Мета, завдання, предмет, об’єкт, основні поняття, дефініції)

Визначення понятійно-категоріального апарату

Вибравши тему, дібравши джерела з теми дослідження, необхідно чітко визначити межі дослідження. Для цього потрібно накреслити основні орієнтири, які визначатимуть напрям пошуку, дадуть змогу цілеспрямовано вивчати літературу. Студент магістратури, давши відповідь на питання: про що буде йти мова в магістерській роботі та, що саме в ній буде стверджуватися, зможе визначити актуальність, мету, завдання, об’єкт, предмет дослідження.

Мета дослідження пов’язана з його об’єктом і предметом, вказує на кінцевий результат, якого хоче досягти студент у результаті проведеної роботи. Отже, мета дослідження – це попереднє визначення результату, якого прагне досягти дослідник у процесі наукового пошуку. Як правило, вона полягає в підвищенні ефективності процесів управління, підготовки майбутніх фахівців до управлінської діяльності, а в широкому розумінні – педагогічного процесу в цілому. Мета завжди відображає спрямованість наукового пошуку на одержання нових знань та їх експериментальну апробацію.

Метою магістерського дослідження може бути:

· визначити педагогічні (науково-методичні, організаційно-методичні, соціально-педагогічні і т.п.) основи формування (розвитку, функціонування, організації)... навчального закладу в сучасних умовах;

· виявити, обґрунтувати й експериментально перевірити шляхи, педагогічні (дидактичні, методичні, методологічні) умови (передумови) процесу розвитку професійнозначущих умінь у майбутніх управлінців … навчальним закладом;

· формування (виховання, розвиток)...;

• педагогічно обґрунтувати зміст, форми, методи та засоби формування сучасного управлінця … навчальним закладом;
• розробити методику (методичну систему) підготовки майбутніх управлінців до спілкування з педагогічним колективом;

· визначити та розробити педагогічні (дидактичні) засоби (системи засобів) етичного зростання управлінця … навчальним закладом;

· розробити модель організації навчальної діяльності в закладі освіти;

• розробити вимоги, критерії, виявити характеристику й оцінку управління навчально-виховним процесом у... навчальному закладі;

· виявити залежність, яка існує між факторами, розкрити зв’язки між педагогічними процесами й явищами;

· розробити умови для усунення недоліків навчально-виховного процесу;

вивчити динаміку розвитку, розкрити можливості вдосконалення педагогічних процесів та ін.

Під об’єктом наукового дослідження розуміється частина об’єктивної педагогічної реальності, що привертає увагу педагогічної громадськості своєю проблемністю та стає предметом практичної та теоретичної діяльності дослідника. Отже, об’єкт дослідження – сукупність різноманітних аспектів теорії та практики проблеми, яка виступає джерелом для дослідження теоретичних і практичних відомостей (процес або явище, обране для вивчення). Вказується те, що розглядається.

Об’єктом дослідження може бути:

• процес функціонування … навчального закладу;
• процес формування сучасного управлінця … навчальним закладом;

· процес розвитку професійнозначущих умінь в майбутніх управлінців … навчальним закладом;

· процес спілкування управлінця … навчальним закладом з педагогічним колективом;

• процес етичного зростання управлінця … навчальним закладом;
• процес організації навчальної діяльності в закладі освіти;

· процес професійно-педагогічної підготовки управлінців … навчальним закладом;

· процес управління навчально-виховним процесом в... навчальному закладі;

• процес організації навчання педагогічного колективу.

Один і той самий об’єкт може досліджуватися в різних аспектах. В об’єкті виділяється та частина, яка є предметом дослідження.

Під предметом розуміють лише окремі сторони, якості та відносини об’єкта, умови того чи іншого процесу, який необхідно дослідити. Отже, предмет дослідження – лише суттєві зв’язки та відношення, що є визначальними для конкретного дослідження (міститься в межах об’єкта). Іншими словами, необхідно вказати, яким чином розглядається об’єкт, які нові аспекти, функції, умови, принципи, форми, методи розглядає дане дослідження.

