Рекомендовані комбінації кольорів штрихів і фону

Колір фону	Колір штриха
Білий	Чорний, голубий, зелений, коричневий
Оранжевий	Чорний, голубий, зелений, темно-коричневий
Жовтий	Чорний, голубий, зелений, темно-коричневий
Червоний	Чорний, голубий, зелений, темно-коричневий

Етикетка, на яку наноситься код, має бути із непрозорого матеріалу, щоб стороннє зображення не заважало зчитуванню коду.

Папір-основа, на якому друкується штрих-код, повинен забезпечувати чіткість друку, контрастність, не викликати розмивання країв штрихів.

Нанесення штрих кодових символів у місцях виготовлення товару практично не збільшує ні вартості товару, ні часу на його виробництво. Проведення такої роботи в торгових підприємствах вимагає досить великих трудозатрат. Тому в більшості країн світу відповідальність за наявність штрихового коду на товарах несе виробник товару.

Розвиток технології штрихового кодування викликав необхідність розвитку індустрії штрихового кодування.

Для створення штрихових кодів, етикеток, ярликів зі штрих кодовими символами розроблені спеціальні програми, які автоматично формують штриховий код.

Спеціальні термо- і термотрасфсрні принтери наносять зображення штрихового коду на проміжну етикетку, що має клейову основу. Спектр принтерів, якими комплектуються комп'ютери, досить широкий і дозволяє виготовляти етикетки й ярлики на будь-яких носіях: на клейовій основі — для наклеювання на упаковку продукції; на звичайному папері, картоні, напівкартоні, кольорових ярликах для вкладання або навішування на вироби. Виготовлення етикеток на принтері дозволяє своєчасно вносити необхідні зміни в їх зміст, а значить, зникає необхідність мати запаси етикеток, виготовлених друкарським способом. Тим більше, що інформація, нанесена на етикетки, може швидко застарівати.

Вимоги торговельних організацій і споживачів щодо наявності штрих-кодів на продукції привели до того, що штрих-коди стали об'єктами фальсифікації. Тому і фахівцям, і споживачам необхідно навчитися розпізнавати цей вид інформаційної фальсифікації, тим більше, що вона викликає інші види фальсифікації (асортиментну, якісну тощо).

Ознаки, за якими можна відрізнити справжні штрих-коди від фальсифікованих:

• розміри штрих-коду (мінімальні — 21,30 мм, максимальні — 52, 74,6 мм);

• кольорове виконання окремих елементів штрих-коду: колір штрихів — чорний, синій, темно-зелений, темно-коричневий, колір пробілів — білий, жовтий, оранжевий, світло-коричневий. Для штрихів не допускається використання будь-яких відтінків червоного і жовтого кольорів тому, що вони не сприймаються сканерами;

• місце розташування штрих-коду: задня стінка пакування в правому нижньому куту, на відстані не менше 20 мм від країв. Допускається розташування на боковій стінці пакування в нижньому правому куту. На м'яких пакованих вибирають місце, де штрихи будуть паралельні дну пакування;

• штриховий код не повинен розташовуватися там, де є інші елементи маркування (малюнок, текст, перфорація тощо);

• на пакування повинен наноситися тільки один штриховий код. Нанесення двох штрих-кодів (EAN і UPC) допускається тільки тоді, якщо товаровиробник зареєстрував товар у двох Асоціаціях. У цьому випадку коди наносяться на протилежні кінці пакування.

Використання штрихових кодів дозволяє захистити інформацію від навмисного її перекручування або неправомірного використання.

Захист інформації необхідний тому, що навіть в локальних інформаційних мережах і системах можуть існувати потоки інформації, які вимагають підвищеного захисту. В цьому випадку необхідно використовувати певну комбінацію методів і засобів її захисту.

Технологія захисту інформації пов'язана з виготовленням, нанесенням і зчитуванням відкритих і зашифрованих символів, зображень і текстового матеріалу за допомогою спеціальних технологічних прийомів таким способом, щоб їх вільне відтворення було неможливим. Вони використовуються для захисту віл підробок цінних паперів, продукції представницького призначення та споживчих товарів.

Зараз існує і використовується понад 400 таких технологій, що базуються на оптичних, хімічних, металографічних, радіоізотопних методах запису і відтворення інформації. Широко починають використовувати голографічний метод.

Голографування — це нанесення за допомогою спеціальної техніки зображення у вигляді високочастотної інтерференційної структури на спеціальні матеріали. Таке зображення називають голограмою, і воно наноситься на будь-яку поверхню різної фізичної природи. Для виготовлення голограм використовується голографічний ламінат, етикетки, що самі клеяться, спеціально оброблена фольга. Товщина голографічної плівки не перевищує 10 мкм. Тому відділити таку плівку і перенести її на іншу поверхню, не зруйнувавши її, практично неможливо.

Дата добавления: 2015-06-27