Становлення та етапи розвитку страхового ринку України

Страховий ринок України. Страхова організація. Державне регулювання страхової діяльності

Тема 4

1. Становлення та етапи розвитку страхового ринку України

2. Особливості страхового ринку України

3. Державний нагляд за страховою діяльністю в Україні

4. Перспективи розвитку страхового ринку України

5. Види страхових компаній та порядок їх створення

6. Структура страхової компанії

7. Ресурси страховика

8. Органи управління страховою компанією

Страховий ринок це сегмент фінансового ринку на якому формується попит і пропозиція на страхову послугу і здійснюється її реалізація. Основними суб’єктами страхового ринку виступають страховики, страхувальники, страхові посередники, державні органи нагляду за страховою діяльністю. Страхові посередники згідно з українським законодавством поділяються на страхових агентів, страхових брокерів і перестрахових брокерів. Вимоги до їх функціонування наведені в статті 15 Закону України “Про страхування” (опрацювати ці вимоги самостійно).

Розвиток страхового ринку України розпочався з часу оголошення її незалежності. Але вже перед цим на території України діяли ряд недержавних страхових компаній створених на засадах кооперації в колишньому СРСР.

Перший етап функціонування страхового ринку України, який мав місце в 1991-1995 роках, можна назвати невдалим. Більшість страхових компаній зловживали довірою страхувальників і будували свої фінансові розрахунки виключно на інфляційних очікувань. Певне приборкання інфляції в 1994 році ознаменувало банкрутство ряду страхових компаній в 1994-1995 роках.

Другий етап розвитку страхового ринку характеризувався певною стабілізацією ринку, формуванням на ньому дійсно цивілізованих підходів до проведення страхових операцій, і розвитком компаній, які пропонували достатньо високу кількість страхових послуг. Цей етап розпочався в 1996 році разом з прийняттям Закону України “Про страхування”. Цим законом було визначено європейський підхід до розвитку страхової справи в Україні. Було відокремлено страхування життя від ризикового страхування і встановлено достатньо високі нормативи щодо забезпечення фінансової надійності і платоспроможності страхових компаній. На протязі цього етапу було сформовано органи нагляду за страховою діяльністю, які виконували свої функції на високому рівні. На протязі 1996-2001 року (тобто на протязі дії другого етапу), не було жодної резонансної справи про банкрутство страхових компаній. Закінчився даний етап в 2001 році з прийняттям суттєвих змін до Закону України “Про страхування”.

Третій етап розпочався в 2001 році і продовжується зараз. Даний етап характеризується як удосконалення процесів, що відбуваються на страховому ринку. Зокрема, з’являється усе більше нових страхових послуг. Обсяги ринку кожного року зростають принаймні вдвічі. Удосконалюється державний нагляд за реалізацією страхових послуг і платоспроможністю компанії. Нормативи щодо мінімального статутного капіталу страховиків збільшено у порівнянні з 1996 роком в 10 разів. Зараз мінімальний статутний капітал компанії, яка здійснює страхування життя дорівнює 1,5 млн. Євро, а компаній, які здійснюють ризикові види страхування 1 млн. Євро. Такі нормативи є наближеними до вимог встановлених в країнах ЄС.

Отже, процес формування страхового ринку України поступово наближається до європейських і світових стандартів. Головною перешкодою до розвитку ринку є недовіра населення і підприємницького сектору до страхування, яка сформувалася внаслідок кризи Держстраху колишнього СРСР і краху “пірамідальних компаній” в 1994-1995 роках.

Дата добавления: 2014-01-03