Предметом дослідження можуть бути:

· логіка, принципи, методи та практичні аспекти функціонування … навчального закладу;

· оцінювання та діагностика підготовки сучасного управлінця... навчальним закладом;

· система діагностики та корекції процесу розвитку професійно значущих умінь у майбутніх управлінців … навчальним закладом;

· зміст, форми та методи організації спілкування управлінця... навчальним закладом з педагогічним колективом;

· педагогічні умови етичного зростання управлінця … навчальним закладом;

· принципи, методи, засоби, прийоми організації навчальної діяльності в … закладі освіти;

· шляхи вдосконалення професійно-педагогічної підготовки управлінців … навчальним закладом;

• суперечності в навчально-виховному процесі...;

· тенденції розвитку управління навчально-виховним процесом у... навчальному закладі;

· особливості організації навчання педагогічного колективу.

Отже, об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове.

Одним із найважливіших елементів магістерського дослідження є гіпотеза. Гіпотеза – обґрунтоване припущення про можливий спосіб, механізм розв’язання визначеної проблеми. Необхідність наявності гіпотези визначається трьома причинами:

· гіпотеза дослідження є комплексом, який визначає напрям діяльності студента-дослідника;

· вдало сформульована гіпотеза попереджує деяку невизначеність майбутніх результатів магістерського дослідження;

· гіпотеза спрямовує думки студента магістратури і чітко визначає ті матеріали, які повинні бути зібрані у процесі дослідження.

Переконливість гіпотези перевіряється та доводиться експериментально. Вона не виникає у свідомості студента магістратури спонтанно. Щоб правильно сформулювати гіпотезу, необхідно мати широкий кругозір у галузі досліджуваної проблеми, добре знати історичні передумови досліджуваної проблеми та її теоретичні основи, бути обізнаним з практичним станом дослідницької проблеми, володіти вміннями прогнозувати, передбачати.

Джерелами зародження гіпотези слугують:

• вивчення та узагальнення практичного досвіду;
• розгортання діяльності педагога;
• аналіз наукових фактів;
• подальший розвиток наукових теорій.

Знання зазначених джерел дає можливість сформулювати гіпотезу, що відображає новий підхід до вирішення тієї чи іншої проблеми та не заперечує раніше доведених фактів.

Гіпотеза магістерського дослідження буде виконувати свою функцію лише тоді, коли буде відповідати таким умовам:

• бути розумним передбаченням, а не квапливою здогадкою;
• бути простою та чіткою за формулюванням;
• бути адекватною відповіддю на поставлене питання;

· відповідати фактам, на основі яких її сформульовано і для пояснення котрих вона призначена;

· враховувати раніше відкриті закономірності, але не вступати у протиріччя з уже відомими результатами досліджень;

• пояснювати певне коло явищ дійсності;
• передбачати нові факти, явища та зв¢язки між ними;
• піддаватись емпіричній перевірці.

Гіпотезу можна класифікувати за певними ознаками. Розрізняють гіпотези за змістом, логічною структурою та часом формулювання.

За змістом гіпотези бувають:

· описові (припущення про набір елементів досліджуваного об¢єкта і характер зв¢язків між ними, про специфіку поведінки елементів об¢єкта й виконання ними тих чи інших функцій);

· пояснювальні (припущення про причинно-наслідкові зв¢язки в досліджуваному об¢єкті та його зв¢язки із зовнішнім середовищем, що вимагають експериментальної перевірки).

За часом формулювання гіпотези поділяються на:

· робочі (тимчасове припущення, необхідне для систематизації зібраного фактичного матеріалу);

• наукові (положення, яке може перетворитися на наукову теорію).

За логічною структурою гіпотези визначаються:

• лінійні (висувається та перевіряється одне припущення);
• розгалужені (обґрунтовується декілька припущень).

Мета магістерської роботи конкретизується у вигляді завдань дослідження. Завдання дослідження розкривають мету дослідження й у своїй сукупності повинні бути адекватні цій меті; вказують на те, що поетапно і конкретно потрібно здійснити для досягнення мети.

