Особливості будови молюсків

Зовнішня будова	Тіло несегментоване, складається з 3 відділів: голови (у двостулкових редукована), тулуба, ноги (у головоногих утворює щупальці і лійку).
Покриви тіла	Шкіра утворена багатошаровим нероговіючим епітелієм, має слизові залози. Є особлива складка шкіри, яка відростає від спинного боку тіла – мантія. Мантія секретує черепашку (мушлю), яка складається з 3 шарів: зовнішнього рогового (містить пігменти), середнього вапнякового (фарфорового), внутрішнього перламутрового. Між тілом і мантією є мантійна порожнина, яка сполучається з навколишнім середовищем; у неї відкриваються анальний, сечовидільний, статевий отвори.
М’язи	Утворені поперечно-смугастою м’язовою тканиною, кріпляться до шкіри.
Порожнина тіла	Целом зберігається тільки в органах виділення, статевих залозах і навколо серця. Є гемоцель (міксоцель) – сильно збільшений бластоцель, який витісняє целом і утворює синуси, заповнені гемолімфою (кров’ю, змішаною з порожнинною рідиною).
Травна система	Включає відділи: - передній відділ: рот, ротова порожнина (у неї відкриваються слинні залози; слина містить ферменти), глотка; - середній відділ: середня кишка, яка має розширення – шлунок (у нього відкривається травна залоза); - задній відділ: задня кишка і анальний отвір (відкривається в мантійну порожнину).
Дихальна система	Представлена зябрами (у двостулкових, головоногих і глибоководних черевоногих) або легенями (у наземних і прісноводних черевоногих). Органи дихання містяться в мантійній порожнині (утворені мантією).
Кровоносна система	Незамкнена (безбарвна гемолімфа рухається по судинах і по синусах гемоцелю). Є серце (у більшості черевоногих – двокамерне, у більшості двостулкових і головоногих – трикамерне). Від серця артеріальна гемолімфа надходить в аорту, дрібніші артерії, потім потрапляє в синуси гемоцелю, де перетворюється на венозну. Далі по дрібних венах надходить до органів дихання (там перетворюється на артеріальну) і по великих венах потрапляє до серця.
Видільна система	Представлена нирками (у більшості черевоногих – 1, у більшості двостулкових і головоногих – 2). Сечовидільні шляхи відкриваються в мантійну порожнину.
Нервова система	ЦНС розкидано-вузлового типу: у кожному відділі тіла є парний нервовий вузол (у двостулкових – 2, у черевоногих і головоногих – 3); ганглії з’єднані нервовими стовбурами. Головний (мозковий) ганглій розвинений найкраще (у двостулкових відсутній). Від нервових вузлів і стовбурів відходять нерви (ПНС).
Органи чуття	Добре розвинені у черевоногих і головоногих: орган зору – очі, орган дотику – щупальці (2 пари у черевоногих). Також на тілі є чутливі клітини.
Статева система	Двостулкові, головоногі і черевоногі із зябровим диханням – роздільностатеві, черевоногі з легеневим диханням – гермафродити. Статеві залози парні, їхні протоки відкриваються в мантійну порожнину. У головоногих і черевоногих запліднення внутрішнє (у гермафродитів – перехресне), у двостулкових – зовнішнє (відбувається в мантійній порожнині самки). У головоногих і більшості черевоногих розвиток прямий, у двостулкових і деяких черевоногих – непрямий (з личинковими стадіями).

- клас Черевоногі – середовище життя водне і наземно-повітряне; черепашка зовнішня, спіральнозакручена, суцільна (має отвір – устя); у ротовій порожнині є мускульний язик із зубчиками – тертка; є одна легеня; серце двокамерне; є 1 нирка;

o виноградний слимак (вживається в їжу людиною);

o голий слизун (черепашка відсутня або вкрита шкірою);

o рапан (найбільший черевоногий молюск у фауні України);

o конус (виробляє смертельно небезпечну отруту);

o каурі (черепашки використовуються як гроші і прикраси);

- клас Двостулкові – середовище життя тільки водне; голова редукована; черепашка зовнішня, складається з двох симетричних частин (стулок), які з’єднуються за допомогою м’язів-замикачів; є фільтраторами (процес фільтрації здійснюється за допомогою сифонів: вода потрапляє до мантійної порожнини через ввідний сифон і видаляється з неї через вивідний сифон); ротовий отвір відкривається в мантійну порожнину; є парні зябра; серце трикамерне; є 2 нирки; для запліднення сперматозоїди самця потрапляють в мантійну порожнину самки, куди виводяться її яйцеклітини; з яєць утворюються личинки, які розвиваються на шкірі риб (кріпляться за допомогою клейких ниток); більшість представників здатні утворювати перлини (коли стороння частка потрапляє під черепашку, вона вкривається перламутром);

o дрейсена або трикутниця (представник перифітону, утворюючи колонії на підводних спорудах, закупорює шлюзи, трубопроводи);

o мідія (представник перифітону, вживається в їжу людиною);

o устриця (представник перифітону, гермафродит, вживається в їжу людиною);

o морський гребінець (вживається в їжу людиною);

o перлова скойка (утворює коштовні перлини);

o тридакна (найбільший молюск, важить до 300 кг);

o корабельний черв’як (пошкоджує дерев’яні підводні споруди, днища кораблів);

- клас Головоногі – середовище життя тільки водне (живуть у морях); нога розділена на щупальці, між якими є лійка (особлива трубка, що з’єднує мантійну порожнину з навколишнім середовищем і забезпечує реактивний рух); черепашка відсутня або внутрішня, пластинчаста, складається з кількох частин; рогові щелепи утворюють дзьоб; слина містить отруту; є 1 пара зябер; серце трикамерне; є 2 нирки; головний ганглій (головний мозок) оточений хрящовою (шкірястою) оболонкою; більшість мають здатність миттєво змінювати забарвлення шкіри; у більшості є чорнильна залоза, протока якої відкривається у задню кишку (для маскування від ворогів);

o кальмари (вживаються в їжу людиною, із їхніх неперетравлених решток у кишечнику кашалотів утворюється амбра – речовина, яку застосовують для надання стійкості запаху парфумів);

o каракатиці (вживаються в їжу людиною, із секрету чорнильної залози виробляють коричневу фарбу – сепію);

o восьминоги (на щупальцях мають присоски, вживаються в їжу людиною);

o наутилуси (мають зовнішню спіральнозакручену черепашку, 2 пари зябер, п’ятикамерне серце).