Показники ефективності використання торгової площі магазину

Ефект(від лат. efficio— дію, виконую) — це результат, наслідок певних при­чин або дій. Здатність приносити певний ефект, забезпечувати ту чи іншу результа­тивність процесу або діяльності заведено називати ефективністю.

Суть та система показників ефективності в торгівлі

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ТОРГОВИХ ПЛОЩ МАГАЗИНІВ

У сфері економічної діяльності людей, до якої належить і торговельна діяль­ність, ефективність може виявлятись у різних формах, зокрема у формах економіч­ного та соціального ефекту.

Економічний ефект — це корисний результат економічної діяльності, що ви­мірюється як різниця між грошовими доходами від такої діяльності та грошовими витратами на її здійснення (Економічна енциклопедія, Т. 1, С. 462).

Економічна ефективність розраховується як співвідношення між грошовими доходами від певної економічної діяльності та грошовими витратами на її здійс­нення:

Соціальний ефект - це корисний результат будь-якої економічної діяльності, що відображається у створенні умов для задоволення основних соціальних по­треб та цілей суспільства.

Соціальна ефективність визначається як відповідність результатів госпо­дарської діяльності основним соціальним потребам і цілям суспільства [Економіч­на енциклопедія, Т. 1, с. 515].

Функціонування будь-якого торговельного підприємства має спрямовуватися на задоволення потреб людей, тобто забезпечення соціального ефекту; водночас дія­льність підприємства в умовах ринку підпорядковується цілям отримання прибутку як єдиному довгостроковому фінансовому інтересу будь-якого суб'єкта господарю­вання, який відображає економічний ефект, що виникає завдяки використанню на­явних у нього виробничих ресурсів, перш за все матеріально-технічної бази, трудо­вих і фінансових ресурсів. Оскільки основою матеріально-технічної бази підприєм­ства торгівлі є торговельні будівлі, а процеси продажу (реалізації) товарів спожива­чам здійснюються насамперед у торговельних приміщеннях магазинів, то діяль­ність з використання цих приміщень для забезпечення соціального та економічного ефекту торговельного підприємства може оцінюватися через систему показників ефективності його діяльності.

Для оцінки ефективності діяльності підприємств роздрібної торгівлі тради­ційно застосовують комплекс показників (прямих та опосередкованих), які з урахуванням різних видів отримуваного ефекту заведено об'єднувати у групи: соціальних показників; економічних показників; техніко-технологічних показ­ників.

Економічні показники ефективності також значною мірою характеризують зага­льну результативність торговельної діяльності підприємства роздрібної торгівлі (обсяги і рівень прибутку підприємства, рівень валових доходів або витрат підпри­ємства тощо), хоча деякі з показників цієї групи можуть визначатися з «прив'язкою» до потужності, тобто торгової площі магазину (наприклад роздріб­ний товарообіг на 1м торгової площі).

Група тєхніко-технологічних показників ефективності характеризується най­більш тісним зв'язком із розмірами, структурою та варіантами організації викорис­тання торговельної площі магазину.

Для оцінки ефективності використання торгових площ магазинів можуть засто­совуватися такі економічні показники, як пропускна спроможність магазину, об­сяги роздрібного товарообігу в розрахунку на 1 м² торгової площі, розмір прибутку на 1 м² торгової площі, а також термін окупності капітальних вкладень та коефіці­єнт ефективності капітальних вкладень.

Пропускна спроможність магазину визначається як кількість відвідувачів, які здійснили купівлю в магазині протягом певного періоду (як правило, за одну змі­ну). (Кількість відвідувачів, які здійснили купівлю в магазині протягом певного пе­ріоду, віднесена до загальної кількості відвідувачів магазину протягом цього само­го періоду, називається коефіцієнтом завершеності купівлі, який належить до групи соціальних показників.)

Результативність роботи магазинів характеризується насамперед показника­ми обсягів роздрібного товарообігу та прибутку торговельного підприємства; ці самі показники, віднесені до одиниці площі магазину, дозволяють проводити порівняльний аналіз ефективності різних магазинів з подібним товарним профі­лем або ж ефективність застосування різних методів продажу товарів у тому са­мому магазині протягом різних періодів часу. При цьому показник роздрібного товарообігу в розрахунку на 1 м² площі магазину розраховується за форму­лою (14.2), а показник прибутку, який припадає на 1 м² площі — за фор­мулою (14.3):

де РТО — обсяг роздрібного товарообігу магазину протягом аналізованого періоду, тис. грн;

П — розмір прибутку магазину протягом аналізованого періоду, тис. грн;

S — розмір площі магазину (для розрахунку може братися розмір загальної або торгової площі).

