Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Особливості будови птахів




Клас Птахи

 

Клас Птахи (Aves) налічує близько 8 500 видів.

Високоорганізовані теплокровні хребетні, пристосовані до наземно-повітряного середовища і до польоту.

 

Зовнішня будова Відділи тіла: голова (невеликого розміру), шия (рухлива), тулуб (обтічний), хвіст, кінцівки (дві пари; передні – крила).
Покриви тіла Шкіра утворена епідермісом (багатошаровим роговіючим епітелієм) і дермою; суха (не містить залоз, крім єдиної залози – куприкової), вкрита похідними роговими утвореннями (пір’ям,щетинками, лусками). У будові пір’їни розрізняють: - стрижень – складається зі стовбура (основної частини) і колодочки (частини, що міститься в шкірі); - опахало – складається з борідок (пластинок із гачками) І і ІІ порядків. Типи пір’я: - контурні пера – опахало утворює одну суцільну площину (є покривні – на тулубі, махові – на крилах, рульові – на хвості); - пухові пера – борідки ІІ порядку відсутні або не мають гачків; - пух – стрижень вкорочений, борідки І порядку зібрані в пучок).
Скелет Скелет кістково-хрящовий, характеризується легкістю (кістки порожнисті; багато кісток зростаються); до його складу входять: - череп (суцільний, кістки зростаються, рухомою є тільки нижня щелепа) – включає мозковий та вісцеральний відділи (мозковий значно більший); - хребет – включає відділи: шийний (11-25 хребців, перший з яких – атлант); грудний (5 зрослих хребців, до яких кріпляться ребра, що з’єднуються з грудиною, утворюючи грудну клітку; грудина має вигляд човника з виростом – кілем; кожне ребро складається з двох частин, що з’єднані напіврухомо; на кожному ребрі є гачкоподібний виріст, що налягає на сусіднє ребро – завдяки цьому грудна клітка у польоті стає нерухомою); поперековий (кілька зрослих хребців); крижовий (кілька зрослих хребців); хвостовий (різна кількість хребців); грудний, поперековий і крижовий відділи зростаються між собою; до поперекового і крижового відділів кріпиться (приростає) таз – утворюється складний криж. - скелет передніх кінцівок – включає: скелет парної вільної передньої кінцівки (плече – плечова кістка, передпліччя – ліктьова і променева кістки, кисть – кістки зап'ястка (частина їх зростається), п’ястка (частина їх зростається), фаланги 3 пальців); пояс передніх кінцівок (2 лопатки, 2 ключиці, які зростаються у вилочку, 2 воронячі кістки); - скелет задніх кінцівок – включає: скелет парної вільної задньої кінцівки (стегно – стегнова кістка, гомілка – гомілкова кістка (зрощені велика і мала гомілкові кістки), стопацівка (зрощені кістки передплесна і плесна), фаланги 2-4 пальців); пояс задніх кінцівок (таз – 2 тазові кістки, кожна з яких утворена зрощеними клубовою, сідничною та лобковою кістками).
М’язи М’язи добре диференційовані. Є м’язи-антагоністи (діють протилежно) і м’язи-синергісти (підсилюють дію один одного). До кіля кріпляться великі грудні (білі) м’язи, які опускають крила, та малі грудні (червоні) м’язи, які піднімають крила. Добре розвинені шийні м’язи. Також розвинена шкірна мускулатура, яка піднімає пір’я.
Порожнина тіла Целом, що ділиться на черевний та навколосерцевий.
Травна система Травний тракт дещо вкорочений (травлення відбувається швидко). Включає відділи: - передній: рот (щелепи, що вкриті роговими чохлами – наддзьобок і піддзьобок – утворюють дзьоб; зуби відсутні), ротова порожнина (на дні міститься язик; у неї відкриваються протоки слинних залоз; слина містить травні ферменти), глотка (коротка), стравохід (довгий), воло (у ньому зберігається резерв їжі; є залози, що секретують білкову пінисту масу – «пташине молоко»), шлунок (складається з двох відділів – залозистого, у якому виділяється травний сік, і мускульного, у якому відбувається перетирання їжі за допомогою камінців); - середній: тонка кишка (має ворсинки; у її перший відділ – дванадцятипалу кишку відкриваються протоки травних залоз – печінки і підшлункової залози; на межі із заднім відділом травного тракту є сліпа кишка з двома відростками); - задній: товста кишка, пряма кишка, клоака, отвір клоаки.
