П'ять питань, відповіді на які повинен знати керівник кожної компанії та його команда

Технологія керування у світі сьогодні полягає у відмові від авторитарного менеджменту і переході до командного методу керування. Наприклад, деякі компанії (Motorola) ліквідували ієрархічну структуру керування і створили команди, які переходять від одного проекту до іншого з постійною ротацією керівників. За цих мов кожний член команди є постійним лідером. Сила команди полягає в умінні мислити системно.

Для стратегічного планування і роботи з персоналом потрібно бачити свою компанію на п'яти логічних рівнях (див. рис. 5.5).

У бізнесі головно орієнтуються на два нижні рівні: що і де робити? Іншим рівням великого значення не надають.

Проте керівники (і команда також) повинні мати відповіді на питання "як?": Як осягти поставлених цілей? Яким бізнесом займається компанія? Як цей ринок змінити найближчому десятилітті?

Важливо також знати про цінності компанії, зокрема, чому вона розвивається саме цьому напрямі; чому виготовляє саме цю продукцію; чому саме сюди повинні йти клієнти тощо? Ще можна ставити багато "чому". Крім того, треба знати, яке місце компанія посідає серед інших компаній? Чим вона відрізняється від інших? Які довготермінові цілі компанія ставить перед собою? кою буде через 5—10 років?

Рис. 5.5. Логічні рівні бачення компанії.

Успіх буде забезпечений, якщо команда пропрацює всі п'ять рівнів бачення своєї компанії. Нехтування окремими рівнями може обернутися для компанії зривами у роботі, втратою ринків збуту та її занепадом.

Резюме

Підприємництво - це процес планування, організації та взяття на себе відповідальності за діяльність підприємства. Підприємець - це особа, яка займається підприємницькою діяльністю. Підприємці, здебільшого, засновують малі організації. Малий бізнес є важливим джерелом інновацій, він створює нові робочі місця і професії та сприяє розвитку й успіху великих організацій.

Для вибору стратегії підприємець повинен вивчити галузь, у якій він має намір діяти, а також використовувати конкурентні переваги. Малий бізнес, як звичайно, має декілька переваг. Зокрема, підприємцям легше вдається виявити нову нішу на ринку, що діє, відшукати нові ринки, а також діяти швидко, щоб скористатися короткотерміновими перевагами. Однак найчастіше малі організації не можуть скористатися ефектом масштабу. Вибравши стратегію, підприємець повинен скласти бізнес-план. Розробка плану потребує від підприємця детального аналізу та передбачення можливих проблем.

З обраною стратегією та готовим бізнес-планом підприємець вибирає структуру майбутньої організації. Детальніше ці важливі питання структури організації розглянуто в Розділах 6-8. Є кілька варіантів вибору структури малого бізнесу. Зокрема, за

формою власності та джерелами фінансування підприємець вибирає між одноосібною власністю, партнерством, корпорацією, товариством з обмеженою відповідальністю, S-підрозділом корпорації та кооперативом. Визначаючи фінансову структуру, він повинен вирішити, яку кількість власного капіталу вкласти в організацію, скільки позичити в банку та скільки надійде від урядових програм, або ж скористатися капіталом венчурної організації. Крім того, підприємець робить вибір між придбанням бізнесу, створенням нового або укладанням франчайзингової угоди.

Більшість малих організацій проходять через три стадії циклу існування: впровадження на ринку, прориву та зрілості. Є декілька чинників, які дають змогу малій організації подолати успішно усі стадії циклу: енергійність, важка праця та відданість справі, ринковий попит на товари організації, висока кваліфікація менеджера, удача, потужна система контролю та достатнє фінансове забезпечення.

Дата добавления: 2014-01-03