Особливості будови кісткових риб

Зовнішня будова	Форма тіла видовжена, обтічна. Відділи тіла: голова (на голові містяться очі, ніздрі, рот, оточений щелепами, зяброві кришки, які прикривають зябра; передня частина голови дещо звужена), тулуб, хвіст, які плавно переходять один в одного; умовною межею між головою і тулубом є задній край зябрових кришок, між тулубом і хвостом – рівень анального отвору. Є плавці: непарні: хвостовий (гомоцеркального типу – дві лопаті однакові), спинний (спинні), анальний; парні (розташовані у вертикальній площині): грудні, черевні.
Покриви тіла	Шкіра утворена епідермісом і дермою, вкрита кістковою лускою різних типів: - плакоїдного (луски у вигляді зубців); - ганоїдного (луски у вигляді ромбічних пластинок з шипами); - ктеноїдного (луски у вигляді тонких пластинок із зубчастими краями); - циклоїдного (луски у вигляді тонких пластинок із гладкими краями). Луски наростають річними шарами. У шкірі є одноклітинні слизові залози.
Скелет	Кістково-хрящовий або кістковий. До складу скелета входять: - хребет (включає тулубовий та хвостовий відділи, що утворені хребцями; кожен хребець складається з тіла та відростків, які утворюють дуги; отвори верхніх дуг утворюють хребетний канал; до відростків тулубових хребців кріпляться ребра); - череп (включає мозковий відділ, який утворений великою кількістю нерухомо з’єднаних кісток, та кістки щелеп, зябрових дуг і зябрових кришок); - скелет плавців, який складається з кісткових променів (до скелета парних плавців належать ще кістки поясів).
М’язи	Стрічкоподібні сегментовані, найкраще розвинені на спинному боці тулуба і у хвостовому відділі. Є диференційовані м’язи нижньої щелепи, глотки, плавців і зябрових кришок.
Порожнина тіла	Представлена целомом.
Травна система	Включає відділи: - передній відділ: рот (на щелепах зуби), ротоглоткова порожнина з чисельними зубами та м’язовим язиком на дні (задня її частина пронизана зябровими щілинами), стравохід, шлунок; - середній відділ: тонкий кишечник, у який відкриваються протоки травних залоз – печінки і підшлункової залози; - задній відділ: товстий кишечник, пряма кишка, анальний отвір; є тонкостінний виріст стравоходу, заповнений газами – плавальний міхур (може втрачати зв’язок з травним трактом).
Дихальна система	Є зябра (5-7 пар), що розташовані на зябрових дугах, утворені зябровими пелюстками, які пронизані кровоносними капілярами (забезпечують газообмін) і зябровими тичинками, які прикривають зяброві щілини глотки, виконуючи функцію цідильного апарату. У дводишних риб, крім зябер, є одна чи дві легені (мішкоподібні утворення, сполучені зі стравоходом – аналоги плавального міхура).
Кровоносна система	Замкнена. Кров червона (в еритроцитах міститься гемоглобін). Серце двокамерне (передсердя і шлуночок), міститься на черевному боці тіла. Є одне коло кровообігу: від серця венозна кров по черевній аорті потрапляє до зябрових судин, там перетворюється на артеріальну і надходить по сонних артеріях до голови, а по спинній аорті до всього тіла; перетворившись на венозну, кров по венах тече до серця. Є селезінка. Холоднокровні (пойкілотермні) – температура тіла залежить від температури навколишнього середовища.
Видільна система	Є парні стрічкоподібні нирки, розташовані з боків тіла, сечопроводи, сечовий міхур, що відкривається назовні самостійним отвором.
Нервова система	ЦНС – головний мозок і спинний мозок. Головний мозок включає 5 відділів: довгастий мозок, мозочок, середній мозок, проміжний мозок, передній мозок. Найкраще розвинені мозочок та середній мозок (більші за розмірами, ніж у хрящових риб); передній мозок менший за розмірами, ніж у хрящових риб.
Органи чуття	Орган зору (парний) – око з плоскою рогівкою та кулястим кришталиком. Орган слуху (парний) – внутрішнє вухо, розташоване у хрящах черепа. Орган рівноваги (парний) – три півколові канали (з’єднані з органом слуху). Орган нюху (парний) – нюхові капсули, що відкриваються назовні ніздрями. Орган смаку – ротоглоткова порожнина та деякі інші ділянки тіла, що містять рецептори, які сприймають хімічні подразнення. Орган дотику – шкіра (містить тактильні рецептори). Специфічний орган чуття (парний) – бічна лінія (представлена канальцями, що знаходяться з боків тіла і сполучаються отворами з водним середовищем; чутливі клітини на дні канальців сприймають коливання і течії води).
Статева система	Роздільностатеві, рідше – гермафродити (наприклад, морський окунь). Є парні статеві залози (у самців – сім’яники, у самок – яєчники); статеві протоки сім’яників – сім’япроводи і яєчників – яйцепроводи відкриваються назовні самостійними отворами. Запліднення переважно зовнішнє, рідше – внутрішнє (при цьому має місце яйцеживородіння). Яйця невеликого розміру без щільних оболонок. Розвиток непрямий (є личинка, яка поступово перетворюється на малька). У багатьох є турбота про потомство.