Дихальна система Є губчасті легені (розвинені краще ніж у плазунів; бронхи, розгалужуючись в легенях, утворюють густе бронхіальне дерево, найтонші гілочки якого – парабронхи і бронхіоли). Дихальні шляхи: парні ніздрі, носова порожнина, носоглотка (сполучається з глоткою), гортанна щілина, верхня гортань, нижня гортань з голосовим апаратом, трахея, 2 бронхи. Є система повітряних мішків (великих тонкостінних утворень), які з’єднані з легенями і трахеєю (мішки містяться між органами, деякі заходять в порожнини кісток; найбільші з них: шийний, міжключичний, грудні, черевні). При сидінні та ходьбі вдих і видих відбуваються за рахунок роботи міжреберних м’язів. У польоті грудна клітка нерухома, тому дихальні рухи зумовлені підніманням і опусканням крил (відбувається подвійне дихання, при якому і при вдиху, і при видиху до легень надходить свіже повітря, багате на кисень): - вдих – крила піднімаються, свіже повітря через дихальні шляхи заходить в легені і в задні повітряні мішки; відпрацьоване повітря з легень переходить у передні повітряні мішки; - видих – крила опускаються, відпрацьоване повітря з передніх мішків через дихальні шляхи виходить назовні; із задніх повітряних мішків свіже повітря потрапляє у легені; відпрацьоване повітря з легень знову переходить у передні повітряні мішки.
Кровоносна система Кровоносна система замкнена. Кров червона (в еритроцитах міститься гемоглобін). Є селезінка. Серце чотирикамерне: складається з 2 передсердь і 2 шлуночків. Є два кола кровообігу: - велике: від лівого шлуночка артеріальна (збагачена киснем) кров надходить до всього тіла; перетворюється на венозну (збагачену вуглекислим газом); повертається до серця (у праве передсердя); - мале: від правого шлуночка венозна кров надходить до легень; перетворюється на артеріальну; повертається до серця (у ліве передсердя). Теплокровні (гомойотермні) – температура тіла стала і приблизно дорівнює 42ºС; серце скорочується часто (165 разів на хвилину у голуба); є механізми терморегуляції. Теплокровність забезпечується повним розділенням кіл кровообігу (до тіла надходить не змішана, а чиста артеріальна кров).
Видільна система Парні тазові нирки (основна структурна і функціональна одиниця нирки – нефрон), сечопроводи, які відкриваються у клоаку (сечовий міхур відсутній). Кінцевий продукт обміну – сечова кислота.
Нервова система ЦНС – головний мозок і спинний мозок; головний мозок складається з п’яти відділів: довгастий, мозочок, середній, проміжний, передній; передній мозок і мозочок розвинені краще, ніж у плазунів; добре розвинений середній мозок (містить проміжні центри зору і слуху). ПНС – черепно-мозкові (12 пар) і спинномозкові нерви, які розгалужуються. Поведінка складна (базується на інстинктах та здатності формувати умовні рефлекси).
Органи чуття Орган зору (парний, добре розвинений) – око (кришталик у вигляді двоопуклої лінзи; здатний до подвійної акомодації – може дещо зміщуватись відносно зіниці і змінювати свою кривизну). Орган слуху (парний, добре розвинений) – вухо, яке включає: внутрішнє вухо (розташоване у кістках черепа), середнє вухо (містить 3 слухові кісточки, сполучене з носоглоткою, обмежене барабанною перетинкою); зовнішнє вухо (слуховий прохід, що відкривається отвором назовні; навколо отвору особливим чином розміщене пір’я – для забезпечення локації звуків). Орган рівноваги (парний) – три півколові канали, що з’єднані з внутрішнім вухом. Орган нюху – носова порожнина. Орган смаку – ротова порожнина і язик. Орган дотику – шкіра.
Ендокринна система Є залози внутрішньої секреції, які виділяють гормони, що керують різними процесами життєдіяльності.
Статева система Роздільностатеві. Чітко виражений статевий диморфізм. У самців є 2 сім’яники, у самок – 1 лівий яєчник. Статеві протоки (у самців 2 сім’япроводи, у самок 1 яйцепровід) відкриваються у клоаку. Запліднення внутрішнє. Яйце клейдоскопічного типу: є кілька захисних оболонок (зовнішня – вапнякова, має пори для газообміну; середня – шкіряста; внутрішня – білкова, містить запас води; між вапняковою та шкірястою оболонками є повітряна камера); зародок має вигляд диска, що знаходиться на поверхні жовтка (жовток кріпиться до зовнішніх оболонок яйця канатиками – халазами). Характерне явище інкубації (насиджування яєць). Амніоти (розвиваються 4 зародкові оболонки: амніон, хоріон, алантоїс, жовтковий мішок). Розвиток прямий. Властива турбота про потомство. Є такі типи пташенят: - виводкові – опушені; очі і слухові отвори відкриті; не потребують опіки з боку дорослих (такі птахи гніздуються на землі); - нагніздні – неопушені; очі і слухові отвори закриті; потребують опіки (годування, обігріву) з боку дорослих (такі птахи гніздуються на деревах, скелях тощо).