Розмір прибутку магазину, зіставлений з вартістю капітальних вкладень на спо­рудження будівлі магазину, впровадження в ньому прогресивних технологій, капі­тальний ремонт або реконструкцію, дозволяє розрахувати такі показники ефектив­ності роботи магазинів, як термін окупності капітальних вкладень та коефіцієнт ефективності капітальних вкладень:

де KB — обсяг капітальних вкладень на спорудження будівлі магазину, впрова­дження прогресивних технологій, реконструкцію або капітальний ремонт магазину, тис. грн;

ДІЇ — приріст прибутків торговельного підприємства від реалізації заходів з бу­дівлі магазину, впровадження прогресивних технологій, реконструкції або капіта­льного ремонту магазину, тис. грн.

Ефективність використання площі торгових залів магазинів значною мірою за­лежить від режиму їх роботи, зокрема, тривалості робочого дня, наявності і кілько­сті вихідних днів, встановлення перерви на обід тощо. У практиці вітчизняної тор­гівлі для характеристики режиму роботи магазину найчастіше розраховують такі показники, як коефіцієнт змінності і коефіцієнт неперервності.

Коефіцієнт змінності роботи магазину визначається за формулою:

де К_зм — коефіцієнт змінності;

Т_р — тривалість роботи магазину протягом доби, год.;

Т_зм — тривалість роботи однієї зміни, год.

Серед комплексу техніко-технологічних показників ефективності найчастіше за­стосовуються показники, які характеризують розміри окремих елементів загальної площі магазину та структуру площ магазину. При цьому під торговою площею мага­зину розуміють площу магазинів, призначену для торгівлі й обслуговування населення. Розмір торгової площі магазину визначається як сума площ торгових залів і площ для розміщення служб з додаткового обслуговування покупців (відділи замовлень, кафете­рії, демонстраційні зали, бюро обслуговування, камери зберігання речей покупців та ін.).

Структура площ магазину відображає співвідношення питомої ваги окремих ви­дів площ магазину. Так, наприклад, частка торгової площі магазину в загальній площі розраховується за формулою:

де S_Topr — торгова площа магазину, м²;

S_заг — загальна площа магазину, м².

Практикою вітчизняної торгівлі рекомендується забезпечувати значення даного показника для магазинів самообслуговування в розмірі 65—70 %; дещо вищим (до 80 %) цей показник може бути за умови впровадження прогресивних варіантів ор­ганізації технологічних процесів з використанням т. зв. індустріальних товароносіїв (тари-обладнання, контейнерів).

Певну інформацію для аналізу ефективності використання торгової площі мага­зинів можна отримати, аналізуючи структуру самої торгової площі, в складі якої можна виділити такі елементи, як площа вузлів розрахунку, площа для руху покуп­ців, площа для роботи продавців, заставлена площа тощо.

Так, площа вузлів розрахунку включає площу торгового залу для безпосеред­нього встановлення касових кабін і столів упакування товарів, площу, призначену для зберігання інвентарних кошиків і візків для покупців, площу проходів між ка­совими кабінами і стіною, вітриною або неробочою стінкою торгово-технологічного обладнання. У магазинах самообслуговування площа вузлів розра­хунку, як правило, забирає 8—10 % площі торгового залу. Площа для руху покуп­ців охоплює площу між торгово-технологічним обладнанням та площу, яка приля­гає до входу і виходу з торгового залу. Розмір площі для руху покупців має становити орієнтовно 50—55 % загальної площі торгового залу. У магазинах з тра­диційним методом продажу товарів та при частковому самообслуговуванні, де пе­редбачається продаж товарів через прилавок обслуговування, виділяється ще й та­кий елемент торгової площі, як площа для роботи продавців. її розмір визначається як добуток довжини фронту прилавка на глибину робочого місця (ширина прилавка + прохід + глибина торгово-технологічного обладнання). Вважають, що розмір та­кої площі не має перевищувати 35—40 % площі торгового залу магазину. У практиці торгівлі (передусім у магазинах самообслуговування) особливу увагу звертають на розміри таких елементів торгової площі магазинів, як заставлена та демонстраційна площа.

Заставлена площа — це площа торгового залу, яка використана для встанов­лення на ній торговельно-технологічного обладнання (прилавків, гірок, контейне­рів, холодильних вітрин тощо) і піддонів, на котрих розміщений робочий запас то­варів, а також великогабаритних товарів (холодильників, пральних машин, газових плит та ін.), які розміщені безпосередньо на підлозі. У загальну заставлену площу при цьому включається як площа, зайнята обладнанням для показу товарів, так і площа, зайнята обладнанням, яке використовується в процесі вибору товарів (при-міряльні кабіни, дзеркала-трильяжі і т. п.).

