Ст. 315 КПКУ 2 страница

117. Чи підлягають окремому апеляційному оскарженню ухвали, постановлені під час провадження в суді першої інстанції?

Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.

118.Чи пов’язує закон право подання апеляційної скарги з правом подання заперечень на неї?

Особи, зазначені у статті 393(Апеляційну скаргу мають право подати:)) цього Кодексу, мають право подати до суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції в письмовій формі протягом встановленого судом апеляційної інстанції строку.Пов я зує.

119.Чим відрізняється зупинення кримінального провадження від закриття?

Закриття кримінального провадження - таке закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. З закриттям кримінального провадження процесуальна діяльність по ньому повністю закінчується, подальше таке провадження є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде відмінена в установленому цим Кодексом порядку.

Зупинення досудового розслідування – це тимчасова вимушена перерва у провадженнідосудовогорозслідування,зумовленаобставинамиякіунеможливлюютьйого подальше провадження, що здійснюється за вмотивованою постановою прокурора,або слідчого за погодженням з прокурором, відомості про яке вносяться до ЄРДР. (підстави – у ст. 280 КПК)

Закриття кримінальної справи істотно відрізняється від такого процесуального акту, як зупинення досудового розслідування. Їх відмінність полягає у тому, що закриття справи є закінченням розслідування, тоді як зупинення провадження має лише тимчасовий характер. Перерва в розслідуванні триватиме доти, поки обставини, що викликали його зупинення, не будуть усунені,а з закриттям кримінального провадження процесуальна діяльність по ньому повністю закінчується.

120. Чому не допускається спір між судами про підсудність провадження?

Спори про підсудність між судами не допускаються. Це означає, що суд, стосовно якого прийнято рішення про передачу кримінального провадження, не вправі заперечувати проти такого рішення. Суд, з якого направляється кримінальне провадження, не може наполягати на його залишенні на його розгляді. Один суд не може наполягати на переданні йому кримінального провадження від іншого суду. Суд, до якого надійшло кримінальне провадження з іншого суду або від прокурора, не може відмовлятися від його прийняття до розгляду.

121. Що є метою допиту та які його види виділяє законодавець?

Допит – це передбачена кримінальним процесуальним законом слідча дія, яка полягає в одержанні слідчим, прокурором від потерпілого, свідка, підозрюваного, обвинуваченого, експерта показань про обставини, що мають значення для кримінального провадження.

Мета допиту полягає в отриманні повних та об’єктивно відображуючих дійсність показань. Ці показання є джерелом доказів, а фактичні дані, які в них містяться, — доказами.

Класифікація видів допиту:

1. за суб'єктом проведення допиту (особа, яка проводить дізнання, слідчий, прокурор, суддя);2. за процесуальним станом допитуваної особи (допит свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого);3. за віком допитуваного (допит неповнолітнього, малолітнього, особи похилого віку);4.за послідовністю проведення (допит первинний, додатковий, повторний);5. за місцем проведення (на місці події, у кабінеті слідчого, за місцем знаходження допитуваного);6. за складом учасників допиту (слідчий, допитуваний, захисник, педагог, законний представник, спеціаліст, експерт, перекладач);

7. в залежності від використання науково-технічних засобів (із використанням звуко- та відеозапису, без використання технічних засобів).

122. Що є правовою підставою для проведення слідчих дій та яких саме?

Під правовими підставами слід розуміти сукупність передбачених кримінально-процесуальним законом умов, що дають слідчому, прокурору право проводити ту чи іншу дію. Правові підстави слідчих дій мають комплексний характер передбачають її проведення компетентним суб´єктом кримінального провадження, дотримуючись часу, з якого виникає право на провадження слідчої дії, додержуючись встановленої КПК України послідовності дій, процедури проведення тощо.

- правовою підставою є ухвала слідчого суді на проведення обшуку; допит свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні; огляд житла чи іншого володіння особи; слідчий експеримент, що проводиться у житлі чи іншому володінні особи;

- постанова прокурора – освідування особи

- згода прокурора - на проведення обшуку; допит свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні; огляд житла чи іншого володіння особи; слідчий експеримент, що проводиться у житлі чи іншому володінні особи;

- постанова слідчого або прокурора – допит, впізнання у режимі відео конференції, обшук особи, яка перебуває в житлі під час проведення там обшуку; залучення експерта та проведення експертизи; огляд та слідчий експеримент; пред’явлення для впізнання.