Надряди, які належать до класу Птахи:

- надряд Безкілеві – втратили здатність до польоту (крила недорозвинені або редуковані; кіль відсутній); у більшості задні кінцівки пристосовані до бігу (мають розвинені 2-3 пальці); переважно великих розмірів;

представники: страуси (африканський – найбільший із птахів: висота – до 2,7 м, маса – до 90 кг, американський або ему, австралійський або казуар); новозеландський ківі.

- надряд Пінгвіни – втратили здатність до польоту; добре плавають і пірнають (крила перетворились на ласти, між пальцями задніх кінцівок є плавальні перетинки; кіль добре розвинений); добре розвинений підшкірний жировий шар;

представники: пінгвіни (імператорський – висота – до 1,2 м, маса – до 40 кг, галапагоський, Аделі);

- надряд Кілегруді – здатні до польоту (кіль добре розвинений); найбільш багаточисельна група птахів.

Ряди, які належать до надряду Кілегруді:

- ряд Куроподібні – сильні задні кінцівки (розгрібають ґрунт); об’єкт промислу;

представники: перепели; куріпки; тетеруки; кеклики; фазани; глухарі; рябчики; цесарки; павичі; кури (предками свійських курей є банківські кури);

- ряд Гусеподібні – водоплавні (між пальцями задніх кінцівок є плавальні перетинки); дзьоб широкий, сплюснутий, з роговими пластинками (апарат для фільтрації води); добре розвинена куприкова залоза; окремі – об’єкт промислу;

- представники: лебеді (шипун, кликун, шовкун, малий); качки (предком свійської качки є качка-крижень); гуси (предком свійської гуски є гуска сіра); шилохвіст; гоголь; чирка; гага; казарка;

- ряд Дятлоподібні – живуть на деревах; на ногах розвинені 4 пальці (2 спрямовані вперед, 2 – назад); дзьоб прямий, долотоподібний; язик гострий із зачепками;

представники: дятли (великий строкатий, малий строкатий, сивий, зелений, білоспинний, чорний або жовна); крутиголовка;

- ряд Соколоподібні – денні хижаки; дзьоб короткий, загнутий; кігті довгі, загнуті; характерний ширяючий політ; добре розвинений зір;

представники: яструби (великий або тетерев’ятник, малий або перепелятник); орли (степовий, сіруватень); грифи (чорний, стерв’ятник); соколи (пустельга, сапсан, кречет); орлан, боривітер; шуліка; кібчик; канюк; лунь; мишоїд; скопа (живиться виключно рибою);

