Класифікація, маркування та якість моторних олив

Усі оливи нафтового походження згідно з ГОСТ 4.21–85 поділяються на чотири типи:

• моторні (для авіаційних, газотурбінних, карбюраторних і дизельних двигунів);

• трансмісійні (для гідропередач, гідродинамічних та гідрооб'ємних приводів);

• спеціальні (турбінні, компресорні тощо);

• оливи різного призначення. Для мащення агрегатів БДМ використовують оливи перших двох типів.

Коли говорять про якість олив, то передусім звертають увагу на три їхні відмінні ознаки: в'язкість, спосіб очистки і наявність присадок. За цими ознаками й класифікують оливи.

Моторні оливи згідно з ГОСТ 174791–85 класифікуються за експлуатаційними властивостями. Маркування олив цієї класифікації грунтується на комбінації літер і цифр, наприклад М-8А, М-8Б, М-8Г2, М-4з/8Б2. Марка оливи починається з літери М, указуючи на те, що це моторна олива. Після літери М через дефіс записуються цифри, що характеризують в'язкість оливи (в мм2/с) при температурі 100 °С. Літери А, Б, В, Г, Д та Е після цифр означають групи олив.

Оливу групи А використовують для нефорсованих двигунів (карбюраторних і дизельних), які працюють на малосірчаному паливі; оливу групи Б – для малофорсованих (Б1 – бензинових та Б2 – дизельних), що працюють на паливі з умістом сірки до 0,5 %; оливу групи В – для середньофорсованих двигунів (В1 – бензинових і В2 – дизельних), які працюють на паливі з умістом сірки 0,21...0,5 %; оливу групи Г – для високофорсованих карбюраторних та дизельних двигунів (Г1 – бензинових і Г2 – дизельних); оливу групи Д – для високофорсованих дизельних двигунів, що працюють у тяжких умовах; оливу групи Е – для дизельних малооборотних двигунів з лубрикаторною системою мащення, які працюють на важкому паливі з умістом сірки до 3,5 % (лубрикатор – автоматичний прилад, призначений для подачі оливи під тиском на тертьові поверхні; назва походить від лат. слова lubrico – роблю гладким, слизьким).

Літерами А, Б, В, Г без індексів маркують універсальні оливи, призначені як для бензинових, так і для дизельних двигунів.

За критерій форсування двигуна приймають літрову потужність, ступінь стиску та частоту обертання колінчастого вала (табл. 5.3).

Таблиця 5.3

Двигуни легкових автомобілів ранніх моделей («Москвич-412», «Волга ГАЗ-24-10», «Таврія-31029, 3110») належать до середньофор-сованих, а двигуни сучасних легкових машин – до високофорсованих.

Спеціалісти Московського автодорожнього інституту (О.М. Шейнін та В.О. Зорін) для вибору марки оливи залежно від форсування двигуна пропонують графік (рис.5.13). При його побудові за критерій форсування двигуна прийнято добуток середньої швидкості поршня на середній ефективний тиск. Показані на графіку криві рівних значень критерію форсування розмежовують п'ять областей використання олив для різних за ступенем форсування двигунів. Щоб визначити потрібну групу оливи, треба знати швидкість поршня v і середній ефективний тиск Ре в циліндрі вкінці такту стиску. Потрібна група оливи знаходиться на перетині відповідних кривих.

Кожна група оливи має свої специфічні властивості, які залежать в основному від присадок, що вводять в оливу (мийних, протиокисних, антикорозійних, протизношувальних тощо). Чим вища група, тим більше в оливі присадок.

Графік для вибору марки оливи залежно від форсування двигуна

Олива групи А містить незначну кількість протиокисних, протиір-жавних і депресорних присадок.

Олива групи Б має мийні, протиокисні та протиіржавні присадки в кількості 3…5 %.

Олива групи В містить композиції присадок (мийні, протиокисні, протиіржавні, протипінні) в кількості 4...7 %.

Олива групи Г має той самий комплекс присадок, що й олива групи В, але в більшій кількості – 7...12 %.

Оливи груп Д та Е вмістять комплекс присадок у кількості 18...25 % і відзначаються високою лужністю.

У марках згущених олив в'язкісні властивості позначаються дробом, де чисельник характеризує в'язкість базової оливи при температурі 100 °С, а знаменник – в'язкість згущеної оливи за цієї температури (наприклад, М-6З/10В2, де З – згущена).

За типом вихідної оливи можна визначити в'язкість згущеної оливи при температурі -18 °С. Наприклад, олива марки М-63/10В2 при температурі 100 °С має в'язкість 10 мм2/с, а при -18 °С – таку саму в'язкість, як і незгущена олива М-6В, тобто в межах 2600... 10 400 мм2/с; в'язкість оливи М-4У6В при температурі -18 °С становить 1300...2600 мм2/с.

Дата добавления: 2014-01-03