Права та обов'язки сторін договору комісії

Обов'язки комі­тента:

1) може бути зобов'язаний утримуватися від укладення дого­вору комісії з іншими особами (ч. 2 ст. 1012 ЦК України);

2) виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встанов­лених у договорі комісії. Якщо ж договором комісії розмір пла­ти не визначений, то комітент повинен її виплатити після виконання договору комісії, виходячи із звичайних цін за та­кі послуги (ст. 1013 ЦК України);

3) не вступати без згоди комісіонера у відносини із субкомісіонером (ч. 3 ст. 1015 ЦК України);

4) забезпечити комісіонера усім необхідним для виконання обо­в'язку перед третьою особою (ч. 1 ст. 1016 ЦК України);

5) прийняти виконання договору, якщо комісіонер купив май­но за вищою ціною, ніж була погоджена, і заплатив різницю у ціні (ч. 5 ст. 1017 ЦК України);

6) повідомити комісіонера про заперечення щодо його звіту про­тягом тридцяти днів від дня отримання звіту (ч. 2 ст. 1022 ЦК України);

7) прийняти від комісіонера все належно виконане за договором комісії; оглянути майно, придбане для нього комісіонером, і негайно повідомити комісіонера про виявлені у цьому майні недоліки (ст. 1023 ЦК України);

8) відшкодувати витрати, зроблені комісіонером у зв'язку з ви­конанням договору комісії (ст. 1024, ч. 4. ст. 1025 ЦК Ук­раїни);

9) повідомити комісіонера про відмову від договору не пізніше ніж за тридцять днів, якщо договір комісії укладено без ви­значення строку (ч. 2 ст. 1025 ЦК України);

10) у строк, встановлений договором, а якщо такий строк не встановлений – негайно, розпорядитися своїм майном, яке є у комісіонера, у разі своєї відмови від договору комісії (ч. 3 ст. 1025 ЦК України);

11) розпорядитися своїм майном, яке є у комісіонера, протягом п'ятнадцяти днів від дня отримання повідомлення про від­мову комісіонера від договору (ч. 2 ст. 1026 ЦК України).

Комітент має право:

1) вимагати від комісіонера відступлення права вимоги до тре­тьої особи у разі порушення нею договору, укладеного з комі­сіонером (ч. 4 ст. 1016 ЦК України);

2) якщо комісіонер купив майно за вищою ціною, ніж була пого­джена, не прийняти його, заявивши про це комісіонерові в розумний строк після отримання від нього повідомлення про цю купівлю (ч. 4 ст. 1017 ЦК України);

3) відмовитися від договору комісії (ст. 1025 ЦК України). Обов'язки комісіонера:

1) вчинити за дорученням комітента один або кілька правочинів від свого імені (ст. 1011 ЦК України);

2) вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комі­тента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти пра­вочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 1014 ЦК України);

3) передати додатково одержану вигоду комітенту, якщо право-чин вчинено на умовах більш вигідних, ніж ті, що були виз­начені комітентом (ч. 2 ст. 1014 ЦК України);

4) відповідати за дії субкомісіонера перед комітентом (ч. 1 ст. 1015 ЦК України);

5) відповідати перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок комітента, коли він був необачним при виборі цієї особи або поручився за виконання договору (делькредере) (ч. З ст. 1016 ЦК України);

6) негайно повідомити комітента про порушення третьою особою договору, укладеного з нею комісіонером, зібрати та забезпе­чити необхідні докази (ч. 4 ст. 1016 ЦК України);

7) у будь-якому разі повідомити комітента про допущені відсту­пи від його вказівок як тільки це стане можливим (ч. 1, 2 ст. 1017 ЦК України);

8) при продажу майна за нижчою ціною заплатити різницю ко­мітенту, якщо не доведе, що він не мав можливості продати майно за погодженою ціною, а його продаж за нижчою ціною попередив більші збитки. Якщо для відступу від вказівок ко­мітента потрібний був попередній запит, комісіонер має також довести, що він не міг попередньо запитати комітента або одержати в розумний строк відповіді на свій запит (ч. 3 ст. 1017 ЦК України);

