Особливості будови членистоногих

Тип Членистоногі (Arthropoda) налічує більше 1 000 000 видів.

Високоорганізовані тришарові, вториннороті, вториннопорожнинні, двобічносимет-ричні тварини. План будови розглядається як ускладнений план будови кільчастих червів.

Зовнішня будова	Тіло сегментоване, членики неоднакові. Відділи тіла – голова, груди і черевце (членики відділів можуть сполучатись між собою рухомо або зливатись). На члениках тіла є парні членисті кінцівки, які виконують різноманітні функції (руху, добування їжі, сприйняття подразнень тощо).
Покриви тіла	Шкіра утворена одношаровою гіподермою, яка назовні секретує кутикулу (екзоскелет). Кутикула має 2 шари: епікутикулу (зовнішній, містить цемент, воски, ліпіди), протокутикулу (внутрішній, містить нітрогеновмісний полісахарид – хітин і білки – артроподин, резилін).
М’язи	Утворені поперечно-смугастою мускулатурою, кріпляться до внутрішньої поверхні кутикули. Є м’язи-антагоністи (згинають і розгинають суглоби).
Порожнина тіла	Целом зберігається тільки в органах виділення, статевих залозах і навколо серця. Є гемоцель (міксоцель) – сильно збільшений бластоцель, який витісняє целом і утворює синуси, заповнені гемолімфою (кров’ю, змішаною з порожнинною рідиною). Між внутрішніми органами знаходиться пухка сполучна тканина – жирове тіло (виконує запасаючу, видільну та кровотворну функції).
Травна система	Включає відділи: - передній відділ: рот (оточений видозміненими кінцівками – ротовими придатками), ротова порожнина (у неї відкриваються протоки слинних залоз; слина містить ферменти), глотка, стравохід, шлунок; - середній відділ: середня кишка (має вирости, у які впадають протоки травної залози – печінки); - задній відділ: задня кишка і анальний отвір.
Дихальна система	Представлена зябрами (у ракоподібних), легеневими мішками (у павукоподібних) і трахеями (нерозгалуженими у павукоподібних і розгалуженими у комах).
Кровоносна система	Незамкнена. Є серце, яке має отвори та клапани (у більшості ракоподібних і павукоподібних серце у вигляді п’ятикутного мішечка, у комах – у вигляді багатокамерної трубки), міститься зі спинного боку тіла. Гемолімфа безбарвна, червонуватого (містить дихальний пігмент гемоглобін) або блакитного (містить дихальний пігмент гемоціанін) кольору. Від серця гемолімфа рухається по судинах (у ракоподібних і павукоподібних потрапляє в органи дихання), далі виходить в гемоцель, омиває всі частини тіла, потім через отвори потрапляє до серця.
Видільна система	Представлена у ракоподібних зеленими залозами,у павукоподібних та комах мальпігієвими судинами, якіз одного боку замкнені, іншим – відкриваються в кишечник (забезпечують зворотне всмоктування води). Видільну функцію виконує також жирове тіло (накопичує кристали сечової кислоти і утримує їх до кінця життя).
Нервова система	ЦНС вузлового типу: є навкологлоткове кільце, яке утворене надглотковим і підглотковим нервовими вузлами (гангліями), що з’єднані перетяжками; від підглоткового ганглія відходить черевний нервовий ланцюжок (у кожному членику є парний нервовий вузол; вузли між собою сполучені перетяжками). Ганглії ланцюжка часто зливаються і утворюють суцільну нервову масу. Надглотковий ганглій збільшений і називається головним мозком. Від навкологлоткового кільця і ланцюжка відходять нерви (ПНС).
Органи чуття	Орган зору – очі (у павукоподібних – прості, у ракоподібних і комах – складні (фасеткові), які забезпечують мозаїчне бачення), органи нюху, смаку, дотику – видозмінені кінцівки. У більшості на тілі є чутливі волоски.
Ендокринна система	Є залози внутрішньої секреції, які виділяють гормони, що керують різними процесами життєдіяльності (перетворенням у розвитку, статевим дозріванням, линянням тощо).
Статева система	Роздільностатеві. Характерний статевий диморфізм (самка і самець морфологічно відрізняються). Статеві залози непарні (у ракоподібних) або парні (у павукоподібних і комах), їхні протоки відкриваються з нижнього боку тіла. Запліднення внутрішнє. У деяких ракоподібних та комах має місце партеногенез – розвиток організму з незаплідненої яйцеклітини. У ракоподібних і більшості павукоподібних розвиток прямий (супроводжується линянням). У кліщів та комах – непрямий (з неповним або повним перетворенням – метаморфозом). Є турбота про потомство.

Організми, пристосовані до водного середовища існування.

Відділи тіла – головогруди (членики голови і грудей зливаються) і черевце (менше за розміром, членики сполучені рухомо).

На члениках головогрудей є парні кінцівки: антенули (короткі вусики), антени (довгі вусики), верхні і нижні щелепи, ногощелепи, ходильні ноги (перша пара – з клешнями).

На члениках черевця є парні кінцівки: черевні ніжки (у самців перші дві пари утворюють копулятивний орган), хвостові лопаті.

Шлунок складається з 2 відділів: жуйного (мускульний, містить хітинові пластинки) і цідильного (містить сітку з хітинових ворсинок). У шлунку відкладаються кристали карбонату кальцію (використовуються для просочування екзоскелету після линяння).

Органами дихання є зябра (тонкостінні вирости, густо пронизані капілярами), які містяться біля основи ходильних ніг.

Серце у вигляді п’ятикутного мішечка з трьома парами отворів.

Органами виділення є пара зелених залоз, протоки яких відкриваються отворами біля основи антен.

Ганглії нервового ланцюжка в області головогрудей зливаються.

Органом зору є пара складних (фасеткових) очей, які розміщені на стебельцях. Органом нюху є антени, органом дотику – антенули. Біля рота є смакові рецептори.

Статевий диморфізм виявляється в тому, що самка має ширше черевце, ніж самець. Непарні статеві залози мають парні протоки, які відкриваються з нижнього боку головогрудей. Запліднені яйця відкладаються і виношуються на черевних ніжках самки.

Розвиток прямий (супроводжується линянням).