Розмір заставленої площі визначається як сума площ основ торгово-технологічного обладнання та/або його проекцій на площу підлоги за формулою:

Заставлену площу одиниці обладнання визначають множенням довжини його основи на ширину. Для окремих видів обладнання, габарити яких виходять за ме­жі основи, заставлену площу визначають як розмір проекції даного обладнання на площу торгового залу.

Демонстраційна площа (експозиційна площа, площа викладки) — це площа всіх елементів торгово-технологічного обладнання, які використовуються для викладання товарів. Розмір демонстраційної площі визначається як сума площ усіх полиць, касет, панелей, перфорованих щитів, корзин, контейнерів тощо, на яких можуть бути викладені товари, а також площі, використаної для встановлення великогабаритних товарів.

Демонстраційна площа острівних або пристінних універсальних гірок визнача­ється додаванням площі всіх полиць такого обладнання; демонстраційна площа вішаків для одягу визначається як добуток довжини кронштейна на висоту демон­строваних товарів (для одноярусних вішаків береться 1 м, для двоярусних — 2 м; демонстраційна площа перфорованих щитів з кронштейнами розраховується як добуток довжини кронштейна і його умовної ширини (береться 0,2 м) на загальну кількість кронштейнів, установлених на обладнанні; для подіумів, столів і яток де­монстраційна площа розраховується як добуток їх довжини на ширину. Демон­страційна площа використовуваних у торговому залі контейнерів (тари-обладнання) визначається двома способами: 1) як добуток площі їх основи на висоту, поділений на 0,3 м (де 0,3 м — умовна середня відстань між полицями); 2) як до­буток площі їх основи на кількість полиць у контейнері. Демонстраційна площа корзин або інших товароносіїв, які мають круглий переріз, розраховується як площа круга по середньому діаметру.

У свою чергу, розмір демонстраційної площі залежить від коефіцієнта місткос­ті демонстраційного обладнання (він розраховується діленням демонстраційної площі одиниці обладнання на його заставлену площу). Коефіцієнт місткості облад­нання залежно від його типу традиційно становить 2,2—3,0 (в окремих випадках і більше), і чим вищим є дане співвідношення, тим більше товарів за інших рівних умов може поміститися на даному обладнанні.

Розміри заставленої та демонстраційної площі служать базою для розрахунку осно­вних техніко-технологічних показників, які характеризують ефективність використан­ня торгової площі магазинів — коефіцієнтів заставленої та демонстраційної площі.

Коефіцієнт заставленої площі показує, яку частину площі торгового залу ви­користано для встановлення обладнання під розміщення робочого запасу товарів.

Оптимальним рівнем коефіцієнта заставленої площі для магазинів самообслуго­вування вважається його значення в межах 0,27—0,32, що дозволяє забезпечити раціональну організацію торгово-технологічного процесу магазину.

Коефіцієнт демонстраційної площі показує, як співвідносяться площа викладання товарів із торговою площею магазину.

Значення коефіцієнта демонстраційної площі залежать від виду, призначення і конструктивних особливостей застосовуваного обладнання і становить у магазинах з продажем товарів через прилавок обслуговування 0,33—0,40, а в магазинах само­обслуговування — 0,65—0,75. Більш високі значення цього показника (до 0,90) є небажаними, оскільки це підвищення може призвести до погіршання умов для огляду товарів, затоварення торгового залу, звуження проходів між обладнанням, погіршання орієнтації покупців у торговому залі. Водночас досягнення норматив­них значень цих показників дозволяє забезпечити ефективне використання площі викладання та місткості торгово-технологічного обладнання, розмістити в торгово­му залі основну масу товарів і зменшити тим самим запаси товарів поза його межа­ми (в коморах, охолоджуваних камерах тощо).

Одним з показників, які характеризують ефективність роботи магазину і можуть використовуватися під час аналізу ефективності використання торгових площ, є рі­вень механізації торгово-технологічних процесів. Він показує співвідношення обсягу робіт, які виконуються механізованим способом, до загального обсягу робіт в магазині і розраховується за формулою.

Отже, із загального різноманіття застосовуваних у торговельній практиці показ­ників для характеристики ефективності використання торгової площі магазину мо­жуть застосовуватись як прямі (насамперед розмір роздрібного товарообігу в роз­рахунку на 1 м² торгової площі, пропускна спроможність магазину тощо), так і непрямі показники (коефіцієнти заставленої та демонстраційної площі, коефіцієнти змінності і неперервності роботи магазину та ін.).

Дата добавления: 2014-01-03