9) зберігати майно комітента. Комісіонер відповідає перед комі­тентом за втрату, недостачу або пошкодження майна остан­нього. Якщо при прийнятті комісіонером майна, що надійш­ло від комітента, або майна, що надійшло для комітента, будуть виявлені недостача або пошкодження, а також у разі завдання шкоди майну комітента комісіонер повинен негайно повідомити про це комітента і вжити заходів щодо охорони його прав та інтересів (ст. 1021 ЦК України);

10) застрахувати майно за рахунок комітента, якщо це є необ­хідним відповідно до договору або звичаїв ділового обороту (ч. Зет. 1021 ЦК України);

11) після вчинення правочину за дорученням комітента надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії (ч. 1 ст. 1022 ЦК України);

12) повідомити комітента про відмову від договору комісії не піз­ніше ніж за тридцять днів і вжити заходів, необхідних для збереження майна комітента (ч. 1 ст. 1026 ЦК України).

Комісіонер має право:

1) на комісійну плату. Якщо договір комісії не був виконаний з причин, які залежали від комітента, комісіонер має право на комісійну плату на загальних підставах. Коли комісіонер по­ручився за виконання правочину третьою особою, він має пра­во на додаткову плату. У разі розірвання або односторонньої відмови від договору комісії комісіонер має право на плату за фактично вчинені дії (ст. 1013 ЦК України);

2) за згодою комітента укласти договір субкомісії з третьою особою (субкомісіонером). У виняткових випадках, якщо цього вима­гають інтереси комітента, комісіонер має право укласти договір субкомісії без згоди комітента (ч. 1,2ст. 1015 ЦК України);

3) відступити від вказівок комітента, якщо цього вимагають інтереси комітента і комісіонер не міг попередньо запитати комітента або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. Комісіонеру, який є підприємцем, може бути надано право відступати від вказівок комітента без попереднього за­питу про це (ч. 1, 2 ст. 1017 ЦК України);

4) для забезпечення своїх вимог за договором комісії притримати річ, яка має бути передана комітенту. У разі оголошення комі­тента банкрутом комісіонер вважається заставодержателем притриманої ним речі (ст. 1019 ЦК України);

5) відраховувати належні йому за договором суми з усіх грошо­вих коштів, що надійшли до нього для комітента, якщо інші кредитори комітента не мають переважного перед ним права на задоволення своїх вимог із грошових коштів, що належать комітенту (ст. 1020 ЦК України);

6) на відшкодування витрат, зроблених ним у зв'язку з вико­нанням своїх обов'язків за договором комісії, зокрема у ви­падку, якщо він або субкомісіонер вжив усіх заходів щодо вчинення правочину, але не міг його вчинити за обставин, які від нього не залежали, а також у разі відмови комітента від договору комісії (ст. 1024, ч. 4 ст. 1025 ЦК України);

7) відмовитися від договору комісії, але лише тоді, коли строк не встановлений договором (ч. 1 ст. 1026 ЦК України);

8) передати майно на зберігання за рахунок комітента або про­дати майно за найвигіднішою для комітента ціною у разі не­виконання комітентом обов'язку щодо розпорядження своїм майном при відмові від договору комісії комітента чи комісіонера (ч. 3 ст. 1025, ч. 2 ст. 1026 ЦК України).

Припинення договору комісії. Договір комісії припиняється як на загальних підставах, передбачених гл. 50 ЦК України, так і на спеціальних, встановлених законодавцем стосовно нього.

Спеціальними підставами припинення комісійних правовідносин є відмова комітента чи комісіонера від договору комісії, а також смерть фізичної особи або припинення юридичної особи-комісіонера.

Комітент має право в будь-який час відмовитися від договору комісії. Комісіонер же має право відмовитися від договору комісії лише тоді, коли строк не встановлений договором. Однак відмова від договору однієї зі сторін не звільняє обидві сторони від окремих обо­в'язків (ст. 1025, 1026 ЦК України).

Договір комісії припиняється також у разі смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи-комісіонера.