- Участь понятих – обшук, огляд трупа, речей, осіб, житлі чи іншого володіння, слідчий експеримент, освідування.

123. Що є приводом і підставою для направлення судового доручення?

Привід-необхідність проведення слідчої дії. Підстава -клопотання сторони про проведення такої дії.

124. Що потрібно розуміти під електронною інформаційною системою? На які види можна поділити електронні інформаційні системи за архітектурою?

під електронною інформаційною системою розуміється організаційно-технічна система, у якій реалізується технологія обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів.

125. Що потрібно розуміти під приватним спілкуванням?

Приватне спілкування – це гарантована Конституцією України таємниця

листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, це стосуються також і сфери службових, ділових та інших суспільних відносин.

126. Що потрібно розуміти під публічно недоступним місцем? Наведіть п’ять прикладів. Яка мета проникнення в публічно недоступне місце?

Публічно недоступним є місце, до якого неможливо увійти або в якому неможливо перебувати на правових підставах без отримання на це згоди власника, користувача або уповноважених ними осіб. (це будинок, квартира, дача, садовий будинок, окрема кімната в квартирі). Мета: 1) виявлення і фіксації слідів вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, речей і документів, що мають значення для їх досудового розслідування;

2) виготовлення копій чи зразків зазначених речей і документів;

3) виявлення та вилучення зразків для дослідження під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину;

4) виявлення осіб, які розшукуються;

5) встановлення технічних засобів аудіо -, відеоконтролю особи.

127.Що потрібно розуміти під спеціальними імітаційними засобами?

Несправжні (імітаційні) засоби - це спеціально виготовлені речі і документи, що повністю або частково мають ознаки та властивості матеріальних об'єктів, які вони заміщують; спеціально утворені підприємства, установи, організації, що використовуються з метою проведення негласних слідчих (розшукових) дій. До несправжніх (імітаційних) засобів можна віднести: спеціально виготовлені речі; спеціально виготовлені документи; спеціально утворені підприємства, установи, організації.

128. Що потрібно розуміти під транспортною телекомунікаційною мережею? Які їх види Вам відомі?

Транспортна телекомунікаційна мережа - мережа, що забезпечує передавання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду між підключеними до неї телекомунікаційними мережами доступу. няття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж поділяється на:

- контроль за телефонними розмовами, що полягає в негласному проведенні із застосуванням відповідних технічних засобів, у тому числі встановлених на транспортних телекомунікаційних мережах, спостереження, відбору та фіксації змісту телефонних розмов, іншої інформації та сигналів (SMS, MMS, факсимільний зв'язок, модемний зв'язок тощо), які передаються телефонним каналом зв'язку, що контролюється;

- зняття інформації з каналів зв'язку, що полягає в негласному одержанні, перетворенні і фіксації із застосуванням технічних засобів, у тому числі встановлених на транспортних телекомунікаційних мережах, у відповідній формі різних видів сигналів, які передаються каналами зв'язку мережі Інтернет, інших мереж передачі даних, що контролюються.

129. Що слід розуміти під житлом та іншим володінням особи в контексті проведення слідчих (розшукових) дій?

Під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного чи тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення.

Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення, які знаходяться у володінні особи.

130. Що слід розуміти під підсудністю кримінальних справ та яке її значення?

Підсудність – це сукупність юридичних ознак кримінального провадження, на підставі яких кримінальний процесуальний закон визначає, в якому саме суді і в якому складі суддів може здійснюватись судовий розгляд.

Має значення для правильного функціонування судової системи й виконання покладених на суд завдань.

131. Що слід розуміти під поняттям "слідча дія" та яке його співвідношення з поняттям "процесуальна дія"?

Слідчі (розшукові) дії є - діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Серед усіх процесуальних дій особливе значення мають дії, які спрямовані на збирання, фіксацію, перевірку доказів. Такі дії іменуються слідчими і характеризуються певними положеннями, за допомогою яких можна відмежувати слідчі дії від інших процесуальних.

