Жанрове розмаїття інтернет-журналістики

Великий масив створених у журналістиці творів розподіляється на жанри з урахуванням цілого ряду принципів. Журналістський жанр – це важливий елемент метамови інтегрованих соціальних комунікацій чи сучасний код, з допомогою якого шифрується масова інформація ЗМІ й дешифрується аудиторією [31].

Поняття жанр походить від французького слово «genre», що означає в перекладі – рід, вид. Жанр – цій формі, у якій читачеві (глядачеві, слухачеві) представляється підготовлений матеріал. Проте єдиного визначення поняття жанр немає –різні вчені-журналістикознавці мають різне трактування терміну і системи жанрового розподілу. Причин цьому кілька: жанр, вигляд і рід є суміжними поняттями, у результаті їх плутають; жанри змінювалися, зникали і з’являлися у процесі історичного поступу мистецтва, літератури й журналістики, тому кордони між ними інколи дуже розпливчасті; деякі вчені вирізняють кілька площин жанрової диференціації, кожна з яких відповідає будь-якої межі складного будівлі та функціонування мистецького твору.

Загальновідомо, що у журналістиці йде постійне відновлення «жанрової палітри», причому найактивніше воно відбувається у переломні моменти розвитку суспільства. Змінюються характер, форма подачі матеріалу, відбувається якась мутація звичних, усталених текстових форм. Такі зміни викликані необхідністю «адаптації» жанрів до нових комунікативним реаліям [31].

Безумовно, такий масштабне явище, як інтернет-журналістика, неспроможна не трансформувати журналістику загалом, вносячи нові художні прийоми уявлення масової інформації, і навіть видозмінюючи методи роботи з масової інформацією.

У журналістиці сьогодення, як у одиницю часу людина має дуже багато різноманітної інформації, першому плані виходять оперативно-новинні жанри.

Замітка є найпростішим жанром періодичної преси. З неї починалася газета. Вона покликана оперативно, який і коротко повідомляти новину у політичному, економічної, культурному житті – що, де, після чи має відбутися. Замітка фіксує конкретний життєвий факт, вона фіксує найголовніше, істотне. Потреба максимальної оперативності і стислості спровокувала появу принципу телеграфного рядка; мова стала сухувата, слова втратили образність [31].

Найчастіше інтернет-видання використовують такий прийом, як публікацію рядка, самого факту новини (із позначкою «Буде доповнене»), а трохи згодом виходить вже розгорнутий варіант нотатки. Отже, видання інформує сам факт, показує, що вони знають про нього й попереджають про ймовірне продовження. Таким методом часто користуються інформаційні агентства.

Жанр інтерв’ю дуже популярний у інтернеті– практично будь-який сайт, що позиціює себе як ЗМІ, містить рубрику «Інтерв’ю». Мережні технології помітно спрощують процес підготовки й публікації інтерв’ю, а той факт, що інтернету характерна інтерактивність, дозволяє залучити до процесу підготовки матеріалу аудиторію видання.

Репортаж – наочне уявлення про подію через сприйняття журналиста-очевидця. Його особливості визначаються призначенням цього жанру. Завдання, що стоїть перед його автором, – розповісти подію очима очевидця чи учасника. Важливими якостями цього жанру є оперативність, динамічність і ефект присутності.

Звіт – це інформаційне повідомлення про захід, на якому присутня певна аудиторія (конференції та збори, змагання і висновком виставки тощо. буд.). Найважливіше завдання звіту в періодичній преси – повідомити читачам подію, її хід та розвиток, тобто все те що, дасть досить повне уявлення про суспільно-політичне значення описуваного. Звіти діляться на прямий, аналітичний, тематичний, проблемний. Наприклад, сайт naviny.by під час виборчої кампанії у Америці й під час самих виборів кілька разів на день публікував звіт про події, куди входили і елементи репортажу, інтерв’ю, замальовки.

Корреспонденцію, коментар (колонку), рецензію можна зарахувати до дослідницько-новиних жанрів.

Кореспонденція – інформаційний жанр, у якому присутня як інформація про подію чи явище, так і елементи оцінки, прогнозу. Цей жанр має місце на ресурсах, що спеціалізуються з новинарний інформації та часто застосовується у газетах (журналах), як онлайнових так і оффлайнових.

