Особливості будови хрящових риб

Тварини, пристосовані до життя у водному середовищі.

Надклас Риби (Pisces) налічує близько 20 000 видів, поділяється на два класи:

Хрящові риби з’явились раніше, ніж кісткові.

Зовнішня будова	Форма тіла видовжена обтічна або широка дископодібна. Відділи тіла: голова (на голові містяться очі, ніздрі, рот, оточений щелепами, зяброві отвори (щілини) у стінці тіла, бризкальця – видозмінена І пара зябрових щілин; передня частина голови (рострум) сплющена і видовжена), тулуб, хвіст, які плавно переходять один в одного; умовною межею між головою і тулубом є остання пара зябрових отворів, між тулубом і хвостом – рівень отвору клоаки. Є плавці: непарні: хвостовий (гетероцеркального типу – дві лопаті різні), спинний (спинні), анальний; парні (розташовані у горизонтальній площині): грудні, черевні.
Покриви тіла	Шкіра утворена епідермісом і дермою, вкрита лускою плакоїдного типу (луски у вигляді зубців, утворені дентином, вкриті емаллю). На щелепах луски перетворюються на зуби. У шкірі є одноклітинні слизові залози.
Скелет	Повністю хрящовий. До складу скелета входять: - хребет (включає тулубовий та хвостовий відділи, утворені хребцями; кожен хребець складається з тіла та відростків, які утворюють дуги; отвори верхніх дуг утворюють хребетний канал; до відростків тулубових хребців кріпляться ребра); - череп (включає мозковий відділ, який утворений великою кількістю нерухомо з’єднаних хрящів, та хрящі щелеп і зябрових дуг); - скелет плавців (складається з хрящів).
М’язи	Стрічкоподібні сегментовані, найкраще розвинені на спинному боці тулуба і у хвостовому відділі. Є диференційовані м’язи нижньої щелепи, глотки та плавців.
Порожнина тіла	Представлена целомом.
Травна система	Включає відділи: - передній відділ: рот (на щелепах є кілька рядів зубів), ротоглоткова порожнина з м’язовим язиком на дні (задня її частина пронизана зябровими щілинами), стравохід, шлунок; - середній відділ: тонкий кишечник, у який відкриваються протоки травних залоз – печінки і підшлункової залози; - задній відділ: товстий кишечник (має внутрішній виріст – спіральний клапан), пряма кишка, клоака (розширення кишечника), отвір клоаки (аналог анального отвору).
Дихальна система	Є зябра (5-7 пар), що розташовані на зябрових дугах, утворені зябровими пелюстками, які пронизані кровоносними капілярами (забезпечують газообмін) і зябровими тичинками, які прикривають зяброві щілини глотки, виконуючи функцію цідильного апарату.
Кровоносна система	Замкнена. Кров червона (в еритроцитах міститься гемоглобін). Серце двокамерне (передсердя і шлуночок), міститься на черевному боці тіла. Є одне коло кровообігу: від серця венозна кров по черевній аорті потрапляє до зябрових судин, там перетворюється на артеріальну і надходить по сонних артеріях до голови, а по спинній аорті до всього тіла; перетворившись на венозну, кров по венах тече до серця. Є селезінка. Холоднокровні (пойкілотермні) – температура тіла залежить від температури навколишнього середовища.
Видільна система	Є парні стрічкоподібні нирки, розташовані з боків тіла. Від них відходять сечопроводи, які відкриваються у клоаку.
Нервова система	ЦНС – головний мозок і спинний мозок. Головний мозок включає 5 відділів: довгастий мозок, мозочок, середній мозок, проміжний мозок, передній мозок. Найкраще розвинені мозочок та середній мозок (але менші за розмірами, ніж у кісткових риб); передній мозок більший за розмірами, ніж у кісткових риб.
Органи чуття	Орган зору (парний) – око з плоскою рогівкою та кулястим кришталиком. Орган слуху (парний) – внутрішнє вухо, розташоване у хрящах черепа. Орган рівноваги (парний) – три півколові канали (з’єднані з органом слуху). Орган нюху (парний) – нюхові капсули, що відкриваються назовні ніздрями. Орган смаку – ротоглоткова порожнина та деякі інші ділянки тіла, що містять рецептори, які сприймають хімічні подразнення. Орган дотику – шкіра (містить тактильні рецептори). Специфічний орган чуття (парний) – бічна лінія (представлена канальцями, що знаходяться з боків тіла і сполучаються отворами з водним середовищем; чутливі клітини на дні канальців сприймають коливання і течії води).
Статева система	Роздільностатеві. Статеві залози парні (у самців – сім’яники, у самок – яєчники); сім’яники не мають протоків (їхню функцію виконують сечопроводи); від яєчників відходять статеві протоки – яйцепроводи, які відкриваються у клоаку. Запліднення внутрішнє (у самців є копулятивні органи, утворені внутрішньою частиною черевних плавців). Яйця великі, мають запас поживних речовин і вкриті щільною оболонкою, відкладаються назовні (яйцевідкладання) або затримуються у яйцепроводах до виходу з них мальків (яйцеживородіння – зародок живиться за рахунок жовтка яйця; живородіння – зародок живиться за рахунок материнського організму: утворює жовточку плаценту, яка контактує з кровоносною системою матері). Розвиток прямий. У багатьох є турбота про потомство.

- ряд Акули – форма тіла видовжена обтічна; є велика трилопатева печінка, заповнена жиром (забезпечує плавучість); хижаки; представники нектону (активно пересуваються в товщі води);

представники: велетенська акула (довжина – до 20 м, маса – до 20 т; живиться планктоном); китова акула (довжина – до 20 м, маса – до 20 т; живиться планктоном); акула-молот (довжина – до 7 м; має на голові великі бічні вирости, на яких містяться очі; небезпечна для людини); біла акула або кархародон (найбільш небезпечна для людини); жовта акула (небезпечна для людини); атлантична сіро-голуба акула (небезпечна для людини); австралійська акула-китобоєць (небезпечна для людини); бичача акула (небезпечна для людини); тигрова акула (небезпечна для людини); котяча акула; собача акула; куняча акула (довжина – до 30 см); катран (довжина – до 30 см; єдиний вид акул, який водиться поблизу чорноморського узбережжя України);

- ряд Скати – форма тіла широка дископодібна; найкраще розвинені грудні плавці; у більшості є електричні органи (видозмінені скелетні м’язи, що містяться з кожного боку тіла між грудним плавцем і головою), які можуть виробляти струм напругою до 220 В і силою до 60 А; представники бентосу (ведуть придонний спосіб життя);

представники: манта або морський диявол (має до 7 м у розмасі грудних плавців, маса – до 2,5 т; новонароджене маля має довжину 1 м і масу 10 кг); риба-пилка (довжина – до 10 м; зовні нагадує акулу; на рострумі є біля 30 пар зубоподібних відростків); торпедо (довжина – до 2 м; здатний протягом 15 секунд дати близько 2 000 розрядів, по 80 В кожний); індійський електричний скат (довжина – 3,5 см); скат-хвостокол або морський кіт (має в основі хвоста гострий зазубрений шип, який виділяє отруйний слиз; водиться в Чорному морі); шипуватий скат або морська лисиця (водиться в Чорному морі);

- ряд Химери – на тілі є шкірні вирости; живуть у різних місцях світового океану; представники: європейська химера; американський гідролаг.