Сутність, переваги і недоліки методів виміру рівня продуктивності праці

Показники	Одиниці виміру	Переваги	Недоліки
Натуральні	Натуральні вимірювачі	Точність, наочність, показовість	Неможливо порівнювати різнорідну продукцію
Умовно-натуральні	Умовні одиниці виміру (умовні тони)	Можливість оцінки продуктивності праці в фізичному обсязі виробництва	Обмежене застосування
Вартісні	Грошові одиниці	Універсальність	Об’єктивність встановлення цін на продукцію
Трудові	Нормо-години, чоловіко-години, чоловіко-дні	Використовується для оцінки рівня продуктивності на окремих робочих місцях при виробництві різноманітної незавершеної продукції	Нівелюється якість праці

Питання 2. Методи виміру ПП у розвинутих країнах.

В розвинених країнах ПП розглядають як один із показників глобальної продуктивності різних факторів.

Обсяг витрат праці виміряють на підґрунті або середньої облікової чисельності працівників за розрахунковий період, або кількістю відпрацьованого часу. Витрати праці не найманого персоналу включають час, відпрацьований підприємцем (власником) та членами його родини, які працюють безоплатно (на підставі вибіркових обстежень).

Під час розрахунків ПП в цілому в економіці ураховують чисельність економічно активного населення (включно безробітних).

Найчастіше використовують таки показники:

а) валова ПП;

б) чиста продуктивність праці;

в) інтегральна ПП;

г) глобальна продуктивність факторів;

д) тотальна продуктивність факторів;

е) показник реальних доходів на одиницю витрат праці.

Питання 3. Показник трудомісткості та його використання в економічній роботі підприємства

Трудомісткість (Тр) продукції – є зворотним показником до виробітку й показує витрати живої праці в одиницях робочого часу на виготовлення одиниці продукції.

Трудомісткість знаходить широке використання в економічній роботі підприємства, а саме:

1. Установлює залежність між обсягом виробництва та витратами праці, тому виходячи з цього можна розрахувати необхідну чисельність робітників на виготовлення певного обсягу продукції за формулою:

Ч = Обсяг продукції н-год) на рік / (Фонд робочого часу одного робітника на рік за планом (годин) х Коефіцієнт виконання норм, виробітку за планом).

2. Використовується для визначення рівня та динаміки продуктивності праці (ПП) трудовим методом.

1. Дозволяє аналізувати та ув’язати показники ПП на усіх ділянках виробництва та стадіях виготовлення продукції.

2. Дозволяє визначити можливий приріст ПП за рахунок виявлених резервів її росту.

3. Дає можливість установити ефективність заходів з упровадження нової техніки, нових форм організації виробництва, праці, управління, або їх удосконалення:

4. Є основою встановлення тривалості та структури трудового процесу, визначення раціональних прийомів та методів праці.

7. Є елементом структури вартості продукції як витрати на заробітну плату.

Зниження Тр дозволяє зменшити собівартість, покращити фінансові показники діяльності, підвищити конкурентоспроможність підприємства.

Питання 4. Види трудомісткості

Різноплановість завдань, які вирішуються в господарській практиці за допомогою показника трудомісткості зумовлює використання різних видів Тр.

Розрізняють таки види трудомісткості:

1. Залежно від кола витрат праці різних категорій персоналу:

ü технологічну,

ü обслуговування,

ü виробничу,

ü управління,

ü повну.

2. За характером та призначенням витрат праці:

ü нормативну,

ü фактичну,

ü планову.

3. За ступенем відносності:

ü абсолютну,

ü відносну,

ü питому (на одиницю площі, ваги ін.).

4. За об’єктом визначення:

ü операції,

ü вузлу,

ü процесу,

ü одиниці робіт,

ü послуг,

ü продукції

ü тощо.

5. За місцем визначення:

ü на робочому місці,

ü ділянці,

ü цеху,

ü підприємства,

ü галузі.

Питання 5. Методи розрахунку трудомісткості

Визначення динаміки ефективності живої праці на виробництві передбачає урахування витрат праці усіх категорій персоналу. Тому дуже важливим є визначення повної трудомісткості. Співставлення повної трудомісткості нормованої та фактичної дає можливість виявити резерви росту ПП на підприємстві.

Повна трудомісткість включає: технологічну, обслуговування, управління.

Розрахунок нормованої технологічної (Тр_н) трудомісткості проводять за нормами часу, виробітку, обслуговування, нормативів чисельності окремо для відрядників та почасовиків.

Фактична технологічна (Тр_ф) трудомісткість визначається за табельним обліком за звітний період.

Залежність між нормативною та фактичною трудомісткістю визначається за формулою:

, або ,

де К_вн – коефіцієнт виконання норм у звітному періоду.

Розрахунок трудомісткості обслуговування - проводять окремо щодо обслуговування технологічного процесу й до обслуговування виробництва. Облік трудомісткості обслуговування ведеться за функціями обслуговування.

Нормовану трудомісткість обслуговування (Троб.н) визначають за нормами праці, які є характерними для кожної функції обслуговування. Фактичну Троб визначають за даними табельного обліку.

Розподіл трудомісткості обслуговування по окремих видах продукції здійснюється пропорційно технологічної трудомісткості.

Сума технологічної та трудомісткості обслуговування дає показник виробничої трудомісткості.

Трудомісткість управління - (Тр_у) визначають за функціями управління. Нормативну Тр_у розраховують на підґрунті норм часу (на конструкторські, друкарські інші роботи) або виходи з нормативів чисельності за функціями, чи норм керованості. Фактичну Тр_у розраховують виходячи з фактичної чисельності персоналу та відпрацьованого часу кожним працівником.

Повну трудомісткість можна отримати якщо до виробничої прибавити трудомісткість управління.

На одиницю продукції трудомісткість управління відноситься, як і трудомісткість обслуговування, пропорційно технологічній трудомісткості.

Фактична трудомісткість виражає фактичні затрати праці на виготовлення одиниці продукції або певного обсягу роботи.

Планова трудомісткість – це затрати праці на одиницю продукції або виконання роботи з урахуванням можливої зміни нормативної трудомісткості шляхом здійснення заходів, передбачених комплексним планом підвищення ефективності виробництва.

Дата добавления: 2014-01-03