Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Зародження економічної думки в Європі


 

Меркантилізм як економічне учення виник в період розвиненого феодалізму. Переважною сферою діяльності капіталу в цей час була сфера обігу. Від італійського слова МЕРКАНТЕ (купець) походить і термін меркантилізм. Під ним розуміється:

- по-перше,економічна політика феодально-абсолютистської держави епохи первинного нагромадження капіталу, яка відображала інтереси торгового капіталу (великих торгових монополій) і сприяла розвитку торгівлі і промисловості, яка працює на експорт;

- по-друге,меркантилізмом називається також економічне учення, що має на меті обґрунтувати меркантилістську економічну політику.

Предметом вивчення економістів-меркантилістів була сфера обігу. За своєю класовлю природою, це учення відображало інтереси торгового капіталу.

Головним завданням меркантилістської політики було залучення в країну якомога більшої кількості золота і срібла. Об'єктивною основою цього прагнення була постійно зростаюча потреба у засобах обігу у зв'язку з розвитком товарно-грошових відносин.

У розвитку меркантилізму розрізняють два етапи - ранній і пізній(розвинений). На першому етапі проводилася політика грошового балансу. Вона мала на меті будь-якими засобами утримувати гроші в країні. На другому етапі проводилася політика торгового балансу. Збільшення запасу золота і срібла в країні вирішували інакше - добивалися активного сальдо торгового балансу (тобто перевищення вивозу товару над ввезенням). На перший план висувалася система протекціонізму. З цією метою заохочувався розвиток експортних галузей промисловості при активній підтримці держави. Мануфактурі надавалися особливі привілеї і монопольні права (субсидії, експортні премії, звільнення від податків тощо).

Меркантилістська політика проводилася у всіх західноєвропейських країнах. Проте, залежно від конкретної історичної обстановки вона мала різні результати. Найбільших успіхів меркантилізм мав в Англії. Тут склалися найбільш сприятливі умови для розвитку капіталізму. Саме тому в роботах англійських меркантилістів основні положення цього учення викладені в найповнішій і розгорненій формі.



Представником раннього меркантилізму в Англії був Уїльям Стаффорд (1554 – 1612 р.р.). Найвидатнішим представником меркантилізму в його розвиненій формі є англійський меркантиліст Томас Ман (1571 – 1641 р.р.).

Обмежуючись вивченням явищ у сфері обігу у відриві від виробництва, меркантилісти неминуче обмежувалися поверхневими узагальненнями і тому не могли зрозуміти сутності економічних процесів. Щоб усвідомити природу і закони товарного обігу, необхідним є аналіз економічних відносин у сфері виробництва. Меркантилісти цього не розуміли і, виходячи з практики торгового капіталу (сфери обігу), меркантилісти не розуміли природу вартості і доданої вартості, що створюється в процесі виробництва.

Вони не могли збагнути, що законом товарного обміну є обмін товарів за вартістю, тобто обмін еквівалентів. З їхньої точки зору, прибуток утворюється в результаті продажу товарів за ціною, вищою за їх вартість. Така позиція була зумовлена їх безпосередньою купецькою практикою. Вони вважали, що додана вартість утворюється з надбавки до вартості продукту.

Точка зору меркантилістів на додану вартість, як прибуток за відчуження товару, була помилковою, оскільки виграш одного є програшем іншого. Насправді додана вартість тільки реалізується, приймає грошову форму в процесі обігу. Створюється ж вона (як пізніше довели А.Сміт, Д.Рікардо, К.Маркс) в процесі виробництва. Меркантилісти ж, обмежуючись узагальненням явищ сфери обігу, фактично не давали відповіді на питання: яким чином зростає загальна сума багатства і виникає прибуток.

Справжнім джерелом багатства і прибутку вони вважали зовнішню торгівлю. Зовнішня торгівля, особливо з колоніями, була основним джерелом примноження золота і срібла. А, оскільки, матеріал для експорту поставляється ремеслами, меркантилісти приходили до висновку, що процвітання ремесла є умовою торгівлі, отже, умовою багатства країни, а не його причиною.

Проте, заслугою меркантилістів є постановка ними проблеми продуктивної і непродуктивної праці. Але вони помилково вважали, що продуктивною є тільки праця в експортно-орієнтованих галузях.

У своїх дослідженнях меркантилісти багато уваги приділяли грошам. Вони були переконані у їх всемогутності. Підкреслюючи владу грошей, вони мали рацію - власник грошей тримає в своїх руках суспільну силу. Але сутності грошей вони не зрозуміли. Вони не могли пояснити, чому гроші як загальна форма багатства протистоять всім іншим товарам. Вони вважали, що золото і срібло самі по собі, як речі, за своєю природою, є гроші. Вони не усвідомлювали, що гроші - це товар, але товар особливий, оскільки він виконує роль загального еквіваленту. Гроші як особливий товар виступають загальним і безпосереднім втіленням вартості. Але вони є грошима не від Бога, а стають ними лише в певних історичних умовах.

Теорія грошей, розроблена меркантилістами, отримала назвув літературі „металістична теорія грошей”,тобто сутність грошей пояснюється їх природними властивостями.

Разом з металістичною теорією грошей в період розпаду феодалізму і становлення капіталізму виникла і інша альтернативна теорія - номіналистична.Її представниками були англійські філософи і економісти Дж. Локк, Н. Барбон, Дж. Беркли, Д. Юм. Згідно цієї теорії, гроші є номінальною, розрахунковою одиницею, лише знаком для розрахунку. Цей умовний знак, на їх думку, не має своєї внутрішньої вартості. Якщо дотримуватися цієї точки зору, то необхідно визнати нетоварний характер золота і срібла, а отже, ними не можна б було вимірювати вартість інших товарів. Вони не могли б стати загальним еквівалентом.

Увага меркантилістів зосереджувалася перш за все на двох функціях грошей – як засобу нагромадження скарбів і як світових грошей. У цих функціях гроші виступають як загальне втілення суспільного багатства. Меркантилісти вірно відзначали важливу особливість грошового обігу, яка полягає в тому, що гроші постійно випадають з обігу та існує прагнення утримати їх від обігу й зберегти як скарб.

 

Поможем в написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой
<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Середньовічне місто і його господарський розвиток | Великі географічні відкриття і первісне нагромадження капіталу

Дата добавления: 2014-01-03; Просмотров: 353; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:

  1. Давній Рим і особливості його господарського устрою. Періодизація економічної історії Риму
  2. Древній Рим й особливості його господарського устрою. Періодизація економічної історії Рима
  3. Економічна думка України в період панування радянської економічної системи
  4. Загальні умови і основні напрямки розвитку економічної думки в Україні наприкінці ХІХ – початку ХХ ст
  5. Зародження державності в Древньому Єгипті. Основні риси Східного рабства
  6. Зародження і розвиток української кооперації
  7. Зародження педагогічної теорії у філософських вченнях древньогрецьких мислителів
  8. Значення економічної історії на сучасному етапі розвитку
  9. Значення, завдання, інформаційне забезпечення аналізу зовнішньоекономічної діяльності
  10. Особливості виникнення економічної історії і її місце в системі економічних наук
  11. Особливості освітньо-виховної практики та педагогічної думки в епоху середньовіччя

studopedia.su - Студопедия (2013 - 2022) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.019 сек.