Студопедия

КАТЕГОРИИ:



Мы поможем в написании ваших работ!

Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Мы поможем в написании ваших работ!

Мы поможем в написании ваших работ!

Особливості участі прокурора в цивільному процесі


 

Згідно з ч. 5 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» прокурор самостійно визначає підстави представництва інтере­сів у суді та форми його здійснення.

Ст. 45 ЦПК дещо конкретизує форми участі прокурора в процесі порівняно зі ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру». Можна стверджувати, що процесуальні форми участі прокурора в цивільному процесі дві.

Перша форма - це звернення до суду першої інстанції з по­зовами і заявами щодо захисту прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та участь у цих спра­вах. Розгляд цих справ передбачений в позовному, наказному та окремому провадженні (наказне провадження є новим інститу­том у цивільному процесуальному законодавстві). Слід зазна­чити, що права звернення до суду на захист невизначеного кола осіб ЦПК не передбачає, на підміну від ст. 5 ЦПК 1963 р. в редакції від 21.06.2001 р. та ст. 36-1 зазначеного вище Закону. Оскільки новий ЦПК не регулює процедури розгляду справ за захистом невизначеного кола осіб, то прокурор такі позови подавати не може.

Згідно з ч. 2 ст. 45 ЦПК прокурор здійснює у суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встанов­леному ЦПК та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії цивіль­ного процесу. Це означає, що прокурор має право внесення апе­ляційної скарги (ст. 292 ЦПК), касаційної скарги (ст. 324 ЦПК), оскарження судових рішень у зв'язку з винятковими обстави­нами (ст. 353 ЦПК) та подання заяви про перегляд рішення, ухвали чи судового наказу за нововиявленими обставинами (ст. 362 ЦПК). Це робиться також у формі звернення прокурора до суду апеляційної чи касаційної інстанції.

До цієї форми представництва прокурора можна віднести і положення ч. 4 ст. 46 ЦПК, яка передбачає право прокурора, який не брав участі у справі, з метою вирішення питання про наявність підстав для подання апеляційної чи касаційної скар­ги, заяви про перегляд рішення у зв'язку з винятковими або нововиявленими обставинами, знайомитися з матеріалами спра­ви в суді.

Друга процесуальна форма - здійснення представництва ін­тересів громадянина або держави в порядку, встановленому ЦПК та іншими законами на будь-якій стадії цивільного процесу, тобто коли його участь визнається обов'язковою як за його звернен­ням, так і за зверненням до суду інших осіб. Так, статтею 281 ЦПК передбачено, що справа за заявою про надання психіатрич­ної допомоги в примусовому порядку чи про припинення надан­ня амбулаторної психіатричної допомоги, госпіталізацію в при­мусовому порядку розглядається в присутності особи, щодо якої вирішується зазначене питання, його представника з обов'язко­вою участю прокурора та інших осіб, що подали заяву. Фактич­но цим передбачається вступ прокурора в цивільний процес для дачі висновку в справі (ст. 35 Закону України «Про прокурату­ру»), хоча безпосередньо ст. 45, 46 ЦПК, на відміну від ст. 121 ЦПК 1963 р., такої форми участі прокурора в цивільному проце­сі не передбачають.



За ЦПК прокурор має право подати позов у суді першої інстанції. Неза­лежно від участі в справі він наділений правом оскарження рі­шень суду як в апеляційному, так і в касаційному порядку та ін. Однак вступ прокурора в цивільний процес на будь-якій стадії зовсім не означає його права, наприклад, вступити в справу, яка розглядається судом першої інстанції, на стадії судових дебатів. Під стадіями цивільного процесу згідно з п. 2 ст. 45 нового ЦПК слід розуміти: розгляд справи судом першої інстанції (перша стадія); розгляд справи апеляційним судом (друга стадія) тощо. Звідси випливає, що прокурор вправі вступити у справу шля­хом подання позову, оскарження рішення, подання заяви про перегляд справи за надзвичайними чи нововиявленими обстави­нами тощо.

Відповідно до ст. 36' Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або дер­жави в суді полягає у здійсненні прокурором від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інте­ресів громадянина або держави у випадках, передбачених зако­ном. Загальні підстави участі прокурора в суді розкриваються в ч. 2 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру». Так, підста­вою представництва в суді інтересів громадянина є його неспро­можність через фізичний чи матеріальний стан або з інших по­важних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорю­ванні права або реалізувати процесуальні повноваження, а інте­ресів держави - наявність порушень або загрози порушень еко­номічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.

Насамперед прокурор звертається до суду із заявою про за­хист прав і охоронюваних законом інтересів громадян, якщо вони за станом здоров'я або з інших поважних причин не мо­жуть захищати свої права (ч. 2 ст. 36і Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону від 17 грудня 2004 р.).

Прокурор звертається до суду із заявою на захист прав і охо­ронюваних законом інтересів неповнолітніх, непрацездатних, обмежено дієздатних або безвісно відсутніх, якщо батьки, усино­вителі, опікуни чи піклувальники, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування ухиляються від їхнього захисту. Водночас із поданням позову прокурор зобов'язаний вжити передбачених законом заходів щодо притягнення вин­них посадових осіб до встановленої відповідальності (п. З ч. 2 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру»).

Підставою представництва прокурором у суді інтересів дер­жави є наявність або загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів унаслідок протиправних дій (без­діяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у від­носинах між ними або з державою (ч. 2 ст. 36 Закону України «Про прокуратуру»).

