Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Класифікація рецепторів




За походженням:

- первинні (чутливі закінчення аферентного нейрона);

- вторинні (видозмінені епітеліальні клітини на периферії аферентного нейрона, які здатні сприймати подразнення і перетворювати його у доступну для нейрона форму).

За розташуванням в організмі:

- екстерорецептори (зовнішні);

- інтерорецептори (внутрішні):

- вісцерорецептори (рецептори внутрішніх органів);

- пропріорецептори (рецептори опорно-рухової системи).

За природою подразника:

- фоторецептори (сприймають світлові подразнення; містяться в сітківці ока);

- хеморецептори (сприймають хімічні подразнення; містяться в органах нюху і смаку, у внутрішніх органах);

- механорецептори (сприймають механічні подразнення; містяться у шкірі, у внутрішньому вусі, в органі рівноваги, в опорно-руховій системі, у внутрішніх органах);

- терморецептори (сприймають зміни температури; містяться в шкірі);

- барорецептори (сприймають зміни тиску; містяться в шкірі, в опорно-руховій системі, у внутрішніх органах).

 

Анатомічно НС поділяється на:

- центральну нервову систему (ЦНС) – головний мозок і спинний мозок;

- периферичну нервову систему (ПНС) – нерви, нервові сплетення, нервові вузли (ганглії).

Фізіологічно НС поділяється на:

- соматичну (анімальну) нервову систему – іннервує скелетні м’язи і органи чуття;

- автономну (вегетативну) нервову систему – іннервує внутрішні органи.

Автономна (вегетативна) НС включає відділи:

- симпатичний – центральна частина міститься в бокових рогах спинного мозку, периферична частина представлена нервовими волокнами, які входять до складу спинномозкових нервів, а також нервовими вузлами, які з’єднуються у ланцюги з обох боків хребта; у ефекторах (робочих органах) виділяється медіатор норадреналін;

- парасимпатичний – центральна частина міститься в ядрах довгастого мозку і середнього мозку та в крижовому відділі спинного мозку, периферична частина представлена нервовими волокнами, які входять до складу деяких черепномозкових та крижових спинномозкових нервів, а також нервовими вузлами, які містяться біля органів, що іннервуються; у ефекторах (робочих органах) виділяється медіатор ацетилхолін;

Симпатичний (С) і парасимпатичний (П) відділи діють протилежно: С підвищує інтенсивність обміну, П – знижує; С прискорює ритмічні форми активності (серцебиття, дихання), П – сповільнює; С знижує пороги чутливості, П відновлює їх до нормального рівня.

Загальний ефект дії С – збуджуючий (домінує під час стресу).

Загальний ефект дії П – гальмівний (домінує у стані спокою).

Нерв – сукупність нервових волокон, які з’єднують ЦНС або нервовий вузол з органами і здійснюють їх іннервацію. Нервові волокна зібрані у нервові пучки різної товщини. Зовнішня сполучнотканинна оболонка нерва – епіневрій.

Види нервів залежно від характеру нервових волокон: рухові, чутливі, змішані.

Є 31 пара спинномозкових нервів (всі змішані): 8 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових і 1 куприковий. Кожен з них починається 2 корінцями – переднім і заднім. На задньому корінці є спинномозковий вузол. Ці нерви поділяються на гілки, що іннервують майже все тіло (крім голови). Окремі гілки утворюють нервові сплетення, від яких починаються інші нерви.

Є 4 спинномозкові сплетення: шийне, плечове, поперекове, крижове.

Є 12 пар черепномозкових нервів:

І. Нюховий (чутливий) – іннервує орган нюху;

ІІ. Зоровий (чутливий) – іннервує сітківку ока;

ІІІ. Окоруховий (руховий) – іннервує 4 очні м’язи;

ІV. Блоковий (руховий) – іннервує 1 очний м’яз;

V. Трійчастий (змішаний) – іннервує м’язи щелеп, зуби, шкіру обличчя;

VІ. Відвідний (руховий) – іннервує 1 очний м’яз;

VІІ. Лицьовий (змішаний) – іннервує щоки, м’язи обличчя, язик;

VІІІ. Слуховий (чутливий) – іннервує внутрішнє вухо і орган рівноваги;

ІХ. Язикоглотковий (змішаний) – іннервує язик і глотку;

Х. Блукаючий (змішаний) – іннервує гортань, глотку, серце, кишечник (єдиний нерв, що виходить за межі голови);

ХІ. Додатковий (руховий) – іннервує м’язи шиї;

ХІІ. Під’язиковий (руховий) – іннервує язик.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-06-27; Просмотров: 939; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.013 сек.