Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Мета та завдання геоекологічної експертизи

Таким чином, ПГТС є сукупністю природних і технічних систем, територіально, технологічно і економічно взаємопов'язаних між собою, раціонально використовуючих і охороняючих природні, економічні і трудові ресурси, що мають загальну господарську, соціальну і екологічну інфраструктуру і створюють єдине, пропорційно розвинене ціле.

Таблиця 1

 

Типи Класи Види
Природні слабоперетворені Слабозмінені Лісові Лісостепові Степові Рідколісся і чагарники Пустинні (бедленди, осипи, кам'янисті хаоси, природні пляжі) Природоохоронні комплекси (заповідники, заповідники і т.п.)
Конструктивні Селітебнї Міські Селищні Сільські
Сільськогосподарські Рілля Пасовища і сінокоси Сади і виноградники Садово-городні ділянки Тепличні господарства ПТФ Рибгоспи
Промислові Промислові підприємства Гірничопромислові комплекси Об'єкти комунального господарства Господарсько-складські Мусоропереробні комплекси
Водогосподарські Перетворені русла річок Водосховища Насосні станції
Дорожньотранспортні Залізниця Дороги з покриттям і насипами Дороги без покриття Дорожньо-транспортна інфраструктура (автостанції, автовокзали, автозаправні станції, гаражі і станції техобслуговування і ін.) Лінії комунікацій, трубопроводи
Меліоративні Захисні лісонасадження
Рекреаційні Набережні Паркові зони Санаторії, пансіонати, будинки відпочинку Турбази, дитячі табори і ін. форми.
Похідні Дигресійно-ренатуралізовані Пустища

 

«Коадаптивність». Введення в наукову літературу терміну «коадаптація» пов'язане з розвитком біології популяції, динаміки рослинності і екології. Слово «коадаптація» утворене за допомогою приставки ко- і слова адаптація. Термін «адаптація» (adapto – пріспособляю) вперше ввів на початку ХIХ століття Ч. Белл. Під адаптацією розуміють еволюційно виникле пристосування організмів до умов середовища, що виражається в зміні їх зовнішніх і внутрішніх особливостей. Приставка ко- має іноземне походження і додає значенню слова – сумісний, взаємний. З введенням А. Тенслі поняття «екосистема» і використанням екосистемного підходу з'являється термін «коадаптація» під якою розуміють взаємне пристосування різних форм живого, що мешкають сумісно. У концепції сталого розвитку вживається термін коеволюція. Таким чином, терміни «адаптація», «коадаптація», «коеволюція» виникли спочатку в біології і відображали різні сторони процесу пристосування організмів до навколишнього середовища.

Подальший розвиток екології призвів до розширення об'єктів вивчення, екологизації наук і розширення застосування екологічного підходу в більшості наук, у тому числі і географії. Біологічне значення понять «адаптація», «коадаптація», «коеволюція» в даний час переноситься на процес взаємодії суспільства і природи.

Поняття «адаптація» спочатку в географії вживається у землеробстві. На сучасному етапі землекористування враховують певні природні умови ландшафту до його «спеціалізації». Г.І. Швебсом введено поняття адаптивна географія, основна задача якої – оптимізація взаємодії природи і суспільства через правильне взаєморозташування природних і господарських об'єктів, науково обгрунтовану організацію території.

В даний час можна говорити про адаптивну систему не тільки землеробства, але і будь-якого виду природокористування (наприклад, адаптивна система промислового, рекреаційного і ін. видів землекористування). Адаптивні властивості суспільства розкриті Е.С. Маркаряном, який вважає, що «виробнича діяльність людей, безвідносно до її конкретних форм, повинна носити за своєю кінцевою метою адаптивний характер». Суть адаптивної поведінки полягає в здатності системи приводити себе у відповідність з умовами середовища або направлено змінювати середовище до необхідних для себе умов. Надалі, у зв'язку з розповсюдженням концепції сталого розвитку, поняття «коеволюція» В.І. Моїсєєвим трактується як паралельна, сумісна, взаємозв'язана еволюція природи і суспільства. Неспівпадіння швидкостей природного еволюційного процесу, що йде дуже повільно, і соціально-економічного розвитку людства, що відбувається набагато швидше, веде при некерованій формі взаємостосунків до деградації природи.

У географічних науках з'являється нова концепція, позначена як коадаптивна концепція природокористування. Суть її полягає в такій організації території, при якій регіон функціонував би як цілісна стійка система, де господарська підсистема узгоджена з природної за принципом сумісності природи природного ландшафту. Поняття «коадаптація» витікає з розуміння, по-перше, цілісності системи «природа – суспільство» (людина і його господарська діяльність – структурна частина цілісної природно-суспільної системи), по-друге, з визнання принципу сумісності, який є ведучим при взаємодії суспільства з навколишнім середовищем (господарська підсистема повинна бути сумісна з природною аналогічно відповідності природних компонентів один одному). «Коадаптація» розглядається як процес, що характеризує сумісність природної і господарської підсистеми в часі. Розвиваючи далі поняття «коадаптація», виникає термін «коадаптивність» - це результат процесу сумісності природної і господарської підсистеми, виражений в просторі за даний часовий інтервал. Коадаптівность виражається на декількох рівнях: світоглядному, конкретнонауковому, методичному.

На світоглядному рівні коадаптивність розглядається, як одна з умов реалізації концепції сталого розвитку, аспект раціонального природокористування, шлях виходу з екологічної кризи. На конкретнонауковому рівні коадаптивність передбачає як сумісність природної і господарської підсистеми в межах адміністративних територій, так і з навколишнім середовищем. На методичному рівні вироблення оцінки ступеня коадаптивності природної і господарської підсистеми. Під ступенем коадаптивності розуміють рівень сумісності природної і господарської підсистеми, виражений в кількісних або якісних характеристиках за даний інтервал часу.

ГЕЕ базується на аналізі коадаптивності природної і господарської підсистем, у зв'язку з чим передбачається аналіз сумісності, по-перше, господарської і природної підсистем в межах об'єкту, по-друге, об'єкту і його середовища.

 

Мета ГЕЕ полягає у забезпеченні сталого розвитку регіону, а не окремих об’єктів, шляхом створення безвідмовних ПГТС, які б не порушувалигеоекологічну організацію регіонів.

Критерієм безвідмовного функціонування та геоекологічної стабільності виступає наявність середоутворюючих та ресурсовідновлюючих елементів ПГТС регіонального рівня організації.

Завдання ГЕЕ:

1) максимально достовірна оцінка ступеня відповідності господарської підсистеми природній (оцінка механізму коадаптації);

2) оцінка коадаптації ПГТС з її геоекологічним середовищем;

3) оцінка середоутворюючих властивостей ПГТС (регіону);

4) аналіз структурної організації ПГТС;

5) прогноз можливих станів функціонування ПГТС;

6) визначення заходів з оптимізації стану та розвитку ПГТС;

7) підготовка об’єктивного експертного висновку-заключення.

ГЕЕ здійснюється на всіх просторово-часових рівнях організації ПГТС та на всіх етапах її існування: перед проектному, проектному та після проектному. ГЕЕ здійснюється на основі принципів: законності, обов’язковості проведення, наукового обґрунтування, полі структурності, незалежності, широкої гласності, відкритості (участь суспільних та громадянських організацій).

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Поняття екологічної та геоекологічної експертизи | Процедура геоекологічної експертизи
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-03; Просмотров: 710; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.