Тема 4: Соціально-трудові відносини як система

Питання 1.Поняття та структура елементів соціально-трудових відносин (СТВ)

В системі суспільного виробництва трудове життя людини регулюється різними за формою, змістом та характером трудовими взаємовідносинами (взаємозалежностями та взаємодіями). СТВ визначають місце людини у сфері праці, її стиль життя, соціально-психологічний клімат в колективі, ін., і в цілому – ефективність трудової соціалізації людини.

СТВ – це економічні, психологічні, правові аспекти взаємозалежностей та взаємодій індивідуумів та соціальних груп в процесах, які обумовлені соціальною трудовою діяльністю.

В структурі СТВ виділяють:

ü суб’єкти,

ü предмети,

ü типи СТВ.

Предмети СТВ визначаються цілями, до яких прагне людина на різних етапах свого життя. Виділяють три основні етапи життєвого циклу людини:

ü від народження до закінчення навчання;

ü період трудової й (або) сімейної діяльності;

ü період після закінчення трудової діяльності.

Питання 2. Тип СТВ

Тип СТВ визначається тим, яким конкретно чином приймаються рішення в соціально-трудовій сфері. Визначальними що до типу СТВ є принципи рівних чи нерівних прав та можливостей суб’єктів СТВ. Виділяють:

ü соціальне партнерство;

ü солідарність;

ü субсідіарність;

ü конкуренція;

ü дискримінація;

ü конфлікт.

Соціальне партнерство – це система правових та організаційних норм, принципів, процедур, які направлені на забезпечення взаємодії між найманими працівниками, роботодавцями, державними органами влади в регулюванні соціально-трудових відносин на національному, галузевому, регіональному, виробничому рівнях.

Система соціального партнерства в Україні проходить стадію становлення. Основні її елементи (сфера дії, зміст договорів та угод, сторони переговорів, їх повноваження, процедури вирішення конфліктів та ін.) визначено низкою Законів України:

ü “Про колективні договори та угоди”,

ü “Про оплату праці”,

ü Кодекс Законів про працю,

ü Указ Президента України “Про національну раду соціального партнерства”

ü ін.

За характером впливу на економічні результати діяльності та на якість життя людей СТВ можуть бути: конструктивними та деструктивними.

Головною умовою співробітництва є наявність поєднювальної ситуації або ідеї, коли індивідуальні та групові відмінності стають несуттєвими (ситуації: війна, стихійне лихо, економічна катастрофа інше; ідеї – релігійні, соціально-політичні, наукові ін.)

Досвід розвинутих країн свідчить, що найбільше ефективними є відносини соціального партнерства.

Питання 3. Регулювання СТВ.

Регулювання СТВ здійснюється на підґрунті таких Законів України: Конституція України, КЗпП, про зайнятість населення, про оплату праці, про пенсії, про відпустки, про індексацію доходів, про захист соціальних та трудових прав окремих категорій громадян, про банкрутство, про колективні договори та угод та ін.

В сферу програмно-нормативної регламентації СТВ входять наступні основні напрями:

1. Умови праці (оплата, відпочинок, охорона, соціальні гарантії).

2. Соціальна політика.

3. Зайнятість.

4. Міграційна політика.

5. Демографічна політика.

Регламентація СТВ має різні рівні:

ü національний (генеральна угода),

ü галузевий (тарифна угода),

ü соціальний (регіональна угода),

ü підприємства (колективний договір).

На кожному рівні вирішуються специфічні проблеми регулювання трудової діяльності людей

Питання 4. Особливості формування соціально-трудових відносин в Україні.

Формування в Україні СТВ обумовлено такими обставинами:

1. Прийняття закону “Про колективні договори та угоди” (1993 р) за умов лише народження нових форм власності та механізмів господарювання.

2. До тепер не надано правове визначення понять “найманий працівник”, ”роботодавець”.

3. Інтереси працівників представлять на переговорах профспілки, які нерідко конфліктують між собою.

4. Роль держави визначена в процесі договірних відносин, але немає достатніх механізмів її реалізації.

5. Практика застосування СТВ потребує вирішення питань про обов’язковість прийнятих в Генеральній угоді норм на усіх рівнях управління економікою, а норм тарифних угод – для усіх підприємств галузі або розташованих на цій території.

Питання 5. Критерій розвиненості СТВ.

Критерієм розвиненості СТВ виступає показник якості трудового життя (ЯТЖ)

ЯТЖ - це сукупність властивостей, які характеризують умови праці в широкому їх розумінні (умови виробничого життя) й дозволяють урахувати ступінь реалізації інтересів працівника та використання його здібностей (інтелектуальних, творчих, моральних, організаційних тощо).

Одним з показників якості життя є індекс розвитку людського потенціалу (ІРЛП) який розраховують як середню арифметичну з показників очікуємої тривалості життя (І_ж), рівня освіти (І_о), та реального душевого ВВП (І_д). Кожен з цих показників розраховують за формулою:

Де І – індекс даного виду; Д_ф – фактичне значення показника; Д _min та Д _max - відповідно, значення показника яке прийнято за мінімальне та максимальне.

Найкращих показників ІРЛП досягли в 1990р. Канада, Японія, США, Нідерланди, Фінляндія.

Дата добавления: 2014-01-03