Загальні засади організації розвантажування транспортних засобів

Технологія розвантажування і внутрішньоскладського переміщування товарів

Розглядаючи технологічний процес складу як цілісний комплекс послідовно ви­конуваних операцій, можна умовно виокремити блоки операцій: • операції з надхо­дження товарів на склад; • операції зі зберігання товарів на складі; • операції з від­пускання товарів зі складу (рис..2).

Операції з надходження та приймання товарів започатковують технологічний процес складу і великою мірою визначають варіанти його дальшої побудови.

Вибір технології розвантажування транспортних засобів і доставки товарів до місць зберігання при надходженні товарів на склад визначається видом транспорт­них засобів, упаковки, габаритами і масою затарених місць, застосуванням окремих видів піддонів, контейнерів, підйомно-транспортного обладнання, властивостями самих товарів тощо.

На склади торговельних підприємств постачаються найрізноманітніші товари (торговельні вантажі), які за своїми транспортно-технологічними характеристи­ками поділяються на поштучні, навальні, насипні, наливні, великовагові, довгомірні, небезпечні, великогабаритні та ін. Основна частина вантажів у торгівлі — поштучні; вони можуть надходити на склади як у тарі, так і без неї. Поряд з цим значна частина товарів належать до т. в. спеціальних вантажів, які потребують застосування специфічних технічних засобів і технологій.

Рис. 2. Основні блоки (групи) операцій технологічного процесу складу

Для завезення товарів на склади торговельних підприємств використовується, як правило, залізничний та автомобільний транспорт. Товари на склади оптових баз надходять переважно у залізничних вагонах (поштучні, тарно-упаковані, навальні вантажі), напіввагонах, вагонах-платформах (довгомірні, великогабаритні вантажі), цистернах (наливні вантажі), які під'їзними коліями подаються до місця розванта­жування (рампи складу). У разі відсутності під'їзних шляхів вагони розвантажу­ються на залізничній станції, звідки товари завозяться на склади автотранспортом.

При перевезеннях товарів в універсальних (масою брутто 5 тонн) або велико­тоннажних (масою брутто 10, 20, 30 тонн) контейнерах залізницею вони можуть надходити або безпосередньо на склад, або ж на контейнерний майданчик станції залізниці, звідки їх перевозять автомобілями.

Від постачальників, які розташовані на відстані до 100 км від бази, товари, як правило, завозять автомобілями. У сучасних умовах поширюється практика вико­ристання автотранспорту і при більших відстанях перевезення товарів.

Раціональна організація технологічних операцій з надходження і приймання то­варів залежить від чіткості та вчасності подачі інформації про час надходження і розмір партії вантажу, а також від організаційно-технічної підготовки до прийняття товарів. На великих базах усім комплексом робіт з розвантажування і приймання вантажів від органів транспорту керують диспетчерські служби, які приймають по­відомлення про прибуття вантажу, узгоджують із транспортним підприємством час подання транспорту під розвантажування, передають працівникам залізничної ста­нції вказівки щодо порядку розташування вагонів відповідно до розташування складів, визначають місця розвантажування кожної транспортної одиниці тощо.

Відповідно до Статуту залізниць України транспортне підприємство зо­бов'язане повідомити про прибуття на адресу торговельного підприємства ван­тажу в день прибуття, але не пізніше 12 год. наступного дня; про подання ваго­на під розвантажування повідомлення має бути передане не менше ніж за 2 години до подання.

Підготовча робота з надходження товарів на склад має включати: • уточнення розмірів партії товарів та часу її прибуття; • розрахунок необхідної площі зберіган­ня, визначення місць зберігання, номерів штабелів для прибуваючих на склад това­рів; • встановлення місць розвантажування кожного транспортного засобу, максимально наближених до приміщення для зберігання, • розрахунок і забезпечення на­явності необхідної кількості піддонів для укладання на них товарів; • визначення виду і кількості механізмів для механізації розвантажування і переміщування това­рів та підготовку їх до прибуття товарів; • виділення необхідної кількості вантаж­ників і розподіл роботи між ними; • підготовку документації, пов'язаної з оформ­ленням приймання-здавання вантажів (товарів).

Для запобігання зустрічним перевезенням на складах доцільно передбачати розвантажування товарів на залізничній та автомобільній рампах, розташованих з різних боків складу. У разі відсутності на складі автомобільної рампи для роз­вантажування автотранспорту використовується залізнична рампа, колія біля якої зашивається дерев'яним настилом на рівні головки рейки. На великих під­приємствах торгівлі зі значною кількістю складів для розвантажування автотра­нспорту можуть споруджуватися вантажно-розвантажувальні пости, кількість яких визначається обсягами вантажообігу та довжиною фронту вантажно-розвантажувальних робіт. Автомобілі на цих постах розташовуються за торце­вою, боковою або ступінчастою (косокутною) системою. В умовах постійних зна­чних обсягів вантажно-розвантажувальних робіт за окремими постами та пунк­тами розвантажування може проводитися закріплення вантажників і підйомно-транспортних засобів; проте на більшості підприємств торгівлі вантажники і під­йомно-транспортні засоби обслуговують такі пости за розпорядженням брига­дира вантажників відповідно до виробничої потреби.