- ряд Осетрові (Осетроподібні) – скелет переважно хрящовий (кістки є лише в черепі); між хребцями є залишки хорди; наявний рострум; хвостовий плавець гетероцеркального типу; парні плавці розташовані горизонтально; луска представлена кістковими щитками («жучками» або «бляшками»), які розміщені 5 рядами; більшість є прохідними (живуть у морях, а на нерест заходять до річок); є цінними промисловими рибами (із них отримують високоякісне м’ясо і чорну ікру);

представники: осетер; білуга (довжина – до 9 м, маса – до 1,5 т); калуга (довжина – до 9 м, маса – до 1,5 т); севрюга; стерлядь (єдиний прісноводний представник); бістер (виведений людиною гібрид білуги і стерляді);

- ряд Оселедцеві (Оселедцеподібні) – тіло сплющене з боків; колір сріблястий; ведуть зграйний спосіб життя; переважно морські (деякі нерестяться у річках); є цінними промисловими рибами;

представники: оселедці (атлантичний, тихоокеанський, чорноморський); кілька; тюлька; анчоус;

- ряд Лососеві (Лососеподібні) – тіло валькувате; наявний додатковий жировий плавець (біля хвостового); більшість є прохідними (під час міграції долають великі відстані, оскільки нерест переважно відбувається у верхів’ях річок); є цінними промисловими рибами (із них отримують високоякісне м’ясо («червону рибу») і червону ікру);

представники: лососі (чорноморський, дунайський); кета; горбуша; нерка; сьомга; чавича; харіус; сиг; омуль; форель;

- ряд Окуневі (Окунеподібні) – плавальний міхур не зв’язаний з кишечником; плавці пірчасті (з колючками); багато видів мають промислове значення;

представники: окуні (морський, річковий); тунець (довжина – до 3 м, маса – до 680 кг); скумбрія; ставрида; судак; бички (звичайний, золотистий); йорж;

- ряд Коропові (Коропоподібні) – на щелепах відсутні зуби (є глоткові); плавці мають м’які промені; більшість є прісноводними; багато видів мають промислове значення;

представники: сазан (дикий предок свійського коропа); свійський короп (український, дзеркальний – виведені людиною породи); карась; лин; лящ; плітка; білий амур; товстолобик; вобла;

- надряд Кистепері – парні плавці служать для не лише для плавання, а і для повзання по дну; є одна легеня (заповнена жиром і не пов’язана з диханням);

представник: латимерія (довжина – до 180 см, маса – до 90 кг; живе в Індійському океані; вид відкрито і описано у 1938 році; вважається нащадком викопних кистеперих, які дали початок першим наземним хребетним – стегоцефалам);

- надряд Дводишні – прісноводні; мають одну чи дві легені (забезпечують додаткове атмосферне дихання, що допомагає переносити пересихання водойм); у несприятливих умовах утворюють навколо тіла щільні оболонки (капсули) зі склеєних часточок мулу та піску;

представники: неоцератод або рогозуб; лепідосерен або лусковик; протоптерус.

- нерест – процес відкладання ікри самками з подальшим заплідненням її сім’яною рідиною самців;

- післянерестовий нагул – активне поновлення запасів поживних речовин;

- зимівля – зменшення активності на холодний період року.