Коментар – жанр, який став дуже популярним серед мережевих видань завдяки саме інтерактивності Інтернету. Мережні технології дозволяють в стислі терміни отримати практично необмежену кількість коментарів, як від експертів, і від рядових читачів.

Найпопулярнішими дослідницькими жанрами є стаття, лист, огляд.

Стаття – одне із найбільш поширених полемічних жанрів у Мережі, особливо серед видань з широкою аудиторією. У статті автор ставить за мету проаналізувати громадські ситуації, процеси, явища насамперед із погляду закономірностей, що у основі. Такому жанру, як стаття, властива широта теоретичних і практичних узагальнень, глибокий аналіз фактів і явищ, чітка соціальна спрямованість

Лист – мабуть, найцікавіший політичний жанр з погляду його трансформації за умовінтернет-мовлення. Цей жанр завжди розглядали як метод ефективного взаємодії журналіста, і аудиторії [24]. Цей жанр нерідко використовується онлайновими ресурсами і офлайновими ЗМІ й публікується, зазвичай, подається рубрика «Думка» і доступний як журналістам, а й читачам, експертів і ін. Такі матеріали зазвичай викликають великий інтерес у читачів підштовхують до обговорення матеріалів на форумах, в чатах тощо.

Огляд – жанр, однією з основних завдань якого є коригування суспільної думки щодо актуальною проблемою, – представлено в інтернеті оглядами ЗМІ на інформаційних порталах і новинарних сайтах. Однак поява у мережі матеріалів цього жанру, особливо у початковий період розвитку мережевих ЗМІ, набуло характеру епідемії. Причина такий популярності в тому, що простому користувачеві важко орієнтуватися у велику кількість інформації, представленої у Мережі. Йому набагато зручніше звернутися до тексту журналіста, що зібрав цю інформацію, проаналізував і структурував.

Отже, при перенесенню з паперу на веб-сторінки деякі традиційні жанри журналістики зазнали низку змін. Так, усі вони змушені скоротитися обсягом, оскільки масивні матеріали в інтернеті найчастіше дочитиваються остаточно. Найбільшу популярність у мережі придбала замітка, тому що сучасному споживачеві більш цікавішим буде читати стисло, чітку та загальнодоступну інформацію, аніж громіздку статтю.

Впровадження нових технологій та оновлення можливостей користуванням інтернет-ресурсами стало стимулом для активного використання на своїх шпальтах можливостей мультимедійних жанрів.

Мультимедійний жанр – це новий жанр журнаналістики, основу якого становить мультимедійна інформація (фото, відео, аудіо) [7].

Вчений-журналістикознавець Носик А. виділяє наступні найпоширеніші мультимедійні жанри інтернет-журналістики:

- статична ілюстрація – класична ілюстрація в мультимедійної історії. Вона несе практично тіж самі функції, що й будь-яка фотоіллюстрація у традиційному ЗМІ: відбиває суть того що відбувається, розширює інформацію, допомагає вибудувати візуальний ряд. У ідеалі це кадри з місця подій чи архівні знімки абсолютно релевантні суті історії. У мультимедійної замітці також найчастіше доводиться використовувати колажі та інші «хитрі» рішення ілюстрування, якщо документальної ілюстрації немає;

- фотоленти, фоторепортажі, фотогалереї – похідні розповіді про подію з допомогою фотографій. Це може бути добірка знімків, яка розташована за класичним канонам фоторепортажу, що допомагає користувачу побачити як послідовно розгортаються події. Це може бути мікс різних ілюстрацій, які стосуються загальної темі. По-різному тут організується навігація: щодо одного разі користувач гортає картинку за картинкою, й інші – вибирає з «прев’ю». Однією з популярних варіантів фотогалерей є добірка «Фото дня» чи «Фото тижня»;

- слайд-шоу відрізняється від фотоленти насамперед тим, що картинки перегораються автоматично, создаючи ефект фотофільма, і найчастіше дуже подібні до відео. Інколи ця схожість настільки принципова, що, наприклад, за правилами організаторів деяких чималих змагань, шоу-подій, ЗМІ наділені правами збирати слайд-шоу, щоб не порушити права замовників. Не обов’язково всі кадри слайд-шоу повинні мати відношення до одного моменту. Іноді, навпаки, важливо зібрати картинки, різного часу й різних події;

