показань свідка, потерпілого та з’ясування розбіжностей з показаннями, наданими в порядку, передбаченому цією статтею, вони можуть бути оголошені при його допиті під час судового розгляду.

92.У яких випадках можливе проведення негласної слідчої (розшукової) дії до постановлення ухвали слідчого судді? Які процесуальні дії прокурора в такому випадку?

. У виняткових невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, передбаченого розділами І, ІІ, VI, VII (статті 201 та 209), IX, XIII, XIV, XV, XVII Особливої частини Кримінального кодексу України, негласна слідча (розшукова) дія може бути розпочата до постановлення ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом, за рішенням слідчого, узгодженого з прокурором, або прокурора. У такому випадку прокурор зобов’язаний невідкладно після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді.

93.У яких випадках не потребує дозволу слідчого судді з здобуття відомостей з електронних інформаційних систем? Що потрібно розуміти під подоланням системи логічного захисту електронної інформаційної системи?

.Не потребує дозволу слідчого судді здобуття відомостей з електронних інформаційних систем або її частини, доступ до яких не обмежується її власником, володільцем або утримувачем або не пов’язаний з подоланням системи логічного захисту.

94.У яких випадках обшук особи може бути проведений без попереднього винесення про це постанови?

.За рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження. Обшук особи повинен бути здійснений особами тієї ж статі.

95. У яких випадках суддя-доповідач відмовляє у відкриття апеляційного провадження?

Суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями статті 394 цього Кодексу.

96.У яких випадках суддя-доповідач повертає апеляційну скаргу?

.Апеляційна скарга повертається, якщо:

1) особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк;

2) апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу;

3) апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції;

4) апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

97.У яких випадках судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження?

. Судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо:

1) висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду;

2) суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки;

3) за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші;

4) висновки суду, викладені у судовому рішенні, містять істотні суперечності.

98.У яких випадках судовий розгляд визнається неповним?

Неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з’ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, зокрема, у разі якщо:

1) судом були відхилені клопотання учасників судового провадження про допит певних осіб, дослідження доказів або вчинення інших процесуальних дій для підтвердження чи спростування обставин, з’ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення;

2) необхідність дослідження тієї чи іншої підстави випливає з нових даних, встановлених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

99.У яких випадках участь обвинуваченого в апеляційному розгляді визнається обов’язковою?

Обвинувачений підлягає обов’язковому виклику в судове засідання для участі в апеляційному розгляді, якщо в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення його становища або якщо суд визнає обов’язковою його участь, а обвинувачений, який утримується під вартою, - також у разі, якщо про це надійшло його клопотання.

100.У яких межах, за загальним правилом, апеляційний суд здійснює перегляд судового рішення?

1. Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

2. Суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов’язаний прийняти таке рішення.

3. За клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов’язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

4. Суд апеляційної інстанції не має права розглядати обвинувачення, що не було висунуте в суді першої інстанції.

101.У якій послідовності вчиняються підготовчі дії?

Суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття апеляційного провадження за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції:

1) надсилає копії ухвали про відкриття апеляційного провадження учасникам судового провадження разом з копіями апеляційних скарг, інформацією про їхні права та обов’язки і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на апеляційну скаргу;

2) пропонує учасникам судового провадження подати нові докази, на які вони посилаються, або витребовує їх за клопотанням особи, яка подала апеляційну скаргу;

3) вирішує інші клопотання, в тому числі щодо обрання, зміни або скасування запобіжного заходу;

4) вирішує інші питання, необхідні для апеляційного розгляду.

102. У якій формі та у який строк подається заперечення на апеляційну скаргу?

. Особи, зазначені у статті 393 цього Кодексу, мають право подати до суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції в письмовій формі протягом встановленого судом апеляційної інстанції строку.

103. У якому обсязі апеляційний суд проводить розгляд?

. Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно обсяг розгляду в суді апеляційної інстанції має бути таким, щоб він дозволив усунути неповноту чи однобічність судового слідства суду першої інстанції і постановити законне та обґрунтоване рішення.

104. Хто є обов’язковими учасниками огляду затриманої кореспонденції?

Огляд затриманої кореспонденції проводиться в установі зв’язку, якій доручено здійснювати контроль і затримувати цю кореспонденцію, за участю представника цієї установи, а за необхідності - за участю спеціаліста.

105. Хто з учасників провадження має право брати участь у судових дебатах та у якій послідовності?

У судових дебатах виступають прокурор, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач, його представник, обвинувачений, його законний представник, захисник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Першим у судових дебатах виступає прокурор.

106. Хто і коли визначає підсудність конкретного провадження?

Кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

107. Хто, в які строки та якому порядку має право оскаржити постанову про закриття кримінального провадження?

.Постанова слідчого про закриття кримінального провадження також може бути скасована прокурором за скаргою заявника, потерпілого, якщо така скарга подана протягом десяти днів з моменту отримання заявником, потерпілим копії постанови.