Прокурор самостійно визначає підстави для представ­ництва в суді інтересів громадянина або держави (ч. 5 ст. 36і Закону України «Про прокуратуру»). Однак він не повинен під­міняти Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, органи виконавчої влади, зокрема державного контролю, органи місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб, які також можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів і брати участь у цих справах (ч. 1 ст. 45 ЦПК).

 

Прокурор не може взяти на себе роль позивача чи третьої особи з самостійними позовними вимогами.

Водночас прокурор користується не тільки процесуальними правами сторони, а й несе процесуальні обов'язки сторони в про­цесі. Це означає, що він перш ніж подати позов, повинен вияснити деякі матеріально-правові і процесуальні питання, а саме: визначити осіб, які виступатимуть як позивач та відповідач у справі, а також зацікавлених в результаті вирішення справи інших осіб; з'ясувати підвідомчість і підсудність справи; коло доказів на підтвердження позову; відповідність позову формі та змісту (ст. 119 ЦПК).

Обов'язковість рішення суду за зверненням цих осіб поширюється на особу, в інтересах якої порушено справу. Зазначене свідчить про те, що прокурор є позивачем в процесуальному значенні, а носієм матеріальних прав є та особа, в інтересах якої ним порушено справу, яка й може розпорядитися належними їй матеріальними правами: укласти з відповідачем мирову угоду або до нього, наприклад, може бути заявлена зустрічна позовна заява. Тому прокурор від­повідачем за зустрічним позовом бути не може, і він не вправі укласти мирову угоду (ч. 1 ст. 46 ЦПК).

Прокурор може оскаржити рішення, ухвали суду, подати скаргу (заяву) про їх перегляд у зв'язку з надзви­чайними або нововиявленими обставинами незалежно від участі у справі (п. 2 ст. 46 ЦПК). Це правильно, оскільки прокурор, який не брав участі в справі в суді першої інстанції, вправі на підставі ст. 292 ЦПК, на яку посилається суддя, оскаржити рішення цього суду в апеляційному чи в касаційному порядку (СТ. 324 ЦПК), мотивувавши своє право на представництво інтересів громадянина чи держави.

Слід зазначити, що реалізація прокурором права на апеля­ційне оскарження обумовлена встановленими ст. 294 ЦПК стро­ками.

Скарга у зв'язку з надзвичайними обставинами подається прокурором за правилами подання касаційних скарг у касацій­ному провадженні, протягом одного місяця з дня відкриття надзвичайних обставин (п. 1 ст. 355 ЦПК).

Рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали чинності, а також судовий наказ мо­жуть бути переглянуті за заявою прокурора у зв'язку з нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду рішення, ух­вали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обста­винами є:

- істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відо­мі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

- встановлені вироком суду, що набрав чинності, завідомо не­правдиві показання свідка, завідомо неправдивий висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість до­кументів або речових доказів, що потягли за собою ухвален­ня незаконного або необґрунтованого рішення;

- скасування судового рішення, яке стало підставою для ухва­лення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають пе­регляду;

- встановлена Конституційним Судом України неконституцій­ність закону, іншого правового акта або їх окремого поло­ження, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рі­шення суду не виконане (ст. 361 ЦПК).

Заява про перегляд рішення, ухвали чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами може бути подана про­курором протягом трьох місяців з дня встановлення обставини, що є підставою для перегляду (п. 1 ст. 362 ЦПК). Ця заява за формою і змістом повинна відповідати вимогам ЦПК щодо офо­рмлення заяв до суду першої інстанції.

Питання для самоконтролю

1. Назвіть завдання участі прокурора в цивільному судочинстві.

2. В яких формах бере участь у цивільному процесі прокурор?

3. Охарактеризуйте випадки, коли прокурор має право звернутися до суду із заявою на захист прав і свобод інших осіб.

4. Визначте особливості участі прокурора у розгляді цивільної справи.

5. Які критерії повинен враховувати прокурор при вирішенні питання щодо необхідності пред’явлення позову?

6. У чому специфіка вступу прокурора в цивільний процес для подання висновків у справі?

Використані і рекомендовані нормативно-правові акти та література:

1. Конституція України від 28.06.1996 // ВВР України. – 1996. - № 30. – Ст.41

2. Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 № 1618 – IV // Урядовий кур’єр. – 2004. – Липень . - № 13

3. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435 – IV // ВВР України . – 2003 . - № 40-44. – Ст . 356

4. Про прокуратуру: Закон України від 05.11.1991 № 1789 – ХІІ // ВВР України . – 1991 . - № 53. – Ст . 793

5. Зейкан Я.П. Коментар цивільного процесуального кодексу України. – К.: Юридична практика, 2010

6. Луспеник Д.Д. Застосування новел ЦК і ЦПК України в судовій практиці. Серія «Судова практика». – Харків: Харків юридичний, 2005.

7. Фурса С., Фурса Є. Щербак С.Цивільний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. –К.:КНТ, 2009 - 816с.

8. Фурса С.Я. Цивільний процес України. Академічний курс. К.:2009-848с.

9. Чорнооченко С.І. Цивільний процес України: навчальний посібник.- К.,2004.

10. Штефан М.Й. Цивільне процесуальне право України: Академічний курс: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. – К.: Концерн «Видавничий Дім „Ін Юре”, 2005.

 

Схвалено на засіданні кафедри права Протокол № __ від __ _____ 201_р.

 

Розробник лекції А. В. Солонар

 

Завідувач кафедри М. М. Бурбика

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Форми і підстави участі прокурора у цивільному процесі | Українське національно-державне відродження 1917-1920 рр

Дата добавления: 2014-01-03; Просмотров: 1682; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2021) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.005 сек.