Розвантажування транспорту може проводитись ручним, механізованим, ком­плексно-механізованим або автоматизованим способами.

При ручному способі всі роботи виконуються бригадою вантажників без за­стосування підйомно-транспортних машин і механізмів. Це призводить до збі­льшення обсягів важких трудомістких робіт, значних витрат робочої сили, часу і засобів, виникнення наднормативних простоїв транспортних засобів, підвищен­ня собівартості перевезень і сплати штрафів транспортним організаціям.

Полегшенню праці складського персоналу і прискоренню термінів розванта­жування транспорту сприяє механізований спосіб виконання розвантажувальних робіт, при якому розвантажування транспорту здійснюється підйомно-транспортними машинами та різноманітними механізмами за участі окремих членів бригади вантажників. При комплексно-механізованому способі всі опера­ції виконуються машинами і механізмами без участі вантажників, а при автома­тизованому способі всі операції здійснює система машин відповідно до заданої програми.

На проведення операцій з розвантажування транспортних засобів виділяється строго регламентований час (на залізниці — 1 доба, на автомобільному транспор­ті — згідно з Нормами часу простою автомобіля), перевищення якого карається штрафом. У зв'язку з цим всі транспортні засоби повинні розвантажуватись опера­тивно, за чітко відпрацьованою технологією. У разі надходження вантажів у вихід­ні дні чи в неробочий час товари вивантажуються з транспортних засобів і розмі­щуються у спеціально виділених експедиційних приміщеннях; у робочий час вивантажені товари подаються в зону приймання товарів за кількістю та якістю.

Працівники, зайняті розвантажуванням транспортних засобів, повинні знати і суворо додержати правил техніки безпеки, виконувати загальні правила здійснення вантажно-розвантажувальних робіт і звертати увагу на спеціальне маркування ван­тажів («Обережно», «Не кантувати», «Верх», «Не кидати» та ін.), оскільки від цього залежить збереження якості і кількості вантажів.

Особливості організацій і технології розвантажування транспортних засобів

Роботи з розвантаження товарів із транспорту (вагона або автомобіля) прово­дяться одночасно з попереднім прийманням їх за загальною кількістю чи масою. При цьому зміст і порядок виконання окремих технологічних операцій залежить від виду транспортного засобу, в якому прибув вантаж. Так, при надходженні товарів залізницею операціям розвантажування товарів передує т. зв. розкредитування ва­гона. Воно здійснюється експедитором, якому видається доручення на одержання товарно-матеріальних цінностей, і включає остаточний розрахунок за доставку ван­тажу, одержання від касира товарної станції відвантажувальних і супровідних до­кументів, перевірку змісту накладної та наявності супровідних документів, оформ­лення видавання вагона. У ці документи пізніше вносять відповідні дані відносно вантажу, заявлених одержувачем вантажу претензій, умов видачі та відвантаження вантажу, часу оформлення видачі вантажу.

Транспортними документами, які оформляються на вантаж, можуть бути товарно-транспортна накладна, накладна (залізнична), дорожна відомість, коно­самент тощо (так, наприклад, на залізниці в комплект вантажосупровідної доку­ментації, яка містить дані про найменування вантажу, пункти вивезення і призначення, найменування і адреси відправників і одержувачів та тощо, вхо­дять: залізнична накладна, котра супроводжує товар до товароодержувача; до­рожна відомість; корінець дорожної відомості; квитанція про прийняття ванта­жу); супровідними документами є пакувальні ярлики, описи, кіпні карти та ін. їх поділяють на основні і допоміжні. Основним супровідним документом є рахунок-фактура (або накладна), в якому зазначають назву підприємства-постачальника, назву товару, артикул, сорт, кількість, ціну та інші реквізити. До допоміжних відносять пакувальні листки, ярлики, описи, кіпні карти. Ці докумен­ти характеризують вміст окремих місць.

Час оформлення видачі вантажу завіряється календарним штампом на накладній (слід розрізняти дату оформлення видачі вантажу і дату фактичного вивезення ван­тажу з вантажного двору станції або подачі вагона для розвантажування).

Після розкредитування вантажу вагони подаються засобами залізниці на за­лізничну рампу складу. Розвантажування вагонів розпочинається після огляду вагона і пломб, який включає: • звіряння номера вагона за залізничною наклад­ною з фактичним номером; • зовнішній огляд вагона (стан дверей, люків, наяв­ність відкритих пошкоджень вагона), • перевірку цілісності пломб (запірно-пломбувального пристрою) і їх відповідності відбиткам, указаним у супровідних документах.

