Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Лекція 1. Сутність ефективності та продуктивності праці, показники та методи виміру

Тема 8. Ефективність та продуктивність праці

Питання 1. Ефективність виробництва та ефективність праці.

Ефективність виробництва – важлива якісна характеристика господарювання на всіх рівнях економіки. Економічну ефективність виробництва виявляють співвідношенням отриманих результатів й витрачених на ці цілі ресурсів (земля, капітал, праця, підприємницькі здібності). Показниками ефективності виробництва є продуктивність та витратоємність.

Ефективність праці визначають відношенням отриманого результату до витрат праці. Якщо результатом виступає обсяг виготовленої продукції (послуг, робіт) – маємо показник продуктивності праці, якщо прибуток від діяльності людини – то показник рентабельності праці.

 

Ефективність праці характеризує результативність живої праці у будь – якій сфері діяльності й пов’язується не тільки зі зростанням обсягів продукції, але й з поліпшенням її якості, підвищенням конкурентноздатності, науковою або художньою цінністю результату праці, тощо.

 

Ефективність праці – має економічний, психофізіологічний та соціальний аспекти.

Питання 2. Поняття продуктивності праці.

Продуктивність праці (ПП) – це один з показників економічної ефективності праці, який характеризує результативність доцільної діяльності людини і може бути вираженим або кількістю продукції, що виготовляється за певний проміжок часу (виробіток) або витратами праці (робочого часу) на виготовлення одиниці продукції (трудомісткість). ПП використовують як загальний показник ефективності використання всіх виробничих ресурсів.

 

Економічна суть її зростання полягає у тому, що частка витрат живої праці на одиницю продукції зменшується, а уречевленої праці – збільшується, але загальна сума праці в одиниці товару зменшується.

 

На величину ПП впливають рівень екстенсивного використання праці, інтенсивність праці, техніко – технологічний та організаційний рівень виробництва.

Питання 3. Значення росту продуктивності праці.

Підвищення продуктивності є вираженням загального економічного закону, економічною необхідністю розвитку суспільства й має такі цілі:

ü стратегічну – підвищення життєвого рівня населення;

ü тактичну - підвищення ефективності діяльності галузей, підприємств, а також реальне зростання особистих доходів працівників.

підвищення ПП веде до зниження собівартості продукції, зростанню прибутку, або до зниження ціни товару. Зростання ПП сприятиме підвищенню зайнятості населення.

Питання 4. Рентабельність праці та її оцінка.

 

Під час аналізу економічної ефективності праці важливого значення набуває співвідношення прибутку від даного виду діяльності (праці) та відповідних витрат праці. Таке співвідношення називається рентабельністю праці. Практично цей показник визначають як рентабельність (R) витрат на оплату праці (або як рентабельність сумарних витрат на персонал):

 

,

 

де Дi - створена i-тим видом праці вартість; Zi - сумарні витрати на персонал; Рі - прибуток від цього виду праці; і -певний вид праці.

 

Для розкриття сутності показника рентабельності слід розглянути дві компоненти, з яких складається будь-яка діяльність або праця. По-перше, це α-праця, коли виконавець працює за інструкціями і не вносить ніяких творчих, нових елементів в трудовий процес, це регламентована праця. Друга компонента - це β-праця, інноваційна, творча, зорієнтована на створення нових споживчих цінностей. Рентабельною є β - праця.

 

Практичне використання показників рентабельності праці знаходить в оцінці та стимулюванні праці фахівців, професіоналів. Якщо Ді – Zі/Zі ³ 0, то праця рентабельна, якщо Ді – Zі / Zі < 0, то нерентабельна.

 

Питання 5. Показники продуктивності праці.

 

Продуктивність праці – складна економічна категорія, тому рівень ПП може бути виражено системою показників, які класифікуються за різними критеріями.

За місцем виміру виділяють показники продуктивності праці:

ü суспільної,

ü галузевої,

ü локальної,

ü індивідуальної.

 

За методами виміру результатів праці (обсягу продукції, робіт, послуг) розрізняють показники ПП:

ü натуральні,

ü трудові,

ü вартісні

 

За часом виміру та доцільності результатів виділяють ПП:

ü потенційну,

ü фактичну

ü фіктивну.

 

За масштабами обліку робочого часу використовують показники ПП:

ü середньорічні,

ü середньоденні,

ü середньочасові;

ü річні,

ü квартальні,

ü місячні.