108. Чи відкривається судовий розгляд щодо клопотань слідчих винесено звільнення особи від кримінальної відповідальності?

Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор (а не слідчий)складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.

Тому не відкривається.

109. Чи вправі особа, щодо якої вирішувалось питання про застосування примусових заходів медичного характеру, самостійно подати апеляційну скаргу?

Апеляційну скаргу мають право подати:законний представник та захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного характеру;(ВОНИ,А НЕ ТА ОСОБА)

110. Чи дозволяє закон цивільному відповідачу оскаржити судове рішення незалежно від того,що на це ж рішення подав апеляційну скаргу його представник?

В законі вказано:цивільний відповідач або його представник

111.Чи є підготовче провадження самостійною стадією кримінального процесу? Чим ви аргументуєте свою відповідь?

якщо проаналізувати норми глави 27 КПК України («Підготовче провадження»), доходимо висновку,що підготовче судове провадження відповідає всім вимогам, які висуваються саме до стадій.

Так, підготовче судове провадження:

– здійснюється у визначені законом процесуальні строки (відповідно до ч. 1 ст. 314 України суд призначає підготовче судове засідання не пізніше п’яти днів з дня надходження обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності. Водночас провадження не може бути розпочато раніше ніж через п’ять

Днів із дня вручення обвинуваченому копії обвинувального акта. Іншим встановленим часовими параметром

є положення ч. 2 ст. 316 КПК України про те, що судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти

днів після постановлення ухвали про його призначення);

Єні О. В., Матієк Л. Г. Підготовче провадження як елемент судового провадження в суді першої інстанції

Часопис Київського університету права • 2013/2 287

– характеризується власними процесуальними завданнями, які зумовлені тим, що у цьому провадженні

вирішуються два важливі блоки питань: щодо перевірки процесуальних підстав для призначення судового

розгляду, а також щодо підготовки до розгляду матеріалів кримінального провадження в судовому засіданні;

– має певне коло учасників (відповідно до ч. 2 ст. 314 КПК України підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача та його представника);

– відповідний процесуальний порядок здійснення цього провадження передбачений главою 27 КПК України;

– завершується прийняттям певного підсумкового процесуального рішення. Перелік таких рішень

закріплено у ч.314 КПК України, а саме:

1) про затвердження угоди або відмови в її затвердженні та повернення кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468–475 КПК України;

2) про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених п. п. 4–8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284КПК України;

3) про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного

Або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам Кодексу;

4) про направлення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного

Або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;

5) про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування

Примусових заходів медичного або виховного характеру.__

112.Чи може бути проведено пред’явлення для впізнання у суді?

Свідкові, потерпілому, обвинуваченому під час судового розгляду можуть бути пред’явлені для впізнання особа чи річ. Під час судового розгляду суд із власної ініціативи або за клопотанням сторін може ухвалити рішення про проведення впізнання особи чи речі. При пред'явленні особи чи речі для впізнання під час судового розгляду залучаються спеціалісти для фіксування впізнання технічними засобами, психологи, педагоги, а за необхідності - лікар при проведенні впізнання малолітнім чи неповнолітнім свідком, потерпілим або обвинуваченим.

113.Чи може відбутися апеляційний розгляд за відсутності всіх учасників судового провадження?

Неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. Якщо для участі в розгляді в судове засідання не прибули учасники кримінального провадження, участь яких згідно з вимогами цього Кодексу або рішенням суду апеляційної інстанції є обов’язковою, апеляційний розгляд відкладається.

114.Чи може суд відновити з’ясування обставин і їх перевірку доказами після його закінчення?

Після з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами головуючий у судовому засіданні з'ясовує в учасників судового провадження, чи бажають вони доповнити судовий розгляд і чим саме.

2. У разі заявления клопотань про доповнення судового розгляду суд розглядає їх, у зв'язку з чим має право ставити запитання сторонам чи іншим учасникам кримінального провадження.

Закон не обмежує учасників судового розгляду у заявленні клопотань на етапі його закінчення ні їх характером, ні кількістю. Заявлені клопотання можуть бути пов'язані з необхідністю виклику і допиту нових свідків, призначення відповідних експертиз, дослідження документів і вилучення речових доказів тощо. Суд зобов'язаний розглянути кожне клопотання, обговорити і ухвалити по ньому відповідне рішення - про повне чи часткове задоволення або відмову у задоволенні.

115. Чи можуть бути допитані свідок, потерпілий під час досудового розслідування в судовому засіданні? Які особливості такого допиту?

1. Перед допитом свідка головуючий встановлює відомості про його особу та з’ясовує стосунки свідка з обвинуваченим і потерпілим. Крім того, головуючий з’ясовує чи отримав свідок пам’ятку про права та обов’язки свідка, чи зрозумілі вони йому, і в разі необхідності роз’яснює їх, а також з’ясовує, чи не відмовляється він з підстав, встановлених цим Кодексом, від давання показань, і попереджає його про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань та завідомо неправдиві показання.