- ряд Совоподібні – нічні хижаки; дзьоб короткий, загнутий; кігті довгі, загнуті; оперення м’яке; добре розвинений слух; зір пристосований до бачення в темряві;

представники: сови (сіра, біла, вухата, болотяна); сичі (хатній, горобиний); пугач;

- ряд Лелекоподібні – мають довгу шию, довгий дзьоб і довгі задні кінцівки (гомілки неоперені);

представники: лелеки (білий – гніздиться поблизу людських осель, чорний – гніздиться в лісах); чаплі (велика біла, мала біла, сіра, жовта); косар; коровайка; кроншнеп, вальдшнеп;

- ряд Журавлеподібні – мають довгу шию, довгий дзьоб і довгі задні кінцівки (гомілки неоперені);

представники: журавлі (степовий або красавка, сірий); дрохва; лиска; погонич;

- ряд Сивкоподібні – водоплавні та коловодні; мають довгий дзьоб і довгі задні кінцівки (гомілки переважно неоперені); у деяких між пальцями задніх кінцівок є плавальні перетинки;

представники: кулики (чайка або чібіс, ходуличник, шилодзьобка, кулик-сорока); мартини (звичайний, сріблястий, чорноголовий, річковий крячок, чорний крячок, чеграва);

- ряд Голубоподібні – мають компактне тіло округлої форми і відносно малу голову;

представники: голуби (предком свійського голуба є голуб сизий); горлиці;

- ряд Горобцеподібні – найчисельніший і найпоширеніший ряд; більшість мають невеликі розміри:

o родина Воронові (представники: ворони (сіра, чорна), сорока, галка, грак, крук, сойка, горіхівка, підкоришник);

o родина Ткачикові (представники: горобці (польовий, хатній));

o родина Ластівкові (представники: ластівки (міська, сільська, берегова));

o родина Синицеві (представники: синиці (мала, велика, голуба, вусата, довгохвоста, чорноголова); гаїчка);

o родина Сорокопудові (представники: сорокопуди (сірий, чорнолобий, жулан));

o родина Плискові (представники: плиски (біла, жовта));

o родина Мухоловкові (представники: мухоловки (строката, білошия));

o родина Дроздові (представники: дрозди (горобиний, білогрудий, деряба));

o родина В’юркові (представники: щиглик, зяблик, снігур).

Основні екологічні групи птахів:

- птахи берегів водойм;

- птахи боліт;

- птахи лісів;

- птахи степів;

- птахи культурних ландшафтів (парків, скверів, садів).

Сезонні явища у житті птахів:

- гніздування (шлюбний період, розмноження, літня активність);

- зимівля.

Сезонними явищами у житті перелітних птахів є ще весняний переліт (перед гніздуванням) і осінній переліт (перед зимівлею).

Групи птахів залежно від реагування на зміни пір року:

- осілі – впродовж року залишаються на одному місці (горобці, сороки, куріпки);

- кочові – у холодний період року перелітають на невеликі відстані від місця гніздування у пошуках корму (сойки, дятли, синиці);

- перелітні – у певні терміни відлітають на постійні місця зимівлі і повертаються до місць гніздування (перельоти досліджуються за допомогою візуального спостереження та мічення птахів: кольорового мічення і кільцювання):

o ближні мігранти – здійснюють перельоти у межах одного континенту (граки, снігурі, зозулі);

o дальні мігранти – здійснюють перельоти на інший континент; траєкторії перельотів обирають так, щоб на шляху було якомога менше великих водних просторів; орієнтуються за зірками, особливостями рельєфу, змінами магнітного поля Землі (ластівки, лелеки, журавлі).

Птахівництво – галузь тваринництва, яка здійснює розведення с/г птахів (курей, качок, гусей, індиків, фазанів, цесарок, голубів) задля отримання м’яса, яєць, пір’я, пуху.

Птахів розводять на птахофабриках і птахофермах. Для виведення пташенят без насиджування яєць використовують інкубатори – апарати, у яких підтримується певна температура і вологість.

Групи порід свійських курей: несучі, м’ясні, м'ясо-яєчні.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-06-27; Просмотров: 2442; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.