Сучасний стан та перспективи розвитку гірничорудної галузі промисловості України

Галузева структура народного господарства, значення гірничорудної галузі промисловості в розвитку народного господарства.

Лекція № 1. Тема: «Гірничорудна галузь промисловості в системі народного господарства України».

Забезпечення гірничого підприємства матеріальними ресурсами.

Аналіз використання матеріальних ресурсів

Нормування витрат ресурсів

Визначення потреби в ресурсах

Матеріально-технічне забезпечення гірничого виробництва

Виробнича програма гірничого підприємства у натуральному і грошовому вигляді

Планування прибутку

Основи ціноутворення

Розрахунок рівня рентабельності

Фінансове, правове й інформаційне забезпечення гірничого виробництва

Поняття про облік та його види

Особливості планування собівартості на технологічній дільниці

Методика розрахунку планових витрат за елементами та калькуляційними статтями

Оплата праці інженерно-технічним працівникам і службовцям

Поняття про пряму заробітну плату і доплати до заробітної плати

Форми й системи оплати праці

Оплата праці робітників

Економічні питання охорони праці

Основні показники діяльності гірничого підприємства.

8. Схема утворення планової собівартості товарної й реалізованої продукції

Вступ. Сутність економіки як навчальної дисципліни

Гірниче підприємство є виробничо-економічноюсистемою. Тому сучасні фахівці у галузі гірництва повинні знати не тільки технологію гірничих робіт, але й мати економічне мислення з точки зору впливу використання виробничих ресурсів на результати діяльності окремих технологічних процесів та підприємства у цілому. Для отримання знань у цьому складному і відповідальному питанні навчальним планом підготовки фахівців-гірників передбачено вивчення дисципліни «Економіка».

Об’єктом вивчення економіки є виробничо-господарська діяльність та економічні процеси, які відбуваються на гірничих підприємствах.

Предметом курсу є положення про підприємства, закономірності використання ресурсів у процесі виробничо-господарської діяльності, економічні результати, які відображаються у таких поняттях як собівартість, ціна, рентабельність, прибуток, та методи оцінки ефективності інноваційних та інвестиційних проектів.

Науковою базою, яка забезпечує якість вивчення дисципліни, є економічна теорія, процеси відкритих гірничих робіт та основи охорони праці у гірництві.

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ КУРСУ 1.1. Метою викладання курсу «Економіка» для студентів професійного спрямування 6.090301.01 «Відкриті гірничі роботи» є вивчення теоретичних основ економіки гірничодобувного підприємства з урахуванням специфічних особливостей гірничої промисловості, а також оволодіння студентами навичок виконання техніко-економічних розрахунків, які необхідні у практичної діяльності спеціалістів гірничого профілю.

1.2. Задачі вивчення курсу Головними завданнями викладання дисципліни «Економіка» є:- засвоєння студентами понять, категорій, фактів, суджень, тверджень, законів та закономірностей, які складають зміст дисципліни «Економіка»;

- вивчення студентами сучасної кадрової політики і мотивації праці, використання і відтворення основних та оборотних фондів, формування витрат на виробництво і реалізацію продукції, отримання результатів виробничо-господарської діяльності, особливостей розвитку підприємства на базі науково-технічного процесу, процесу формування якості і конкурентоспроможності продукції, ефективності фінансових і виробничих інвестицій, напрямів ефективної діяльності в умовах ринкових відносин;

- вироблення у студентів творчого підходу до обґрунтування і прийняття управлінських рішень, характеристики структури і напрямів діяльності підприємства, аналізу і узагальнення результатів виробничо-господарської і комерційно-фінансової діяльності, опрацювання пропозицій щодо підвищення ефективності заходів господарювання і контролю за їх здійсненням при зміні ситуацій у ринковому середовищі.

Вивчивши курс студенти повинні знати:

- об’єкт, предмет, ціль, задачі та зміст курсу. Сучасний стан та напрями соціального та економічного розвитку гірничої промисловості України та світу;

- економічні категорії, поняття, факти, судження, закономірності та закони, що складають зміст економіки як науки;

- економічну сутність виробничих ресурсів гірничодобувного підприємства та закономірності їх використання у процесі виробництва продукції;

- техніко-економічні показники, що характеризують витрати та результати виробничо-господарської діяльності гірничого підприємства в умовах ринкової економіки;

- методичні основи виконання техніко-економічних розрахунків з визначення ефективності діяльності гірничодобувного підприємства.

За результатами вивчення курсу студенти повинні вміти:

- розраховувати техніко-економічні показники, що характеризують виробничо-господарську діяльність гірничодобувного підприємства;

- давати правильну оцінку економічного стану об'єкта досліджень (підприємства, об'єднання);

- визначати величину і характер резервів зростання ефективності
гірничодобувних підприємств;

- виконувати економічне обґрунтування та оптимізацію технічних, технологічних, проектних та господарських рішень щодо управління гірничими роботами.