132. Що таке інстанційна і територіальна (місцева) підсудності?

Інстанційна підсудність передбачає розмежування компетенції судів різних ланок щодо здійснення кримінального провадження. Розрізняють суд першої інстанції, суд апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції і ВСУ. Кожна наступна інстанція є вищестоящим судом відносно судової інстанції, що раніше постановила судове рішення. Суд апеляційної інстанції є вищестоящим відносно суду першої інстанції. Суд касаційної інстанції е вищим відносно суду апеляційної інстанції. ВСУ є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції в Україні.

Територіальна (місцева) підсудність вказує, якому конкретно суду із судів однієї ланки підсудна справа. За загальним правилом територіальної підсудності, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.

133. Що таке спеціальна (персональна) підсудності?

спеціальна (персональна) підсудність визначається особливостями суб´єкта злочину і застосовується тільки у випадках, передбачених у законі. Стосується кримінальних проваджень щодо: 1. неповнолітніх 2. суддів 3. службових осіб.

134. Як встановлюється порядок дослідження доказів?

Докази зі сторони обвинувачення досліджуються в першу чергу, а зі сторони захисту - у другу.

Обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені.

Суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з’ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз’яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

135. Як кримінально-процесуальний закон регулює питання про склад суду першої інстанції?

Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом у складі трьох професійних суддів, а за клопотанням обвинуваченого - судом присяжних у складі двох професійних суддів та трьох присяжних. Кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд.

136. Як поділяються передбачені КПК підстави для закриття кримінального провадження?

Підстави для закриття кримінального провадження прийнято поділяти на реабілітуючи та нереабілітуючі.

Реабілітуючи – це обставини, які свідчать про повну невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, тягнуть за собою зняття з неї всіх підозр, відновлення її доброго імені, честі, гідності та репутації, а також відшкодування шкоди заподіяної незаконним повідомленням про підозру, тримання під вартою, накладенням арешту на майно. До них належать: встановлення відсутності події кримінального правопорушення; встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення; не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпання можливостей їх отримання; набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою.

Нереабілітуючі – означають, що відносно особи зібрано достатньо доказів, що підтверджують вчинення нею діяння, що містить ознаки будь-якого кримінального правопорушення однак у силу певних обставин подальше провадження виключається.

Це: 1) помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого;2) існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню;3) потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення;4) стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу.

137. Яка структура і зміст постанови про закриття кримінального провадження?

постанова про закриття кримінального провадження (будь-яка постанова слідчого та прокурора) складається з:

1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову;

2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України;

3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову.

138. Яка структура і зміст постанови слідчого, прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій?

Постанова слідчого, прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинна містити:1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;2) правову кваліфікацію злочину із зазначенням статті (частини статті) Кримінального кодексу України;3) відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких проводитиметься негласна слідча (розшукова) дія;4) початок, тривалість і мету негласної слідчої (розшукової) дії;5) відомості про особу (осіб), яка буде проводити негласну слідчу (розшукову) дію;6) обґрунтування прийнятої постанови, у тому числі обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в інший спосіб;7) вказівку на вид негласної слідчої (розшукової) дії, що проводиться.

139.Яка форма і зміст доручення суду?

В ухвалі суду про доручення проведення слідчої (розшукової) дії зазначається, для з’ясування або перевірки яких обставин і які саме слідчі (розшукові) дії необхідно провести, та встановлюється строк виконання доручення. Слідчі (розшукові) дії, що проводяться на виконання доручення суду
здійснюються в порядку, передбаченому главами 20 та 21 цього Кодексу.

140. Яке значення апеляційного провадження у кримінальному судочинстві?

Апеляційне провадження є важливою гарантією досягнення цілей і виконання завдань кримінального судочинства. Воно допомагає попередити набрання законної сили неправосудними вироками, ухвалами і постановами, швидко виправити допущені судом першої інстанції помилки і цим самим забезпечити охорону прав, свобод і законних інтересів учасників процесу, а також сприяє поліпшенню якості роботи судів нижчого рівня та формуванню судової практики відповідно до вимог матеріального і процесуального закону.

141. Яке значення несправжніх (імітаційніх) засобів у процесі доказування?