Якщо при такому огляді не виявлено порушень цілісності вагона або невідпові­дності пломб, то далі виконуються операції: • оформлення дозволу на розвантажу­вання, розкривання вагону; • внутрішній огляд вагона і огляд стану вантажу (стан укладання, дотримання вимог спеціального маркування щодо укладання, відсутність зміщень та завалів, зовнішній вигляд тари); • вивантажування товарів з укла­данням на піддони або на вантажні візки; • первинне приймання товарів за кількіс­тю (перевірка відповідності кількості вантажних місць супровідним документам); • переміщування сформованих вантажних пакетів авто- (електро-) навантажувача­ми або на вантажних візках на дільницю приймання, в експедиційний склад або в зону зберігання.

Необхідною умовою застосування засобів механізації розвантажувальних робіт (електронавантажувачі, конвеєри, транспортери, засоби малої механізації) є попе­реднє укладання тарноупакованих і поштучних вантажів на піддони з формуванням вантажних пакетів. Непакетовані вантажі можуть укладатися на піддони безпосере­дньо у вагоні (контейнері) або на рампі біля вагона.

У разі надходження вантажу в несправному вагоні (контейнері) або вагоні (кон­тейнері) з пошкодженою (невідповідною) пломбою (запірнопломбувальним пристроєм) одночасно з проведенням розвантажувальних робіт потрібно провести су­цільне приймання товарів за кількістю та якістю і обов'язково оформити комерційний акт, який служитиме підставою для пред'явлення претензії до транспортних органів або постачальника. При виявленні несправності вагона (контейнера) або встановленні факта псування вантажу внаслідок несправності ва­гона (контейнера), додатково до комерційного акта має бути оформлений акт про технічний стан вагона (контейнера).

При надходженні вантажів у великотоннажних контейнерах виконуються такі операції:

• зовнішній огляд стану контейнера (брак пошкоджень і поломок) і пе­ревірка цілісності пломб;

• застропляння і переміщування контейнера на місце розвантажування;

• розкривання контейнера;

• вивантажування товарів з укла­данням на піддони або на вантажні візки; • первинне приймання товарів за кіль­кістю (перевірка відповідності кількості вантажних місць супровідним доку­ментам);

• переміщування сформованих вантажних пакетів авто- (електро-) на­вантажувачами або на вантажних візках на дільницю приймання, в експеди­ційний склад або в зону зберігання.

Після перевірки стану контейнера і цілісності (відповідності) пломб велико­тоннажні контейнери знімають з транспортного засобу з допомогою автона­вантажувача або мостового крана і встановлюють на спеціальний контейнерний майданчик або виносні опори рампи, а дальше розвантажування проводять за схемою розвантажування вагона. Малогабаритні універсальні контейнери після знімання з транспортного засобу за допомогою крана, тельфера чи автона­вантажувача переміщують безпосередньо в зону приймання товарів.

Вантажі, котрі надійшли на автомобілях, вивантажуються в такому порядку: — перевірка цілісності кузова, пломб, наявності належних відбитків на них (у випадку застосування автомобіля з кузовом типу «фургон» та його пломбування постачаль­ником); • перевірка стану укладання, додержання вимог спеціального маркування щодо укладання, цілісності тари та упаковки вантажів; • первинне приймання това­рів за кількістю (перевірка відповідності кількості завезених вантажних (тарних) місць даним, указаним у супровідних документах); • вивантажування товарів з ку­зова автомобіля з укладанням на піддони або вантажні візки; • переміщування сфо­рмованих вантажних пакетів авто- (електро-) навантажувачами або на вантажних візках на дільницю приймання, в експедиційний склад або в зону зберігання.

Доставлені автотранспортом пакетовані вантажі вивантажуються, як правило, авто- (електро-) навантажувачами; непакетовані вантажі можуть укладатися на під­дони або розвантажуватись ручним способом.

Напіввагони та платформи з великогабаритними вантажами мають подаватися до відкритих складських майданчиків, на яких проводиться одночасне розвантажу­вання та укладання цих товарів на зберігання. Для механізації цих робіт рекоменду­ється використовувати спеціальні козлові крани.

Виконання операцій складського технологічного процесу здійснюється в різних функціональних зонах, тому виникає потреба у внутрішньоскладських перевезеннях товарів. Для їх здійснення у закритих складських приміщеннях торговельних підприємств рекомендуються електричні та ручні вантажні візки, електротягачі, транспортери, конвеєри, електронавантажувачі та електроштабелери, різноманітні крани, крани-штабелери, лебідки, тельфери, підйомники, вантажні ліфти, а на від­критих складах — автонавантажувачі, мостові і козлові крани, вантажні ручні візки тощо.

Рис. 3. Варіанти механізації завантажувально-розвантажувальних та внутрішньоскладських робіт

Дата добавления: 2014-01-03