Вибір методів зниження економічного ризику

Аналіз розглянутих вище характеристик різних методів зниження ризику дозволяє зробити висновок про те, що будь-який захід, направлений на зниження ризику, як правило, має свою "ціну".

При страхуванні майна або відповідальності, такою ціною є величина страхових внесків. При страхуванні за допомогою розподілу ризику (передачі частини ризику) за рахунок залучення до участі у проекті, що містить ризик, більш широкого кола партнерів або інвесторів, платою за зниження ризику є відмова від частини доходів (прибутку) на користь інших учасників проекту, що прийняли на себе відповідальність за частину ризику.

При хеджуванні за допомогою опціонів платою за зниження ризику є опціонна премія.

У випадку хеджування за допомогою форвардних операцій своєрідною "платою" страхувальника є недоотримання прибутку (упущена вигода) у випадку, якщо очікувана (що страхується) зміна курсу валют, цін на товари не сталася.

При резервуванні платою за зниження ризику є витрати на створення резервних фондів, а також зменшення оборотності обігових коштів і можливе погіршення використання основних фондів (фондовіддачі), що в кінцевому результаті призводить до зниження прибутку.

Зменшення ризику за допомогою диверсифікації в більшості випадків призводить до зниження очікуваної віддачі (дивідендів, доходів, прибутку тощо), оскільки розширення напрямів вкладення коштів, як правило, пов'язане з залученням менш прибуткових напрямів.

Різноманітність різних виявів методу лімітування зумовлює різноманітність джерел і показників ефективності кожного з них. Разом з тим, тут, як і при диверсифікації, найбільш часто як "плата" за зниження ризику виступає зниження віддачі, як слідство прийнятих обмежень, і виключення з розгляду привабливих у плані доходів і прибутку варіантів.

Як бачимо, кожний з методів зниження ризику відрізняється мірою впливу на зниження ризику в конкретній ситуації, а також необхідними затратами на їхню реалізацію.

Цю обставину потрібно враховувати при оцінці доцільності і ефективності конкретних заходів по зниженню ризику. Необхідно оцінити динаміку ризику і віддачі, порівняти отримані результати з метою і мірою їхнього досягнення і зробити висновок про економічну доцільність заходів, що розглядаються.

Для цієї мети можуть бути успішно використані загальні методичні підходи до оцінки економічної ефективності господарських рішень [31]

Потрібно зазначити, що ефективність того або іншого методу значною мірою залежить від конкретної ситуації (рівень ризику, необхідна міра зниження ризику, необхідні додаткові витрати, фінансові можливості підприємця та інше), а також виду ризику і сфери підприємницької діяльності.

Разом з тим існують загальнометодичні підходи до вибору шляхів і способів попередження і зниження ризику, суть яких, на наш погляд, відображає наведена в [12] спрощена схема у вигляді таблиці рішень по зниженню ризику (табл. 7.1).

Подані в табл. 7.1 градації рівнів ризику і можливих втрат є досить умовними. На практиці кожна компанія (підприємець) може прийняти свої градації і побудувати свою таблицю рішень.

Крім того, в таблиці відсутні такі шляхи зниження ризику, як диверсифікація, лімітування і ін.

Разом з тим табл. 7.1 дає загальне уявлення про місце і сферу ефективного застосування того або іншого методу зниження ризику.

Таблиця 7.1 Рішення про зниження міри ризику

Імовірність втрат   Рівень втрат	Близька до нуля	Низька	Невелика	Середня	Велика	Близька до одиниці
Незначні (від 0 до А1)	Прийняття ризику	Прийняття ризику або створення резервів, запасів
Малі (від А1 до А2)	Створення резервів, запасів
Допустимі (від А2 до А3)	Створення резервів, запасів	Зовнішнє страхування або (і) розділення ризику	Уникнення ризику
Середні (відА3 до А4)	Зовнішнє страхування або (і) розділення ризику	Уникнення ризику
Великі (відА4 до А5)	Зовнішнє страхування або (і) розділення ризику	Уникнення ризику
Катастро- фічні (> А5)	Зовнішнє страхування або (і) розділення ризику	Уникнення ризику

Як видно з таблиці, в залежності від рівня втрат та імовірності їхнього виникнення рекомендуються різні заходи. При незначних втратах, незалежно від імовірності їх виникнення, рекомендується прийняття ризику. Резервування доцільно при малих втратах незалежно від імовірності їх виникнення, а також при допустимих втратах у випадку низької імовірності їхнього виникнення.

При подальшому збільшенні втрат рекомендується страхування або (і) розділення ризику. Однак з підвищенням рівня втрат зменшується допустима імовірність їхнього виникнення, при яких доцільні вказані шляхи зниження ризику.

У випадку середніх втрат та імовірності їхнього виникнення близькою до одиниці, рекомендується уникнення ризику. При подальшому збільшенні рівня втрат відповідно зменшується імовірність їхнього виникнення при якій рекомендується відмова від реалізації утримуючого ризик заходу - уникнення ризику.

На практиці найбільш ефективний результат можна отримати лише при комплексному використанні різних методів зниження ризику. Комбінуючи їх один з одним у самих різних сполученнях, можна досягнути також оптимального співвідношення між рівнем досягнутого зниження ризику і необхідними для цього додатковими затратами.

Дата добавления: 2014-01-03