КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Наука міжнародного космічного права
Лекція 1 Поняття та джерела міжнародного космічного права Модуль І. МІЖНАРОДНЕ КОСМІЧНЕ ПРАВО 1.1. Наука міжнародного космічного права. 1.2. Поняття міжнародного космічного права. 1.3. Джерела міжнародного космічного права. 1.4. Суб'єкти міжнародного космічного права. 1.5. Національне космічне право.
Література: [1- 3, 7-33]. Витоки міжнародного космічного права можна простежити вже на межі 20-30 рр. ХХ століття, коли в працях окремих юристів і фахівців інших галузей науки та техніки були висловлені думки щодо майбутньої галузі правознавства. У 1926 році на конференції секції повітряного права Союзу Авіахім В.А. Зарзар висловив думку про необхідність розроблення в майбутньому “міжпланетного транспортного права” у зв'язку з наближенням ери висотних польотів і міжпланетних сполучень. У 1933 році в Ленінграді на нараді юристів–фахівців з повітряного права Є.О. Коровін уперше сформулював правові проблеми, що виникають у зв'язку з освоєнням людиною верхніх шарів атмосфери. На Заході ще у 1910 році Е. Лауде і пізніше В. Мандл (1932), А. Кларк (1946), Дж. Купер (1951), О. Шехтер (1951), А. Кокка (1954), писали про необхідність врегулювання нових міждержавних відносин, які виникнуть у зв'язку зі специфічними особливостями реалізації космічних проектів (середовище, швидкість, висота), засобами нової галузі права [3]. Започаткуванню інституційних форм у розвитку МКП у досупутниковий період поклало утворення у 1950 році Міжнародної астронавтичної федерації (МАФ) з розглядом правових проблем космічного простору на щорічних міжнародних астронавтичних конгресах під її егідою. За ініціативою Першого конгресу МАФ 1957 року в Барселоні було започатковано проведення міжнародних колоквіумів з космічного права, на яких юристи десятків країн світу щорічно розглядають правові питання освоєння космічного простору. з початком ери космічних польотів у 50-60 рр. минулого століття особливого прискорення набуває процес розроблення наукових основ МКП. Цьому сприяло й утворення у 1960 році на виконання рішень II колоквіуму з космічного права (Гаага, 1958 р.) Міжнародного інституту космічного права (МІКП), який нині є визнаним центром координації міжнародних і національних організацій в галузі правового регулювання освоєння космічного простору, популяризації МКП, організації та проведення міжнародних колоквіумів з космічного права. МІКП об’єднує сьогодні в своїх лавах понад 400 юристів з 42 країн світу, що спеціалізуються в дослідженні актуальних проблем міжнародного космічного права. Ціла плеяда вітчизняних і зарубіжних юристів присвятила свої праці дослідженню проблем правового регулювання космічної діяльності та шляхів розвитку МКП. Об’єктивні передумови виникнення та розвитку міжнародного космічного права як специфічної галузі міжнародного публічного права досить широко висвітлено в працях вітчизняних (Г.П. Жукова, Ю.М. Колосова, О.С. Пірадова) і зарубіжних авторів (Е. Галловей, С. Горова, І. Дідерікс-Фершоор, А. Кокка, М. Ляхса, Ф. Нозарі, Е. Пепена та ін.). В їх працях аналізуються історичні передумови становлення, зміст і регулятивні функції більшості норм і принципів міжнародного космічного права, висвітлено традиційні проблеми правового регулювання космічної діяльності (демілітаризація та делімітація космічного простору, розподіл ресурсу геостаціонарної орбіти тощо). З початком 80-х років проблеми сучасного космічного права, у тому числі пов’язані з комерціалізацією космічної діяльності, досліджуються К. Букштігелем, С. Дойлем, О. Кунцем, Ф. Лайелом, Г. Лафферандері, П. Маланчуком, А. Муром, Г. Сгроссо, Е. Фазаном, Е. Фінчем, а також В.С. Верещетіним, Е.Г. Жуковою, Г.М. Даниленко, О.П. Каменецькою, В.М. Постишевим, до яких останнім часом активно приєднались також А.-М. Бальцано, Ф. ван дер Дунк, Х. ван Тра-Енгельман, Т. Мессон-Зваан, Б. Сміт, А. Фаранд, О.В. Яковенко та ін. У 1990 році за редакцією професора В.С. Верещетіна було підготовлено комплексне дослідження наявних правових проблем регулювання взаємовідносин держав у сфері дослідження та використання космічного простору в сучасних умовах. У збірнику наукових праць “Новое в космическом праве: на пути к международному частному космическому праву”, підготовленого інтернаціональним колективом авторів, уперше з цивілістичних позицій здійснено спробу проаналізувати правові регулятори космічної діяльності, особливо, що стосуються комерційної космонавтики [4]. Нарешті, у 1999 році вийшов з друку підручник з МКП за редакцією визнаних метрів радянської школи космічного права Г.П. Жукова та Ю.М. Колосова [3]. Окрім широкої історичної панорами розвитку МКП автори подають на сторінках підручника корисний аналіз діючих норм міжнародного космічного права, а також правових проблем, до яких буде прикуто увагу фахівців цієї галузі в найближчі роки. На жаль, до видання не потрапили аналітичні матеріали стосовно рішень Третьої конференції ООН з космосу та аналіз положень Кодексу космонавтів, які прийняті вже після виходу підручника у світ. Перші кроки в розвитку космічного права в Україні було зроблено у 1992 році, коли вийшов Указ Президента України про заснування Національного космічного агентства (НКАУ), та прийнято постанову Уряду про затвердження Положення про НКАУ. Наступною постановою КМУ прийнято Державну космічну програму України (1994 р.), яка розроблювалася за безпосередньої участі першого Генерального директора НКАУ В.П. Горбуліна. У цей самий час у зв’язку з розгортанням робіт фахівцями НКАУ над проектом першого закону України з питань космічної діяльності (“Про космічну діяльність”) було розпочато національні наукові дослідження МКП і започатковано підготовку відповідних наукових кадрів. Після утворення у 1998 році на базі ІДП ім. В.М. Корецького НАН України Міжнародного центру космічного права (МЦКП) національні наукові дослідження МКП набувають певної системності, проблематика досліджень щільніше пов’язується з підготовкою наукових кадрів вищої кваліфікації. Останнім часом найбільш активно працюють у цій галузі права директор центру повітряного та космічного права (ЦПКП) Національного авіаційного університету канд. юрид. наук О.В. Бєглий, заступник директора МЦКП д-р юрид. наук проф. Н.Р. Малишева, а також наукові співробітники МЦКП канд. юрид. наук Н.Д. Красилич, канд. юрид. наук С.В. Кузнєцова, канд. юрид. наук В.В. Семеняка, І.П. Андрушко. Тематика цих досліджень охоплює широке коло питань правового регулювання національної космічної діяльності та актуальних проблем МКП, серед яких можна назвати такі, як: правове регулювання світового ринку космічних послуг і технологій, захист інтелектуальної власності та регламентування екологічної безпеки в процесі космічної діяльності, правові аспекти космічного сміття та страхування діяльності з дослідження та використання космічного простору, державне регулювання в космічній сфері тощо.
Дата добавления: 2014-01-03; Просмотров: 490; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |