Тема: Організація і технологія зберігання товарів у магазинах

Лекція № 6

ПЛАН

1. Зберігання товарів у магазині.

2. Особливості зберігання окремих товарів.

3. Підготовка товарів до продажу.

Правильна організація зберігання товарів, збереження їх кількості і якості забез­печує максимальне залучення в реалізацію товарів, які завозяться в роздрібну тор­гову мережу, зниження матеріальних витрат і затрат праці, підвищення рентабель­ності торгівлі.

Процес зберігання товарів у магазині пов'язаний з виконанням таких технологі­чних операцій, як переміщення товарів у визначені для цього приміщення, їх роз­міщення та укладання в місця зберігання, створення оптимального режиму збері­гання, дотримання встановлених термінів зберігання товарів, нагляд за станом товарів під час зберігання і забезпеченням роботи необхідного технологічного об­ладнання (холодильного, теплового та ін.), підтримання чистоти в приміщеннях ма­газину, поточний догляд за товарами тощо.

Зберігати товари в магазинах потрібно з урахуванням їх фізико-хімічних влас­тивостей, термінів зберігання та реалізації, черговості надходження в магазин і по­давання в торговий зал, додержуючи правила товарного сусідства з тим, щоб не до­пускати шкідливих впливів одних товарів на інші (передавання запаху, вологості).

Одна з провідних британських фірм «Теско» розробила і застосовує низку ре­комендацій щодо оптимізації процесу приймання товарів у магазині:

Поставка товарів повинна здійснюватись суворо за графіком. Дотримання графіка прибуття автомобілів з товаром - обов'язок постачальника. Керівники магазину повинні забезпечити, щоб до моменту прибуття автотранспорту на місці перебували спеціально виділені і відповідно навчені працівники, відповідальні за приймання товарів. Для навчання потрібно проводити спеціальну професійну під­готовку у формі семінарів, разових тематичних занять.

Керівники магазину зобов'язані періодично перевіряти організацію при­ймання способом особистого контролю. Рекомендується час від часу проводити повторні контрольні перевірки (ще раз перевіряти вже прийняту партію). Одноча­сно контролюється додержання санітарно-гігієнічних вимог, чистота, незахаращення території, свобода під'їзних шляхів і маневрування автотранспорту.

Для приймання товарів повинна бути виділена спеціальна зона.

Застосування при прийманні товарів технології сканування машинозчитуваних штрихових символів маркування та етикеток (не на поверхні споживчої та­ри, а на транспортній (як правило — гофрокартонні ящики) тарі).

Застосування під час приймання товарів дисплеїв, зв'язаних з внутрішньо-магазинною АСУ: на їх екран можна виводити дані про замовлені магазином то­вари і про ті, які фактично доставлені, що дозволяє негайно виявити всі надлишки і нестачі.

Доставлені товари повинні бути згруповані в тому порядку, у якому вони перелічені в вантажосупровідних документах. Це спрощує і прискорює перевірку при прийманні.

Приймання товарів у магазинах значно спрощується також при постачанні з централізованих розподільних складів торговельної системи за рахунок скоро­чення кількості рейсів автомобілів, їх більш повного завантаження, додержання графіків завезення й уніфікації вантажосупровідної документації.

Зберігання товарів у магазині необхідно організувати так, щоб при цьому забез­печувалась чіткість і швидкість виконання всіх наступних операцій технологічного процесу, ефективність використання площі приміщень (зон) для зберігання товарів та місткості торгово-технологічного обладнання, виділеного для цієї мети, і ство­рювались оптимальні умови праці для торгового персоналу. Відповідальність за збереження кількості та якості товарів у процесі зберігання їх у магазинах поклада­ється на матеріально відповідальних осіб.

Основними факторами, які впливають на ефективність організації операцій зберігання, є стан МТБ роздрібної торгівлі, рівень організації торгово-технологіч­ного процесу в магазині, склад і кваліфікація торгового персоналу, рівень його знань щодо особливостей та умов зберігання окремих товарів тощо.

При організації зберігання товарів у магазині необхідно враховувати його особ­ливості, а саме: 1) у магазинах зберігається широкий асортимент товарів багатьох товарних груп, які потребують різних (інколи специфічних) умов зберігання; 2) загальний обсяг партій товарів, що зберігаються в магазині, є відносно невели­ким, а самі товари зберігаються, як правило, у розпакованому вигляді; 3) у магазині можуть одночасно зберігатися товари одного найменування, але з різними цінами; 4) запаси товарів у магазинах характеризуються порівняно швидкою оборотністю та оновлюваністю; 5) частина товарів зберігається безпосередньо в торговому залі. У підприємствах роздрібної торгівлі товари зберігаються у формі резервного запа­су, розташованого в спеціально пристосованих для цієї мети приміщеннях, та у фо­рмі робочого запасу, який зберігається безпосередньо в торговому залі магазину.

Організація зберігання товарів у магазині забезпечується шляхом виконання комплексу заходів організаційного, технічного і санітарно-гігієнічного характеру. Організаційні заходи включають визначення матеріально-відповідальних осіб та заходів щодо охорони товарно-матеріальних цінностей, складання графіків заве­зення товарів з урахуванням ритму їх продажу, визначення оптимальних розмірів завезення товарів, розробку карт розміщення товарів у магазині, забезпечення про­типожежних заходів. Технічні заходи зі зберігання товарів передбачають вибір і встановлення у відповідних приміщеннях необхідного обладнання, придбання спе­ціального інвентарю та інструментів, визначення режиму й умов зберігання това­рів, здійснення контролю за ними, проведення робіт щодо розширення застосуван­ня тари-обладнання. Санітарно-гігієнічні заходи охоплюють організацію санітар­ного нагляду, профілактичних і попереджувальних заходів по недопущенню втрат і псування товарів, підтримання температури і вологості повітря, забезпечення вста­новленої кратності повітрообміну та ін.

У технологічному процесі зберігання товарів у магазині виділяють 4 основні операції: 1) розміщування товарів на зберігання; 2) укладання їх у місцях зберіган­ня; 3) створення оптимального режиму зберігання; 4) спостереження і поточний до­гляд за товарами.

Операція розміщування товарів на зберігання здійснюється в процесі внутрішньомагазинного переміщування товарів способом доставки товарів в місця збері­гання їх у магазині. Для виконання цієї операції використовуються такі технічні за­соби, як ручні візки, вантажні ліфти, конвеєри, роликові доріжки, монорейкові механізми та ін.

Зберігання товарів у магазинах проводиться, як правило, одночасно в кількох приміщеннях, в яких на обмежених площах потрібно створювати різні умови та режими зберігання з урахуванням групування товарів за ознакою однорідності ре­жиму зберігання, їх фізико-хімічних і біологічних властивостей. У зв'язку з цим зберігання товарів необхідно організовувати в окремих приміщеннях — охолоджу­ваних, утеплених, опалюваних, для зберігання пожежонебезпечних товарів тощо. Під час зберігання необхідно суворо додержувати вимог товарного сусідства.

Під час виконання операцій укладання товарів на зберігання необхідно раціо­нально використовувати площу приміщень, створювати найкращі умови для збере­ження товарів і зручності для роботи з ними. З цією метою для кожної групи това­рів відводять постійне місце зберігання, усередині товарної групи товари розміщують за підгрупами, видами та іншими ознаками. При цьому відстань від то­варів, розміщених на зберігання, до опалювальних пристроїв повинна бути не мен­шою за 1 метр, до джерел освітлення — не менше ніж 50 см, до підлоги — 20 см, між стелажами і підтоварниками — 70 см.

Розміщуючи товари, враховують тривалість зберігання, послідовність та черго­вість їх реалізації і відпуску. Товари, запас яких поповнюється і реалізується відно­сно довго, розміщують на дальніх ділянках приміщення, завезені раніше — реалі­зуються в першу чергу. Товари короткострокового зберігання теж розташовують поближче до виходів.

Усі товари повинні групуватись за ознакою однорідності режиму зберігання, створюваного з урахуванням їх фізико-хімічних і біологічних властивостей. При зберіганні необхідно суворо дотримуватись вимог товарного сусідства, яке виклю­чає передання запахів, вологи, пилу від одного товару до іншого. Так, не можна зберігати товари з різкими специфічними запахами (мило без герметичної упаков­ки, парфумерія, тютюнові вироби, риба, оселедці, лаки, фарби) разом з товарами, які спроможні поглинати запахи (кондитерські вироби, борошно, цукор, тканини, одяг, трикотаж); забороняється зберігати поряд товари, які спроможні вступати в хімічну взаємодію (хімікати — з металевими виробами, фотопапером), гігроскопіч­ні товари— з тими, що виділяють вологу (сухі фарби — оліфа; борошно, цукор — фрукти, овочі). Разом з тим зручним для відбору товарів є спільне розміщення на зберігання однорідних товарів або товарів, близьких між собою за режимами збері­гання (тканини — одяг — головні убори — білизна; картопля — овочі — плоди; цукор — кондитерські вироби; борошно — макаронні вироби — крупи тощо).

