Організаційні основи стягування єдиного податку

КЛЮЧОВІ ТЕРМІНИ

Тема 14. ПОДАТКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗА СПРОЩЕНОЇ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ

План викладення теми:

Ключові терміни.

Питання 14.1. Організаційні основи стягування єдиного податку.

Питання 14.2. Особливості оподаткування фізичних осіб.

Питання 14.3. Особливості оподаткування юридичних осіб.

Питання 14.4. Особливості податкового контролю при спрощеній системі оподаткування.

Висновки.

Запитання для самоконтролю.

Тестові завдання до теми 14.

Спрощена система оподаткування. Фізичні особи. Юридичні особи. Об'єкт оподаткування єдиним податком. Не є платником таких податків і зборів. Податки і збори, які доведеться сплатити. Книга обліку дохо­дів і витрат.

Одним з основних напрямків державної підтримки малого під­приємництва є запровадження спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Реалізація ідеї застосування більш простого режиму опо­датковування діяльності суб'єктів малого підприємництва почалася в 1998 р. з введен­ням у дію Указу Президента України від 03.07.1998 р. № 727/98 «Про спрощену систему оподатковування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва». Пізніше було прийняті зміни та доповнення, внесені Указом Президента України від 28 червня 1999 року № 746/99. По суті, текст Указу № 727/98 від 03.07.98 докорінно змінено Указом № 746/99 від 28.06.99, який є новою редакцією Указу № 727/98. На практиці користуються виключно Указом № 746/99. Наступним кроком у створенні правових основ функціонуван­ня малого бізнесу було прийняття Закону України № 2063-Ш від 19.10.2000 року «Про державну підтримку малого підприємництва».

Спрощена система оподаткування малого бізнесу в Україні представлена єдиним податком.

Платниками єдиного податку можуть бути:

─ фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи й у трудових відносинах з яки­ми, включаючи членів їхніх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн;

─ юридичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно - правової форми та форми власності, у яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів,
робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн грн.

Не можуть бути платниками єдиного податку:

─ суб'єкти підприємницької діяльності, на яких поширюється дія Закону України «Про патентування деяких видів підприєм­ницької діяльності» в частині придбання спеціального патенту;

─ довірчі товариства, страхові компанії, банки, інші фінансово - кредитні та небанківські фінансові установи;

─ суб’єкти підприємницької діяльності, у статутному фонді яких частки, що належать юридичним особам ─ учасникам та засновникам даних суб’єктів, які не є суб’єктами малого підприємництва, перевищують 25 %;

─ суб’єкти підприємницької діяльності, які є виробниками підакцизних товарів, здійснюють господарську діяльність, пов'язану з експортом, імпортом та оптовим продажем під­акцизних товарів, оптовим та роздрібним продажем підакциз­них паливно-мастильних матеріалів;

─ суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють спільну діяльність;

─ суб'єкти підприємницької діяльності, які провадять діяльність у сфері грального бізнесу;

─ суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють: видо­буток та виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного
каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення;
оптову, роздрібну торгівлю промисловими виробами з доро­гоцінних металів.

Об'єкт оподаткування єдиним податком ─ це виручка від ре­алізації продукції (товарів, робіт, послуг), що становить суму фактично отриману суб’єктом підприємницької діяльності на поточний рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Облік виручки від реалізації в цілях оподаткування ведеться ка­совим методом. Тому суб’єкти підприємницької діяльності ─ юри­дичні особи, які перейшли на спрощену систему оподаткування за єдиним податком, не мають права застосовувати інший спосіб роз­рахунків за відвантажену продукцію, крім готівкового та безготівко­вого розрахунків коштами. Суб'єкт малого підприємництва ─ плат­ник єдиного податку не може здійснювати у своїй господарській діяльності бартерні операції.

Суб’єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником таких податків і зборів (обов'язкових платежів):

─ податку на додану вартість, крім випадку, коли юридична осо­ба обрала спосіб оподаткування доходів за єдиним податком
за ставкою 6 %;

─ податку на прибуток підприємств;

─ податку на доходи фізичних осіб;

─ плати(податку) за землю;

─ збору за спеціальне використання природних ресурсів;

─ збору на обов’язкове соціальне страхування у зв’язку з тим­часовою втратою працездатності й витратами, зумовленими
народженням і похованням; ─ відрахувань та зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України;

─ комунального податку;

─ податку на промисел;

─ збору на обов’язкове державне пенсійне страхування;

─ збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;

─ внесків до Фонду соціального захисту інвалідів;

─ збору до Фонду загальнообов’язкового державного соціаль- но­го страхування на випадок безробіття;

─ плати за патенти.

Звертаємо увагу, що платник єдиного податку не є платником тільки тих податків, зборів та обов’язкових платежів, які зазначено в Указі Президента № 746/99 від 28.06.99. Всі інші податки підприємець - єдиноплатник сплачує на загальних умовах. Отже, зазначимо податки і збори, які доведеться сплатити підприємцю обов'язково, крім єдиного податку:

─ ПДВ, якщо юридична особа є платником єдиного податку за ставкою 6%, або якщо фізична особа ─ підприємець добро­вільно виявила бажання зареєструватися платником ПДВ;

─ акцизний збір, якщо суб'єкт малого підприємництва виробляє і реалізує підакцизні товари;

─ податок з доходів фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку;

─ збір на обов'язкове державне пенсійне страхування із сум опо­датковуваного доходу найманих працівників;

─ страхові внески у зв'язку з тимчасовою втратою працездатнос­ті і страхові внески на випадок безробіття, які утримуються з доходів найманих працівників;

─ страхові внески від нещасного випадку на виробництві і профе­сійного захворювання, що спричинило втрату працездатності;
─ податок з власників транспортних засобів;

─ місцеві податки і збори, крім комунального податку і збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі;

─ збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

─ збір за забруднення навколишнього середовища;

─ орендна плата за землю, що перебуває у державній або комунальній власності.

Дата добавления: 2014-01-03