- підкаст – (від анг. podcasting, від iPod і анг. Broadcasting– повсюдне, широкоформатне мовлення) – звуковий файл, передача, кінцевий сюжет. Зазвичай, викладений з Інтернету фрагментрадийної програми чи начитаний текст повідомлень. Подкастом називається або окремий файл, або регулярно обновлювана серія таких файлів. Найчастіше цей жанр використовують радіостанції, але інколи і інші онлайн-ЗМІ;

- аудіоіллюстрація – фрагмент аудіозапису, який належить до певної частини тексту. Аудіоілутсраціямоде бути не закінченою, мінімально коротким (2 – 3 секунди). Вона повинна проілюструвати ті частини повідомлення, у якій звукова складова несе значеннєву чи емоційну навантаження. Наприклад: звук рідкісного музичного інструмента, сміх знаменитості, ревіння вогню на безпрецедентне пожежі чи аудіо цитата ньюзмейкера, коли тон, експресія, емоція, з якою він вимовляє ключові речі, грають роль не меншу, ніж власне слова;

- аудіоверсія тексту – начитаний диктором чи електронним диктором текст повідомлення. У загальні моменти були дуже популярні аудіоверсії цілої газети. Аудиоверсія може бути повноцінної альтернативою радіопотоку, бо включає живі голоси, синхрони, інтершум і все те, що робить звукову версію «живою»;

- аудіосюжет нагадує класичний радіосюжет. Тут є як текст, начитаний голосом диктора, так й цитати ньюзмейкера, інтершум. Оптимальна тривалість аудіосюжета в мультимедійної замітці трохи більше 60 секунд;

- відеоілюстрация – фрагмент відео, що стосується певної його частини тексту, інфографіки чи мультимедійної статті. Може також стояти головною ілюстрацією до заміткі. Видіоілюстрація немає закінченого сюжету і може бути короткою (від 3 до 20 секунд). Вона може мати заставку і рекламу. Сплеш (заголовний кадр) відеоілюстрації має виконувати роль статичної ілюстрації;

- відеосюжет – має свою зав’язку, кульмінацію і розв’язку. На відміну від телевізійного сюжету, відео сюжет в конвергентном ЗМІ має включати інформацію, що носить факультативний характер. Краще уникати «розмовляючих голів» і стендапів (крім випадків, коли присутність кореспондента у кадрі є частиною драматургії). Оптимальна тривалість видеосюжета для новинного конвергентного ЗМІ − 60−90 секунд. Відеосюжет може містити рекламу і заставку. Можливо розміщений як самодостатній матеріал (нею можуть вести гіперпосилання з мультимедійного матеріалу), і у тілі мультимедійної статті;

- потоковое відео з місця подій інтернет-ЗМІ дозволяє пропонувати користувачам кілька прямих ефірів одночасно, звісно, якщо це можна буде. Плеер з потоковим відео може бути головною ілюстрацією сайту, ілюстрацією розділ, у тілі статті. Він можна віднести у спеціальний розділ або стати додаткової картинкою в сюжеті. Потоковое відео можна використовувати й в репортажі з місця події, і з прес-конференції масових заходів, створюючи ефект максимального присутності, синхронізації події та інформації про неї. Потоковое відео дозволяє організовувати «ток-шоу у прямому ефірі». Потоковое відео має низку «життів» – як прямий ефір події як сировину для похідних видеоиллюстраций, відеосюжетів, мультискрипта та інші [9].

Отже, нові можливості Інтернету, широке використання фото-, відео- і аудіоматеріалів призвело до виникнення мультимедійних жанрів журналістики. У редакцій з’явилася можливість створювати різні жанри з одному й тому ж інформації. Одні говорили і самі фотографії можна опублікувати як фотофакт, фоторепортаж чи слайдшоу. Набирає популярність аудиоинформация, оскільки найчастіше яку можна слухати, паралельно займаючись іншими справами. А допомогою відеороликів можна візуально ознайомитися з обставинами тієї чи іншої події, інтерв’ю з тим чи іншим людиною.

Дата добавления: 2015-06-28