Технологія монтажу ПЛ

Захисні і секціонувальні пристрої, які встанов­люються на опорах, слід розташовувати на висоті не нижче 3,0 м, а апарати для приєднання електроприймачів — на ви­соті 1,6 м від поверхні землі.

Відстань між неізольованими проводами ПЛ на опорі і в прогоні за умовою їх зближення в прогоні за най­більшої стріли провисання до 1,2 м повинна бути не менше 0,6 м. За найбільшої стріли провисання понад 1,2 м цю відстань необхідно збільшувати пропорційно відношенню найбільшої стріли провисання до стріли 1,2 м.

Відстань по вертикалі між проводами різних фаз на опорі в разі відгалуження від ПЛ, а також у разі перети­ну різних ПЛ напругою до 1 кВ на спільній опорі повинна бути не менше ніж 0,1 м. Відстань від проводів ПЛ до будь-яких елементів опор повинна бути не менше ніж 0,05 м.

Сумісне підвішування на спільних опорах неізольованих проводів ПЛ напругою до 1 кВ та СІП допуска­ється за дотримання таких вимог:

— неізольовані проводи ПЛ повинні бути розташовані вище СІП;

— відстань між проводами ПЛ і СІП на опорі і в прогоні за температури повітря плюс 15°С без вітру повинна бути не менше ніж 0,5 м.

У разі сумісного підвішування на спільних опорах різних кіл ПЛІ відстань між СІП різних кіл на опорі і в прогоні повинна бути не менше ніж 0,3 м.

У разі сумісного підвішування на спільних опорах неізольованих проводів ПЛ напругою до 10 кВ і проводів ПЛІ або ПЛ напругою до 1 кВ необхідно забезпечувати виконання таких вимог:

— лінію до 1 кВ необхідно влаштовувати за розрахунковими умовами ПЛ напругою до 10 кВ;

­ проводи ПЛ напругою до 10 кВ слід розташовувати вище проводів лінії до 1 кВ. Відстань по вертикалі між ближніми проводами ліній різної напруги на спільній опорі, а також у прогоні за температури повітря плюс 15 °С без вітру повинна становити не менше ніж: 1 м - у разі підвішу­вання СІП і 2,0 м — у разі підвішування неізольованих про­водів ПЛ напругою до 1 кВ;

­ проводи ПЛ напругою до 10 кВ, які прокладаються на штирових ізоляторах, повинні мати подвійне кріплення.

У разі сумісного підвішування на спільних опорах проводів ПЛЗ напругою 10 кВ і проводів ПЛ або ПЛІ напругою до 1 кВ необхідно забезпечувати виконання таких вимог:

—лінію до 1 кВ необхідно влаштовувати за розрахун­ковими умовами ПЛЗ напругою до 10 кВ;

—проводи ПЛЗ 10 кВ необхідно розташовувати вище проводів лінії до 1 кВ. Відстань по вертикалі між ближніми проводами ліній різної напруги на спільній опорі, а також у прогоні за температури повітря плюс 15°С без вітру повин­на становити не менше ніж: 0,5 м — у разі підвішування СІП і 1,5 м —у разі підвішування неізольованих проводів ПЛ до 1 кВ;

—кріплення проводів ПЛЗ напругою до 10 кВ на шти­рових ізоляторах повинно бути посиленим.

На опорах відгалужень від ПЛ з неізольованими проводами рекомендується застосовувати багато шийкові ізолятори або здійснювати відгалуження із застосуванням додаткових ізоляторів.

6.4.3 Габарити, перетини і зближення

Відстань по вертикалі від самоутримних проводів ПЛІ за найбільшої стріли провисання до поверхні землі в населеній і ненаселеній місцевості або до проїзної частини вулиці повинна бути не менше ніж 5,0 м. У важкодоступній місцевості ця відстань може бути зменшена до 2,5 м, а в недоступній місцевості (схили гір, скелі) — до 1 м.

У разі перетину непроїзної частини вулиці відгалужен­нями до вводів в будівлі (споруди) відстань від СІП до тротуарів і пішохідних доріжок за найбільшої стріли провисання повинна бути не менше ніж 3,5 м. У випадку немож­ливості дотримання зазначеної відстані встановлюється додаткова опора або ввідна конструкція на будівлі (споруді).

Відстань по вертикалі від СІП відгалуження вводу в будівлю (споруду) до поверхні землі перед конструкцією вводу повинна бути не менше ніж 2,75 м.

Відстань по вертикалі від неізольованих прово­дів ПЛ до поверхні землі в населеній і ненаселеній місцевостях і до проїзної частини вулиці за найбільшої стріли про­висання повинна бути не менше ніж 6,0 м. У важкодоступній місцевості ця відстань може бути зменшена до 3,5 м, а в недоступній місцевості (схили гір, скелі) — до 1 м.

Відстань по горизонталі від самоутримних проводів ПЛІ за їх найбільшого відхилення до елементів будівель і споруд повинна бути не менше ніж: 1,0м-до балконів, терас та вікон і 0,15 м —до глухих стін будівель і споруд.

Допускається проходження ПЛІ над дахом (покрівлею) промислових будівель і споруд (крім зазначених у главах 4 і 5 ДНАОП 0.00-1.32-01) за умови, якщо відстань від покрівлі до СІП становить не менше ніж 2,5 м.

Ця глава Правил поширюється на повітряні лінії електропередавання, які проектуються, заново будуються та реконструюються, напругою вище 1 кВ до 750 кВ, з неізольованими проводами (ПЛ), і напругою вище 1 кВ до 35 кВ, з проводами із захисним покриттям – захищеними проводами (ПЛЗ). На ПЛЗ поширюються вимоги до ПЛ відповідної напруги та вимоги, окремо зумовлені для них у цих Правилах.