Несправжні (імітаційні) засоби - це спеціально виготовлені речі і документи, що повністю або частково мають ознаки та властивості матеріальних об'єктів, які вони заміщують; спеціально утворені підприємства, установи, організації, що використовуються з метою проведення негласних слідчих (розшукових) дій. До несправжніх (імітаційних) засобів можна віднести: спеціально виготовлені речі; спеціально виготовлені документи; спеціально утворені підприємства, установи, організації.

142. Яке значення під час вирішення питання про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами має ставлення до цього підозрюваного, обвинуваченого?

Закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом

143. Яке правило закріплене у КПК України в разі, коли хто-небудь з учасників слідчої дії через свої фізичні вади або з інших причин не може особисто підписати протокол?

Якщо особа через фізичні вади або з інших причин не може особисто підписати протокол, то ознайомлення такої особи з протоколом здійснюється у присутності її захисника (законного представника), який своїм підписом засвідчує зміст протоколу та факт неможливості його підписання особою.

144. Яке призначення останнього слова обвинуваченого?

Останнє слово обвинуваченого є його правом, яке дає йому можливість звернутися останній раз до суду з тим чи іншим проханням, висловити свою думку щодо пред'явленого обвинувачення, досліджених під час судового розгляду доказів тощо.

145. Яке рішення приймає суддя-доповідач встановивши, що апеляційна скарга не відповідає вимогам закону?

постановляє ухвалу про залишення справи без руху

146. Яке рішення приймає суддя-доповідач у разі відповідності апеляційної скарги вимогам закону?

ухвалу про відкриття апеляційного провадження.

147. Яке роз'яснення дав Пленум Верховного Суду України в постанові від 27 грудня 1985 р. щодо порядку призначення експертизи в суді (див. п. 8,9 постанови)?

Якщо питання про необхідність призначення експертизи
виникне під час судового розгляду справи, суду необхідно з'ясувати
можливість проведення її в судовому засіданні і викликати того ж
експерта, який проводив експертизу при попередньому розслідуванні
справи, а якщо експертиза не проводилась, - іншу особу, яка має
необхідні спеціальні знання.

Експерт, який проводив експертизу на попередньому слідстві,
бере участь у дослідженні доказів з початку судового слідства, а
фахівець, який вперше залучається до проведення експертизи в даній
справі, - тільки після винесення ухвали (постанови) про
призначення його експертом.

148. Який зміст ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи?

Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених цим Кодексом, а також містити відомості про:1) строк дії ухвали, який не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали;2) прокурора, слідчого, який подав клопотання про обшук;3) положення закону, на підставі якого постановляється ухвала;4) житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, які мають бути піддані обшуку;5) особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться;6) речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.

2.Виготовляються дві копії ухвали, які чітко позначаються як копії.

149. Який основний зміст обвинувальної та захисної промов?

Закон не визначає змісту обвинувальної промови. Але оскіль­ки доказування обвинувачення в суді КПК України поклав на про­курора, то в своїй промові він повинен висвітлити питання, пе­редбачені ст. 324 КПК:

1) чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується підсудний;

2) чи має це діяння склад злочину і якою саме статтею кримі­нального закону він передбачений;

3) чи винен підсудний у вчиненні цього злочину;

4) чи підлягає підсудний покаранню за вчинений ним зло­чин;

5) чи є обставини, що обтяжують або пом'якшують відпові­дальність підсудного і які саме;

6) чи слід у випадках, передбачених ст. 26 Кримінального ко­дексу України, визнати підсудного особливо небезпечним рециди­вістом;

7) яка міра покарання повинна бути призначена підсудному і чи повинен він її відбувати;

8) в якому вигляді виправно-трудової чи виховно-трудової ко­лонії або у в'язниці повинен відбувати покарання засуджений до позбавлення волі;

9) чи підлягає задоволенню пред'явлений цивільний позов, на чию користь та в якому розмірі, і чи підлягають відшкодуванню збитки, заподіяні потерпілому, а також кошти, витрачені закла­дом охорони здоров'я на його стаціонарне лікування, якщо цивіль­ний позов не був заявлений;

10) що зробити з майном, описаним для забезпечення ци­вільного позову, і можливою його конфіскацією;

11) що зробити з речовими доказами, зокрема з грошима, цінностями та іншими речами, нажитими злочинним шляхом;

12) на кого мають бути покладені судові витрати і в якому розмірі;

13) який запобіжний захід слід обрати щодо підсудного;

14) чи слід у випадках, передбачених ст. 14 КК, застосовувати до підсудного примусове лікування чи встановити над ним опіку­вання.