Якісне засвоєння матеріалу з дисципліни «Економіка» можливо після вивчення дисциплін, які передбачені структурно-логічною схемою навчального плану освітньо-професійної програми для студентів спеціалізації «Відкриті гірничі роботи».

Перелік дисциплін попереднього засвоєння приведено в табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Перелік дисциплін, які забезпечують якісне вивчення дисципліни

«Економіка»

Дисципліни, які забезпечують якісне вивчення економіки	Дана дисципліна (економіка)
Семестр вивчення	Назва дисципліни	Семестр вивчення	Номери змістових модулів
	Основи гірничого виробництва		1, 2
	Економічна теорія		1, 2
	Технологія відкритої розробки корисних копалин		1, 2,
	Основи охорони праці		1,2
	Управління якістю продукції		1,2

Вступ ЕКОНОМІКА ЯК НАУКОВА ДИСЦИПЛІНА

1.1. ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ Й ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

Що розуміється під терміном "економіка"? Цей термін є похідним від двох грецьких слів: "эйкос" - господарство й "номос" - закон. Об'єднаний їхній зміст означає закони господарювання.

По визначенню відомого вченого-економіста П. Самуельсона, економіка - це наука про те, як суспільство використовує свої обмежені ресурси для виробництва корисних продуктів і як воно їх розподіляє серед різних груп людей суспільства.

Завдання економіки як науки - дати кількісну і якісну оцінку ступеня ефективності суспільного виробництва і її динаміки.

Однак завданням економіки є не тільки необхідність забезпечення оцінки ступені ефективності суспільного виробництва. Ця наука повинна забезпечити аналіз і виявлення факторів, що кількісно визначають рівень цієї ефективності, і на цій основі пропонувати оперативні заходи й стратегію розвитку виробництва, що сприяють підвищенню його ефективності.

Глобальним показником ефективності суспільного виробництва є якість життя людей. Якість життя визначаються цілим рядом фактів. У їхнім числі: правові, політичні, національні, моральні, матеріальні й інші. Однак слід зазначити, що в цьому переліку фактори матеріального забезпечення суспільства займають базові позиції, оскільки рівень матеріальної забезпеченості визначає роль, вплив і характер дій усіх інших факторів.

Предметом економіки є фактори матеріальної забезпеченості суспільства і її членів. Залежно від рівня вивчення процесів і явищ економічному життя суспільства розрізняють макроекономіку й мікроекономіку (ці дисципліни вже раніше вивчені студентами гірничого напряму підготовки, у тому числі Основи економічних вчень).

Макроекономіка розглядає економіку суспільства в масштабах усієї країни. Вона досліджує питання сукупного попиту та пропозиції продуктів і послуг, необхідних суспільству в поточному й перспективному періодах, величину й динаміку національного доходу країни, а також валового національного продукту; вивчає й аналізує бюджетну й грошову політику держави, питання інфляції, рівень зайнятості населення, ступінь забезпеченості працездатного населення робітниками місцями, рівень доходів населення і його окремих груп, ступінь ефективності дії законодавчих актів і інші питання, що зачіпають інтереси всього суспільства.

Предметом макроекономіки є вивчення й виявлення закономірності в розвитку суспільного виробництва, використання яких може сприяти підвищенню ефективності суспільного виробництва й росту добробуту країни.

Мікроекономіка вивчає умови функціонування окремих галузей і підприємств у системі народного господарства країни, виявляє й оцінює ефективність їх роботи. Ці дві частини економіки тісно взаємозалежні. Розв'язок питань на макроекономічному рівні визначає умови функціонування виробництва на мікроекономічному рівні.

Мікроекономіка охоплює весь спектр матеріального виробництва країни, переломлюючись у конкретну економіку окремих галузей і підприємств.

Основою життя будь-якого суспільства є матеріальне виробництво. Щоб жити, людям потрібна їжа, житло, одяг та інші матеріальні блага й послуги. Їх вироблять підприємства. Без їхньої діяльності неможливе життя цивілізованого суспільства. Підприємства і їх продукція є основою життєвого благополуччя населення кожної країни. В економічній ефективності роботи підприємств зацікавлене все суспільство. Що ж є мотивацією для створення економічно ефективного виробництва при формуванні раціональної системи керування підприємством, об'єднанням, територіями й державою в цілому? Мотивацією для держави, а отже, для державних адміністративних органів керування є: необхідність створення умов для максимальної зайнятості населення й достатньої оплати їх праці; створення умов для суспільно-ефективної виробничої діяльності підприємств і організацій у системі народного господарства; забезпечення наявності в країні необхідних суспільству матеріальних благ і послуг; необхідність виконання соціальних програм і зобов'язань перед членами суспільства і його групами; забезпечення керування державою, його обороноздатності й розв'язок інших проблем життєдіяльності суспільства.