6.5.1 Технологічні операції по монтажу ПЛІ

Включають:

- розкочування проводів СІП;

- з’єднання будівельних довжин СІП;

- натягування та закріплення СІП на опорах;

- з'єднання СІП на відгалужу вальних і анкерних опорах;

- монтаж відгалужень до вводів в будівлі (споруди);

- заземлення нульової жили СІП і металоконструкцій опор;

- приєднання СІП до обладнання на ПЛІ;

- особливості монтажу СІП на пере одних опорах через інженерні споруди.

Монтаж СІП рекомендується виконувати на анкерній ділянці довжиною не більше ніж 0,8 км у світлу пору доби.

Перед виконанням монтажу СІП повинні бути закінчені такі роботи:

- установка опор з металоконструкціями;

- виконані контури повторних та грозозахисних заземлень та приєднанні до нижніх випусків опор в місцях призначених проектом;

- виконано улаштування пристроїв захисту інженерних споруд на переходах;

- знесення будівель, які заважають будівництву, передбачене проектом;

- траса розчищена від дерев та насаджень, які заважають монтажу СІП;

- доставлені барабани з СІП, арматура та інші матеріали, необхідні для проведення монтажу СІП;

6.5.2 Кліматичні умови монтажу СІП

Роботу по монтажу СІП виконувають при таких граничних атмосферних умовах:

- температура повітря не нижче, зазначеної в сертифікації СІП;

- швидкість вітру – не більше за 10 м/с;

- відсутність грози;

- відсутність на опорах інею, ожеледиці;

- незначні опади (мряка);

При сильному дощі, густому тумані, снігопадові роботу не починають, але почату операцію допускається завершити.

6.5.3 Розкочування СІП

Роботи виконують ланкою бригади в кількості п’яти чоловік. Для виконання робіт ланка ділиться на дві групи, які ведуть роботи паралельно. Перша ланка у кількості двох чоловік встановлює барабан з СІП на розкочувальний пристрій, друга встановлює розкочувальні ролики (ST 26.11 – для кінцевих опор, ST 26.1 –для проміжних опор) на опорах і вкладає в них розкочувальний трос.

Розкочування СІП виконується з розкочувального пристрою, який встановлюють на відстані 10-15 м від анкерної опори. З установленого барабану змотується провід в сторону монтажу до кінцевої опори, перевіряється надійність кріплення барабану та плавність його обертання. Розкочування закінчується, коли кінець СІП зайде за анкерну опору в кінці анкерної ділянки, після цього кінець СІП спускають на землю. При встановленні натяжного затискача необхідно передбачити після нього запас проводу:

- 0,3 - 0,5 м – для кутових анкерних і анкерних опор;

- 0,06 - 0,1 м – для кінцевих опор;

- 1,5 - 2,5 – для кінцевих опор з кабельними муфтами;

- 5,5 м – для опор, на яких встановлюється щогловий рубильник або ящик секціонування.

Після розкочування СІП на кінцевій опорі на кінці ізольованих фазних жил надягають кінцеві заглушки.

В процесі монтажу виникає необхідність з’єднання будівельних довжин СІП. Ці роботи виконуються ланкою бригади у кількості 3 чоловік. Розташування з'єднання жил СІП після натягання повинно знаходитись в прогоні. В одному прогоні допускається не більш одного з’єднання СІП. У прогонах, що перетинають інженерні споруди, з'єднання СІП не допускається.

Спочатку виконують з'єднання утримних (нульових) жил, а потім фазних. З'єднання утримних жил СІП виконується з дотриманням маркування жил з’єднувальними затискачами для ізольованих жил. Для з’єднання кінці жил випрямляють, рівно обрізають кабельними ножицями. Обрізання виконується таким чином, щоб з'єднання були на відстані 15-20 см одне від одного. З кінців утримних жил знімається ізоляція, кінці вводяться в затискач і опресовуються.

З’єднувальні затискачі:

CIL 1 - червоний

CIL 2 – сірий

CIL 3 – рожевий

, де h - висота підвісу троса на опорі;

5) на великих переходах:

- кількість тросів повинна бути не меншою за два з ку­том захисту не більше ніж 20°;

-у разі розташування переходу за межами довжини захисного підходу ПЛ до РП і підстанцій з підвищеним за­хисним рівнем у районах за ожеледдю 3 і більше, а також у районах з інтенсивним галопуванням проводів кут захисту допускається до 30°;

- горизонтальне зміщення троса від центра крайньої фази повинне бути не меншим за: 1,5 м - для ПЛ ПО кВ; 2 м - для ПЛ 150 кВ; 2,5 м - для ПЛ 220 кВ; 3,5 м - для ПЛ 330 кВ і 4 м - для ПЛ 500-750 кВ. На переходах з про­гонами довжиною понад 1000 м або висотою опор вище 100 м рекомендується встановлювати захисні апарати (2.5.116).

Відстані по вертикалі між тросом і проводом ПЛ всередині прогону без урахування відхилення їх вітром за умовами захисту від грозових перенапруг повинні бути не меншими від поданих у табл. 2.5.26 і не меншими від відстані по вертикалі між тросом і проводом на опорі.

Для проміжних значень довжин прогонів відстані ви­значають за допомогою лінійної інтерполяції.

6.1 - Найменші відстані між тросом і проводом всередині прогону

Довжина прогону, м	Найменша відстань між тросом і прово­дом по вертикалі, м	Довжина прогону, м	Найменша відстань між тросом і прово­дом по вертикалі, м
	2,0		11,5
	3,2		13,0
	4,0		14,5
	5,5		16,0
	7,0		18,0
	8,5		21,0
	10,0

Дата добавления: 2014-01-03