150. Який порядок відібрання зразків з речей і документів?

Під зразками, необхідними для проведення експертизи, слід розуміти матеріальні об'єкти, що відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею, судом або за його дорученням залученим спеціалістом.

У разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. У випадку, якщо проведення експертизи доручено судом, відібрання зразків для її проведення здійснюється судом або за його дорученням залученим спеціалістом.

2. Порядок відібрання зразків з речей і документів встановлюється згідно з положеннями про тимчасовий доступ до речей і документів (статті 160-166 цього Кодексу).

3. Відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими статтею 241 цього Кодексу. У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченому статтями 160-166 цього Кодексу, мас право дозволити слідчому, прокурору (або зобов'язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.

151. Який порядок відновлення провадження при відмові від поручительства?

Якщо протягом року з дня передачі особи на поруки колективу підприємства, установи чи організації вона не виправдає довіру колективу, ухилятиметься від заходів виховного характеру та порушуватиме громадський порядок, загальні збори відповідного колективу можуть прийняти рішення про відмову від поручительства за взяту ними на поруки особу. Відповідне рішення направляється до суду, який прийняв рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності.Суд, отримавши рішення загальних зборів колективу про відмову від поручительства, розглядає питання притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення в порядку, передбаченому статтею 288 цього Кодексу. (Розгляд клопотання прокурора здійснюється у присутності сторін кримінального провадження та потерпілого в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, із особливостями, встановленими цією статтею.Суд зобов’язаний з’ясувати думку потерпілого щодо можливості звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності.)

Переконавшись у порушенні особою умов передачі на поруки, суд своєю ухвалою скасовує ухвалу про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею її на поруки та направляє матеріали провадження для проведення досудового розслідування в загальному порядку чи здійснює судове провадження в загальному порядку, якщо питання про звільнення від кримінальної відповідальності було прийняте після направлення обвинувального акта до суду.

152. Який порядок допиту обвинуваченого?

Допит обвинуваченого починається з пропозиції головуючого надати показання щодо кримінального провадження, після чого обвинуваченого першим допитує прокурор, а потім захисник. Після цього обвинуваченому можуть бути поставлені запитання потерпілим, іншими обвинуваченими, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, а також головуючим і суддями. Крім того, головуючий має право протягом всього допиту обвинуваченого ставити йому запитання для уточнення і доповнення його відповідей

Якщо обвинувачений висловлюється нечітко або з його слів не можна дійти висновку, чи визнає він обставини чи заперечує проти них, суд має право зажадати від нього конкретної відповіді - "так" чи "ні".

Cтосовно декількох обвинувачених - допит одного з обвинувачених на підставі вмотивованої ухвали суду може здійснюватися з використанням відеоконференції при трансляції з іншого приміщення

153. Який порядок дослідження документів, що містяться на аудіо чи відео носіях інформації?

Відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису проводяться в залі судового засідання або в іншому спеціально обладнаному для цього приміщенні з відображенням у журналі судового засідання основних технічних характеристик обладнання та носіїв інформації і зазначенням часу відтворення (демонстрації). Після цього суд заслуховує доводи учасників судового провадження. Якщо ж предметом відтворення та демонстрації є особисті записи, зміст особистих телефонних розмов, телеграфних та інших повідомлень, суд для запобігання розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи, з власної ініціативи чи за клопотанням сторони судового провадження може прийняти рішення про дослідження таких звуко- і відеозаписів у закритому судовому засіданні. У разі необхідності відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису можуть бути повторені повністю або в певній частині. З метою з’ясування відомостей, що містяться у звуко- і відеозаписах, судом може бути залучено спеціаліста. Заяву про підробку звуко- і відеозаписів суд розглядає в порядку, передбаченому для розгляду заяв про підробку документів

Дата добавления: 2015-06-27