Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Підбір експертів і формування експертних груп


Загальна схема експертизи

Загальна схема експертних опитів включає наступні основні етапи:

- підбір експертів і формування експертних груп;

- формування питань і складання анкет;

- робота з експертами;

- формування правил визначення сумарних оцінок на основі оцінок окремих експертів;

- аналіз і обробка експертних оцінок.

Перш ніж приступити до розгляду змісту окремих етапів експертної процедури необхідно зробити наступне зауваження.

Проблема експертних оцінок має самостійне теоретичне і прикладне значення і далеко виходить за рамки проблем економічного ризику. Для її рішення використовуються спеціальні економіко-математичні методи і методи системного аналізу.

Тут не стоїть задача розкриття суті і змісту методів, що використовуються, оскільки вони досить повно відображені в обширній спеціальній літературі з проблеми. Тому представлена нижче коротка характеристика змісту окремих етапів носить ознайомлювально-описовий характер.

Для більш глибокого вивчення проблеми можна порекомендувати [8], де, на наш погляд, найбільш повно описується як зміст етапів, так і апарат, що використовується для їх реалізації.

На цьому етапі, виходячи з цілей експертного опиту, вирішуються питання відносно структури експертної групи, кількості експертів і їх індивідуальних якостей, тобто визначаються вимоги до спеціалізації і кваліфікації експертів, необхідне число експертів кожної спеціалізації і загальна їх кількість в групі.

Оцінки чисельності групи експертів проводяться на основі наступних міркувань.

Чисельність групи не повинна бути малою, так як в цьому випадку буде втрачено сенс формування експертних оцінок, що визначаються групою фахівців. Крім того, на групові експертні оцінки значною мірою впливала б оцінка кожного експерта.

При збільшенні групи експертів, хоч і усуваються ці недоліки, але зате з'являється небезпека виникнення нових. Так, при дуже великій кількості експертів оцінка кожного з них окремо майже не впливає на групову оцінку. Причому, зростання чисельності експертної групи далеко не завжди приносить підвищення достовірності оцінок. Часто розширення групи експертів можливе лише за рахунок малокваліфікованих фахівців, що, в свою чергу, може привести до зменшення достовірності групових оцінок. Одночасно з ростом числа експертів збільшуються труднощі, пов'язані з координацією роботи групи і обробки результатів опиту.

Існуючі методи [ 8 ] дозволяють вибрати оптимальну в кожному конкретному випадку чисельність групи і її структуру - чисельність експертів необхідної спеціалізації і кваліфікації.

При підборі експертів повинно бути враховане обмеження, що стосується відповідності цілей експертів цілям експертного опиту. Тобто, необхідно встановити чи є тенденція у окремих експертів необ'єктивно оцінювати події, що розглядаються. Для цього бажано виявити потенційні можливі цілі експертів, що суперечать цілям отримання об'єктивних результатів.

Аналізуючи попередню діяльність експертів, необхідно з'ясувати наявність причин, які приводять до прагнення завищувати або занижувати оцінки так, щоб вплинути на групові в бажаному для себе, або для інших осіб, напрямі.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Характеристика експертних процедур | Робота з експертами

Дата добавления: 2014-01-03; Просмотров: 1192; Нарушение авторских прав?


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:

  1. Вплив ринкової інфраструктури на формування конкурентного середовища
  2. Джерела формування коштів
  3. Джерела формування оборотних коштів підприємства
  4. Джерела формування прибутку і доходу підприємства.
  5. Економічний розвиток Німеччини за умов формування монополістичного капіталізму
  6. Елементи формування виробничої програми підприємства
  7. Класифікація прибутку за видами формування та розподілу
  8. Кругообіг кисню в водних екосистемах. Формування кисневого режиму водних екосистем
  9. Оборотні кошти — це сукупність грошових коштів підприємства, необхідних для формування й забезпечення кругообігу виробничих оборотних фондів та фондів обігу.
  10. Організація оповіщення та інформування населення
  11. Основні важелі ефективнішого формування та реалізації фінансових :інвестицій
  12. Особливості формування виробничої програми підприємства в умовах ринку

studopedia.su - Студопедия (2013 - 2020) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.002 сек.