Товари зберігаються в тарі або ж без неї (в розпакованому вигляді). Основними способами укладання товарів на зберігання є стелажний і штабельний, вибір яких залежить від властивостей товарів, виду тари тощо.

На стелажах зберігають розпаковані товари, товари в дрібній споживчій тарі (картонних коробках, пачках, скляних банках), а також товари особливої форми. При цьому товари на полицях стелажів укладають рядами або стосами маркуван­ням назовні. Для полегшення підрахунку такі товари доцільно укладати десятками або сотнями, тобто — в заокруглених кількостях.

Штабельний спосіб застосовують для важких, великогабаритних товарів, товарів у ящиках, мішках, кіпах, пачках. Товари укладаються на підтоварники або піддони із за­стосуванням прямої, зворотної або перехресної форми укладання. Так, пряме укладан­ня застосовується при укладанні в штабель товарів, упакованих у ящики одного розмі­ру, які ставляться один на одного маркуванням назовні; у цьому випадку розташування (просторова орієнтація) кожного ящика верхнього ряду збігається з розташуванням ящика в попередньому нижньому ряду. У разі формування штабеля з ящиків подовже­ної форми ящики верхнього ряду встановлюються впоперек відносно ящиків попере­днього нижнього ряду, що є характерним для перехресної форми укладання і забезпе­чує більшу стійкість штабеля. Перехресна форма укладання товарів у штабелі застосовується під час штабелювання товарів, які затарені в мішки. У цьому разі в ко­жен ряд укладається 3 або більше мішків, але в кожен наступний ряд мішки уклада­ються в зворотному порядку відносно попереднього ряду.

Висота укладання штабеля залежить від висоти приміщення, установленого гра­ничного навантаження на 1 м² підлоги, виду товару, міцності тари та упаковки. За відсутності в магазині механізмів для піднімання вантажів вимогами техніки безпе­ки забороняється укладати штабелі висотою більше за 2 метри при масі вантажу понад 50 кг. Товари в стелажах і штабелях рекомендується укладати в шаховому порядку з метою створення колодязів для вентилювання повітря.

Крім того, деякі товари викладаються рядами, у підвішаному вигляді, навалом або насипом. Так, укладання рядами застосовується щодо громіздких товарів, які неможливо укладати в штабелі (окремі види меблів, мотоцикли, піаніно та ін.); у підвішеному вигляді — на вішаках — зберігаються одяг і трикотажні вироби.

Товари, які надходять у магазин від постачальників у тарі-обладнанні і повинні зберігатися відносно короткий час, розміщуються на зберігання безпосередньо у цій тарі-обладнанні. Товари, які надходять у магазин у пакетованому вигляді, збері­гаються на піддонах та підтоварниках. При зберіганні товари укладають на підто­варники, піддони, стелажі, у шафи, підвішують на вішалки («плечики») і крон­штейни. Громіздкі (великогабаритні) і важкі товари необхідно розташовувати на нижніх полицях торгово-технологічного обладнання, більш легкі — на верхніх. Не допускається зберігання товарів на підлозі.

Для швидкого знаходження товарів, швидкого і зручного відбору з полиць сте­лажів для подавання в торговий зал ці полиці або ж самі вироби рекомендується оснащувати паспортом із зазначенням найменування товару, артикулу, кількості, дати надходження і дати видачі.

Основними умовами, які забезпечуються в процесі операцій зі створення опти­мального режиму зберігання, є визначена температура і відносна вологість повіт­ря, відповідне освітлення і вентиляція.

Низька температура в поєднанні з підвищеною відносною вологістю повітря призводять до появи плісняви, втрати якості цукру, борошна, іржавіння виробів зі шкіри; водночас підвищена температура веде до висихання товарів (лаки, фарби, парфумерія, овочі, плоди та ін.), втрати еластичності виробів з хутра, шкіри тощо.

Під час зберігання товарів у разі потрапляння на них прямих сонячних променів відбувається прогіркання жирів, позеленіння картоплі (внаслідок збільшення вміс­ту в ній соланіну), вигоряння та втрата міцності тканин, взуття, виробів з пластма­си і картону та ін.