Якщо ж юридична особа-комісіонер припиняється і встановлю­ються її правонаступники, договір комісії розривається тільки у ви­падку, коли протягом строку, встановленого для заявлення креди­торами своїх вимог, комітент повідомить про відмову від договору. В іншому разі права та обов'язки юридичної особи – комісіонера пере­ходять до її правонаступників (ст. 1027 ЦК України).

Особливості договору комісії щодо окремих видів майна вста­новлюються спеціальними нормативно-правовими актами.

Наприклад, порядок комісійної торгівлі непродовольчими това­рами (крім автомобілів, мотоциклів, тракторів й інших транспорт­них засобів, номерних агрегатів до них, ювелірних виробів з дорогоцінних металів та коштовного каміння) господарюючими су­б'єктами усіх форм власності, які пройшли державну реєстрацію у встановленому порядку, регулюється Правилами комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затвердженими наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків України від 13 березня 1995 р. № 37 (далі – Правила).

Відповідно до п. 2 Правил на комісію приймаються непродо­вольчі товари, придатні для використання, як нові, так і ті, що бу­ли в користуванні, але не потребують ремонту або реставрації і від­повідають санітарним вимогам, а також антикварні й унікальні речі та твори мистецтва.

Дозволяється також приймання на комісію виробів кооперати­вів, малих підприємств, громадян, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю, тощо.

Господарюючим суб'єктам за рішенням місцевих органів держав­ної виконавчої влади, крім того, дозволяється приймати від відпо­відних організацій конфісковане, безгосподарне майно і таке, що перейшло у спадщину державі, вилучене у громадян для відшко­дування завданої шкоди на виконання вироків і рішень судів, від державних, кооперативних, сімейних, колективних та приватних підприємств, закладів і установ – лишки товарно-матеріальних цінностей, які можуть бути реалізовані населенню, крім тих, що заборонені законом.

Не приймаються для комісійного продажу: зброя, боєприпаси (крім мисливської та спортивної зброї і боєприпасів до них, а також холодної зброї, спеціальних засобів, заряджених речовинами сльо­зоточивої і дратівної дії, що продаються громадськими об'єднання­ми з дозволу органів внутрішніх справ), бойова і спеціальна військо­ва техніка; вибухові речовини й засоби вибуху; отруйні речовини; наркотичні, психотропні і отруйні засоби; лікувальні засоби і ви­роби медичного призначення; державні еталони одиниць фізичних величин; армійське знаряддя, тканини та інші товари військового асортименту, формене обмундирування, білизна зі штампом зак­ладів, організацій і підприємств; газові плити та балони до них без документа служби газового господарства, що підтверджує їх при­датність до подальшого використання; товари побутової хімії; товари з простроченим терміном зберігання; товари від неповнолітніх віком до 18 років; піротехнічні вироби; іграшки для дітей віком до 3-х років; іграшкова зброя з пластиковими кульками; примірники аудіовізуальних творів і фонограм, що були в користуванні, а також нові без наявності супровідних документів.

Ціни на комісійні товари встановлюються комітентом за домов­леністю з комісіонером на основі ринкового попиту.

Ціна товару, який не реалізований протягом встановленого стро­ку (60 календарних днів, за винятком антикваріату, творів мисте­цтва та унікальних речей, строк реалізації яких необмежений), мо­же бути знижена за домовленістю з комітентом. Якщо комітент не з'явився для переоцінки товару за викликом, комісіонер знижує ціну на таких умовах:

- на 30 % від встановленої сторонами первинної вартості товару, якщо товар не реалізовано в строк (60 календарних днів);

- на 40 % від залишкової ціни після першого зниження вартості товару, якщо товар не реалізовано протягом наступних 15 ка­лендарних днів.

Якщо товар не реалізовано після другої уцінки протягом наступ­них 15 календарних днів, комісіонер знімає його з продажу без пи­сьмового попередження комітента.

За вимогою комітента ціна на зданий товар може бути знижена раніше строків, визначених чинними Правилами.

Комітент має право в будь-який час забрати зданий на комісію товар за наявності квитанції та відповідного посвідчення особи, сплативши комісіонеру обумовлену плату за зберігання зданої на комісію речі.

Дата добавления: 2014-01-03