 

Залежно до витрат праці певної категорії персоналу розраховують показники виробітку:

ü на одного основного робітника,

ü робітника,

ü працівника (середньооблікового).

Питання 6. Вимір суспільної продуктивності праці.

 

На рівні економіки усієї країни визначають показник суспільної ПП(ППс). Остання більшою мірою буде визначати ефективність суспільного виробництва, тому використовують показники національного доходу(НД) та витрат живої праці (Тж):

 

Між тим, застосування витрат лише живої праці для оцінки ефективності суспільного виробництва й ігнорування якими витратами уречевленої праці досягався отриманий результат може призвести економіку до занепаду.

 

Найбільшого зростання росту ПП можна отримати за умов одночасного зниження як живої, так і уречевленої праці. Але в практиці можливі різні варіанти зниження сукупних витрат праці, які забезпечують максимум результату за умов мінімальних витрат.

 

Якщо витрати живої праці це - Зж, а уречевленої - Зу, а Зжі та Зуі – це їх рівень у нових умовах, то можна визначити п’ять варіантів підвищення ефективності сукупної праці.

1. Зу = Зуі; Зж > Зжі,

2. Зу > Зуі, Зж = Зжі,

3. Зу > Зуі; Зж > Зжі,

4. Зж < Зжі, але ЗуЗуі > Зжі - Зж

5. Зуі > Зу, але ЗуіЗу < Зж - Зжі

 

В усіх випадках Зж + Зу > Зжі + Зуі, тому зростання ПП має місце у будь-якому з наведених варіантів. Завдання менеджера з праці полягає у тому, щоб визначити такий варіант її зростання, який є найбільш доцільним для підприємства.

Питання 7. Вимір індивідуальної продуктивності праці.

 

На підприємствах, окремих цехах, ділянках, робочому місці продуктивність праці визначають за показниками трудомісткості (Тр) та виробітку (W), які виходять з результату праці (V – обсяг продукції) та її витрат (Т).

 

Рівні виробітку та трудомісткості визначають за формулами:

;

де, V – результат праці (обсяг продукції, робіт, послуг) шт., грн.; Т – витрати праці на виробництво продукції, робіт, послуг, чол.-год, н-год, чоловік.

 

Залежність між зростанням ПП (саме виробіток) та зниженням трудомісткості продукції може бути виражена за формулами:

де Δ ПП – приріст продуктивності праці, %; Зтр – зниження трудомісткості продукції, %

 

Економічна ефективність праці може бути визначена порівнянням рівнів ПП у різних робітників, на різних підприємствах, країнах, а також за динамікою рівня ПП за різні періоди на певному робочому місці, цеху іншому об’єкті господарювання. З цією метою розраховують індекси зміни ПП, як відношення:

 

де “з” та “б” – рівень показників у звітному та базовому періодах.

 

Питання 8. Сучасні підходи до виміру продуктивності праці в Україні.

 

Сучасний період управління економікою в Україні свідчить про перехід на міжнародну методику оцінки ефективності й продуктивності національної економіки. Національним центром продуктивності розроблено методичні засади виміру продуктивності з урахуванням підходів, які характерні для світової економіки.

 

Продуктивність національної економіки виміряють як відношення валового національного доходу до сукупних витрат на його виробництво.

 

Для міжнародного співставлення ефективності економіки розраховують коефіцієнт продуктивності праці як відношення ВНП й НД до середньорічної чисельності зайнятих в економіці працівників, або до обсягу відпрацьованих нормо-годин.

Лекція 2. Показники вимірювання продуктивності праці

Питання 1. Методи виміру рівня продуктивності праці

 

Методи виміру ПП залежать від того, якими одиницями виміряють обсяг виробництва (результати праці) та витрати праці на його виготовлення.

 

Виділяють методи виміру:

ü натуральний,

ü трудовий,

ü вартісний.

 

Показники ПП повинні відповідати таким вимогам:

ü повністю врахувати фактичний обсяг виконаних робіт та витрати праці за певний інтервал часу;

ü усувати вплив на рівень та динаміку ПП цінового фактора, змін матеріалоємності, трудомісткості та асортименту продукції;

ü бути наскрізними, зведеними, порівняльними, мати високий ступень узагальнення, бути універсальними у застосуванні.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Направлення пошуку методів забезпечення сприятливих умов праці | Сутність, переваги і недоліки методів виміру рівня продуктивності праці
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-03; Просмотров: 2319; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.042 сек.