Під час зберігання більшості непродовольчих товарів та багатьох продовольчих товарів (за винятком товарів з обмеженими термінами зберігання), як правило, під­тримують температуру повітря від +12 до +18°С і відносну вологість повітря в ме­жах 60—70 %. У зв'язку з існуванням більш різких коливань температури і віднос­ної вологості повітря біля дверей, вікон та підлоги, товари, які спроможні реагувати на такі коливання, рекомендується укладати на зберігання у верхній частині стела­жів, на віддаленні від дверей та вікон, тобто в місцях з більш стабільною темпера­турою та вологістю повітря.

Для обмеження доступу світла в приміщеннях для зберігання товарів у магази­нах вікна зафарбовують білою фарбою або ж завішують цупкою тканиною, а овочі, фрукти, жири та вершкове масло зберігають у затемнених приміщеннях.

Контроль відносної вологості повітря і температури здійснюють за допомогою спеціальних приладів (психрометрів, термометрів). Найбільш розповсюдженими методами регулювання умов зберігання є провітрювання приміщень, накопичення природного холоду, затемнювання приміщень та ін. Так, якщо в приміщенні для зберігання товарів занадто сухо, то рекомендується провести вологе прибирання і здійснити провітрювання приміщення в сиру погоду; якщо ж температура в примі­щенні занадто висока, то його потрібно провітрити у суху погоду. Влітку з метою охолодження приміщення і накопичення в ньому природнього холоду вентиляційні пристрої відкривають у нічний час, а вдень таку вентиляцію намагаються обмежувати.

У процесі зберігання за товарами потрібен догляд, який полягає в періодичному огляді, перекладуванні, очищенні від пилу. Періодично в магазинах потрібно про­водити т. зв. санітарні дні, під час яких здійснюється генеральне прибирання всіх приміщень. Комплекс санітарно-гігієнічних заходів слід доповнювати проведенням дератизації та дезинсекції.

Особливу увагу в процесі догляду за товарами потрібно звертати на необхід­ність дотримання граничних і гарантійних термінів їх зберігання, враховуючи при цьому також черговість надходження однойменних товарів у магазин. Товари, які надійшли в магазин раніше, а також ті, в яких закінчується термін реалізації, повинні відбиратися з місць зберігання і подаватись у торговий зал першою чер­гою.

Граничний термін зберігання - це час, протягом котрого товари повинні бути реалізовані. Граничні терміни зберігання встановлюються для продовольчих то­варів з моменту їх виготовлення з урахуванням способів обробки (заморожуван­ня, охолодження, коптіння та ін.) і особливостей фасування та пакування (туші, півтуші, великокускові, упаковані в ящики чи бочки, з використанням фольги, пер­гаменту тощо). Вони залежать від температури зберігання і (для окремих товарів) відносної вологості повітря. Товари з простроченим граничним терміном зберіган­ня реалізовувати забороняється.

Гарантійний термін зберігання — це час, протягом якого підприємство-виробник несе відповідальність за якість виготовлених товарів за умови додержання встановлених правил зберігання. Гарантійний термін зберігання також ви­значається від дня виготовлення товару.

Граничні і гарантійні терміни зберігання товарів у магазині встановлюються відповідними стандартами або технічними умовами на товари.

Особливо ретельно потрібно організовувати зберігання в магазинах залишків се­зонних товарів, які не вдалося реалізувати протягом відповідного сезону, та анало­гічних товарів, завезених достроково з метою підготовки до торгівлі у наступному сезоні. Оскільки перерва між сезонами (весна—літо, осінь—зима) є досить трива­лою, то для зберігання таких товарів повинні бути забезпечені більш жорсткі з по­гляду відповідності стандартам умови.

У процесі зберігання товарів у магазинах виникають товарні втрати, серед яких виділяють природні втрати і актовані втрати. Природні втрати товарів виникають унаслідок фізико-хімічних властивостей товарів і є об'єктивно обумовленими, тимчасом як актовані втрати в переважній більшості пов'язані з суб'єктивними чинни­ками — неправильне зберігання товарів, необережне або безгосподарське пово­дження з ними, внаслідок чого виникає бій, лом, псування товарів. Розміри природних втрат товарів у магазинах можуть бути зменшені через створення опти­мального режиму зберігання товарів, розміри актованих втрат — за рахунок прави­льної організації зберігання товарів, налагодження системи матеріальної відповіда­льності, чіткого обліку і контролю за надходженням, реалізацією та залишками товарів у магазині, недопущення крадіжок товарів персоналом магазинів та поста­чальників і оснащення будівель магазинів системами охорони та сигналізації.

Дата добавления: 2014-01-03