Які фактори впливають на повноту і достовірність показань осіб?

Процес формування показань від моменту сприйняття подій до передачі інформації про них має психологічний характер, обумовлений впливом багатьох об'єктивних і суб'єктивних факторів, дія яких тим чи іншим чином впливає на повноту та об'єктивність показань. Тому для правильної оцінки отриманих показань необхідно враховувати умови сприйняття цікавих для слідства подій. Слідчий часто зустрічається з тим, що різні люди, які є учасниками або очевидцями однієї й тієї ж самої події, по-різному сприймають її обставини. Іноді це може пояснюватися позицією допитуваного, колом його інтересів і намірів. В інших випадках це може бути пов'язано з особливостями сприйняття, запам'ятовування та відображення отриманої інформації різноманітними суб'єктами4.

Необхідною передумовою отримання повних та достовірних показань є безпосереднє сприйняття подій, що відбуваються, органами почуттів свідка. Різні ознаки предметів навколишнього світу викликають у нас комплекс почуттів, складають уявлення у формі образів. На формування конкретного образу найчастіше впливає досвід людини, рівень її розвитку, коло інтересів, професійна підготовка, яка визначає наші знання про предмет або явище. Сприймаючи властивості предметів, свідок осмислює, оцінює їх в межах свого досвіду та знань.

Існують об'єктивні та суб'єктивні фактори, які ускладнюють отримання достовірної та повної інформації про подію, яка спостерігається. До об'єктивних факторів відносяться ті, які не залежать від свідка, наприклад несприятливі умови спостереження: короткотерміновість, віддаленість, недостатня освітленість, атмосферні перешкоди. До суб'єктивних слід віднести, по-перше, дефекти органів почуттів людини, по-друге, зниження можливостей сприйняття органів почуттів свідка під впливом больових станів, нервових розладів, втоми, сп'яніння, різноманітних стресів та інших причин.

Фіксація інформації свідком буває передбачуваною та не-передбачуваною. Передбачуване запам'ятовування зустрічається у тих випадках, коли свідок прикладає зусилля для того, щоб запам'ятати подію, яку спостерігає. Наприклад, коли він передбачає, що йому прийдеться в подальшому давати показання про те, що відбувається, або коли у нього виявляється інтерес до події, тим більше, якщо вона незвична. При передбачуваному запам'ятовуванні отримана інформація зберігається у пам'яті довше, і при відображенні фактів свідками даються найбільш повні та точні показання. Однак найчастіше має місце непередбачуване запам'ятовування.

Відомо, що з плином певного часу може виникнути небезпека перекручування або навіть втрати отриманої інформації. За загальним правилом, зволікання із запропонованим допитом погіршує якість показань. Однак допит свідка-очевидця, який гостро переживає те, що сталося, безпосередньо після події злочину також може бути малоефективним. Зазвичай більш повними та точними є показання на допиті, що проводиться через декілька днів після подій, коли переживання втрачають попередню гостроту та не заважають допитуваному зосередити увагу на обставинах справи.

Є. Г. Коваленко ТЕОРІЯ ДОКАЗІВ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ

Дата добавления: 2015-06-27