Формулювання завдань необхідно робити якомога ретельніше, оскільки опис їх вирішення повинен становити зміст розділів і параграфів магістерської роботи. Це важливо також і тому, що заголовки таких розділів і параграфів народжуються саме із формулювань завдань дослідження, що виконується. Послідовність визначених завдань має бути такою, щоб кожне з них логічно випливало з попереднього. У цілісній єдності завдань відсутність одного може призвести до незавершеності всього дослідження та неможливості його використання в педагогічній практиці.

Правила формулювання завдань:

· починати зі слів: здійснити, виявити, визначити, розкрити, встановити, розробити, підібрати, підготувати, з¢ясувати, обґрунтувати, уточнити, перевірити, оцінити тощо;

· вказати умови, за яких буде здійснюватися певний вид пошукової роботи;

· визначити критерії чи стандарти, відповідно до яких буде оцінюватися результат;

· користуватися однозначними термінами;

· формулювати текст чітко, не перевантажувати його зайвими словами;

· кожне положення повинно стосуватися лише одного процесу.

Кількість поставлених завдань має бути 3-5. У процесі науково-дослідницької роботи їх необхідно вирішувати конкретно.

Завдання орієнтовно можуть формулюватися таким чином:

· здійснити аналіз психолого-педагогічної, методичної літератури з проблеми …;

· здійснити теоретичний аналіз проблеми …;

· проаналізувати психолого-педагогічні підходи до проблеми …;

· здійснити аналіз теорії та практики формування …;

· виявити досвід організації …;

· визначити показники та критерії діагностування …;

· виявити закономірності розвитку (формування) …;

· виявити особливості організації методичної роботи в … навчальному закладі;

· визначити фактори впливу на розвиток (формування, підготовку, організацію) …;

· розкрити психолого-педагогічні основи розвитку (формування, підготовки, організації) …;

· обґрунтувати теоретико-методологічні основи розвитку (формування, підготовки, організації) …;

· запропонувати авторську модель …;

· розробити інноваційну модель … та експериментально перевірити її дієвість;

· теоретично обґрунтувати модель … та експериментально перевірити її ефективність;

· виявити педагогічні умови розвитку професійно значущих умінь в системі підвищення кваліфікації вчителів;

· підготувати науково обґрунтовані методичні рекомендації …

Наукове припущення про шлях розв’язання поставлених завдань дозволяє на етапі визначення вихідних положень дослідження орієнтовно вибрати методи, необхідні для досягнення поставленої мети.

Методи дослідження – певні систематизовані комплекси прийомів, процедур, які застосовуються дослідником для досягнення поставленої мети. У дослідженнях застосовуються, як правило, не один окремий метод, а оптимально поєднаний комплекс методів, їх система. Вони слугують певним інструментом у добуванні фактичного матеріалу та повинні забезпечувати:

• репрезентативність і валідність масиву первинної інформації;

· формулювання наукових висновків як доповнення до вже відомих наукових теорій або системи наукового знання.

Існують різні підходи до класифікації методів наукового дослідження. Відповідно до логіки дослідження методи поділяють на такі три основні групи:

· методи нагромадження фактів – призначені для збирання емпіричних даних (вивчення літературних джерел, документів і продуктів діяльності, спостереження, опитування тощо).

· методи узагальнення й осмислення зібраних фактів – аналіз і синтез, порівняння й аналіз, моделювання та ін.

· методи перевірки й уточнення положень і попередніх висновків – експериментальна робота як сукупність методів.

Педагогіка використовує теоретичні, емпіричні, математичні методи.

Теоретичні методи – це аналіз, синтез, індукція, дедукція, узагальнення, класифікація, формалізація, абстрагування, порівняння, моделювання. Вони слугують для інтерпретації, аналізу, узагальнення теоретичних положень та емпіричних даних.

Емпіричні методи слугують для збирання даних, отриманню та фіксуванню наукових фактів. До них належать спостереження, вивчення продуктів діяльності, документів, опитувальні методи (анкети, бесіда, інтерв’ювання), соціометрія, метод незалежних характеристик та ін. Для отримання комплексу результатів слугує метод експерименту.

Дата добавления: 2014-01-03