2. Якщо перешкод для допиту свідка не встановлено, головуючий у судовому засіданні приводить його до присяги такого змісту:

"Я, (прізвище, ім’я, по батькові), присягаю говорити суду правду і лише правду".

Німий свідок складає присягу в письмовій формі, підписуючи текст того самого змісту.

3. Суд зобов’язаний контролювати хід допиту свідків, щоб уникнути зайвого витрачання часу, захистити свідків від образи або не допустити порушення правил допиту.

4. Кожний свідок допитується окремо. Свідки, які ще не дали показань, не мають права перебувати в залі судового засідання під час судового розгляду.

5. За клопотанням сторони кримінального провадження або самого свідка свідок допитується за відсутності певного допитаного свідка.

6. Свідка обвинувачення першим допитує прокурор, а свідка захисту - захисник, якщо обвинувачений взяв захист на себе – обвинувачений (прямий допит). Під час прямого допиту не дозволяється ставити навідні запитання, тобто запитання, у формулюванні яких міститься відповідь, частина відповіді або підказка до неї.

7. Після прямого допиту протилежній стороні кримінального провадження надається можливість перехресного допиту свідка. Під час перехресного допиту дозволяється ставити навідні запитання.

8. Під час допиту свідка сторонами кримінального провадження головуючий за протестом сторони має право зняти питання, що не стосуються суті кримінального провадження.

9. У виняткових випадках для забезпечення безпеки свідка, який підлягає допиту, суд за власною ініціативою або за клопотанням сторін кримінального провадження чи самого свідка постановляє вмотивовану ухвалу про проведення допиту свідка з використанням технічних засобів з іншого приміщення, у тому числі за межами приміщення суду, або в інший спосіб, що унеможливлює його ідентифікацію та забезпечує сторонам кримінального провадження можливість ставити запитання і слухати відповіді на них. У разі якщо існує загроза ідентифікації голосу свідка, допит може супроводжуватися створенням акустичних перешкод. Перед постановленням відповідної ухвали суд зобов’язаний з’ясувати наявність заперечень сторін кримінального провадження проти проведення допиту свідка в умовах, що унеможливлюють його ідентифікацію, і в разі їх обґрунтованості відмовити у проведенні допиту свідка в порядку, визначеному цією частиною.

10. Якщо свідок висловлюється нечітко або з його слів не можна дійти висновку про те, чи визнає він обставини чи заперечує проти них, суд має право зажадати від цього свідка конкретної відповіді - "так" чи "ні".

11. Після допиту свідка йому можуть бути поставлені запитання потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, їх представниками та законними представниками, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, а також головуючим та суддями.

{Частина одинадцята статті 352 із змінами, внесеними згідно із Законом № 314-VII від 23.05.2013}

12. Свідок, даючи показання, має право користуватися нотатками, якщо його показання пов’язані з будь-якими обчисленнями та іншими відомостями, які важко зберегти в пам’яті.

13. Свідок може бути допитаний повторно в тому самому або наступному судовому засіданні за його клопотанням, за клопотанням сторони кримінального провадження або за ініціативою суду, зокрема, якщо під час судового розгляду з’ясувалося, що свідок може надати показання стосовно обставин, щодо яких він не допитувався. Під час дослідження інших доказів свідкам можуть ставити запитання учасники судового провадження, експерт, а також суд.

14. Суд має право призначити одночасний допит двох чи більше вже допитаних учасників кримінального провадження (свідків, потерпілих, обвинувачених) для з’ясування причин розбіжності в їхніх показаннях, який проводиться з урахуванням правил, встановлених частиною дев’ятою статті 224 цього Кодексу.

15. Допитаний свідок може бути залишений у залі судового засідання на вимогу суду.

Стаття 353. Допит потерпілого

1. Перед допитом потерпілого головуючий встановлює відомості про його особу та з’ясовує стосунки потерпілого з обвинуваченим. Крім того, головуючий з’ясовує, чи отримав потерпілий пам’ятку про права та обов’язки потерпілого, чи зрозумілі вони йому, і в разі необхідності роз’яснює їх, а також попереджає його про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.

2. Допит потерпілого проводиться з дотриманням правил, передбачених частинами другою, третьою, п’ятою - чотирнадцятою статті 352 цього Кодексу.

116.Чи можуть учасники провадження обмежуватись в часі на виступ в ході судових дебатів або позбавлятись такого права?

Суд не має права обмежувати тривалість судових дебатів певним часом. Головуючий має право зупинити виступ учасника дебатів, якщо він після зауваження повторно вийшов за межі кримінального провадження, що здійснюється, чи повторно допустив висловлювання образливого або непристойного характеру, і надати слово іншому учаснику дебатів.

Дата добавления: 2015-06-27