Необхідними умовами реалізації цих завдань державою є наявність і нормальна функціонування об'єктивної й ефективної податкової системи, що забезпечує фінансову основу реалізації всіх проблем суспільства.

Основною мотивацією створення й функціонування конкретних виробничих підприємств для їхніх власників і керівників, що працюють в умовах ринкової економіки, є їхнє прагнення одержати максимально можливий прибуток на вкладені у виробництво кошти при забезпеченні нормальної соціальної обстановки у своєму колективі.

Засобом для забезпечення цієї основної мотивації є випуск продукції, необхідної суспільству, за доступною ціною, що має збут, з витратами виробництва, меншими, чому рівень ринкових цін на цю продукцію. При цьому кожний підприємець прагне забезпечити для своїх працівників рівень доходів, не менший, чому середній у даному районі.

Для створення конкретного виробництва й забезпечення його ефективного функціонування підприємець і його апарат керування повинні вирішувати цілий комплекс економічних проблем. У їх числі:

- вивчення ринкової потреби й цінової кон'юнктури на продукцію, заплановану до випуску, з урахуванням транспортних витрат споживачів; вибір і оцінка оптимальної технології виробництва й вибір ефективної техніки;

- забезпечення економічної ефективної організації виробництва й праці;

- розробка й впровадження системи оплати праці, що стимулює мотивацію працівників підприємства до ефективної праці;

- забезпечення систематичного й своєчасного обліку й аналізу витрат виробництва, їх нормування, а також планування й реалізації заходів, що сприяють підвищенню ефективності виробництва;

- забезпечення рентабельності виробництва й реалізації продукції, що випускається;

- забезпечення стабільного фінансового стану підприємства;

- своєчасне фінансування й здійснення заходів щодо охорони праці й техніки безпеки на виробництві;

- фінансування й вирішення наявних у колективу підприємства соціальних проблем, асигнуючи на ці мети кошти, узгоджені в колективному договорі адміністрації із профспілкою підприємства.

Це не повний перелік проблем. Тут зазначені основні з них. Усі вони ставляться до питань, які вивчаються блоком навчальних дисциплін конкретної економіки.

Завданням конкретної економіки є створення передумов для найбільш ефективної виробничо-господарської й фінансової діяльності конкретного підприємства, об'єднання й галузі.

Навчальна дисципліна "Економіка" для студентів спеціальностей «Відкриті гірничі роботи» та «Гірнича геодезія» є базовою, загальною дисципліною, що вивчає конкретну економіку підприємств гірничої промисловості.

У ній вивчаються: об'єкти конкретної економіки - родовища корисних копалин, гірничодобувні підприємства, об'єднання й галузі гірничої промисловості, їх продукція; принципи розміщення підприємств по території країни, особливості їх роботи; виробничі ресурси підприємств (об'єднань, галузі), оцінка їх наявності й ступені використання; методи обліку витрати виробничих ресурсів у процесі видобутку корисних копалин; визначаються й оцінюються умови й результати виробничої, господарської й фінансової діяльності підприємства; розглядаються основи аналізу й планування виробництва.

У цій навчальній дисципліні вивчаються методи й показники економічної ефективності технічних, організаційних і інших рішень, запланованих і здійснюваних на підприємстві. Розглядаються методи розрахунків мінімально прийнятного рівня цін на продукцію підприємства; виявляється конкурентоспроможність продукції підприємства на ринках її збуту. Вивчення дисципліни "Економіка" ґрунтується на знанні економічної теорії й гірничого виробництва. Освоєння цієї дисципліни припускає знання техніко-економічних показників, що характеризують роботу підприємств гірничої промисловості, економічних нормативів, типових і галузевих методик виконання різних економічних розрахунків, а також законів, що регламентують права підприємств у процесі надрокористування, виробничо-господарської й фінансової діяльності.

Усі економічні показники, що характеризують гірничодобувні підприємства, їх стан і результати функціонування, вивчаються як елементи й складові частини єдиної економічної системи підприємства.

Отже, навчальний курс "Економіка" формує науку, що вивчає й оцінюючу економічну ефективність використання гірничими підприємствами своїх виробничих ресурсів і заходів для її росту в процесі виготовлення й реалізації конкретної продукції в народногосподарських умовах, що склалися. Студенти гірничого профілю крім нормативної навчальної дисципліни "Економіка" вивчають ще ряд спеціальних дисциплін, які забезпечують їх повним комплексом знань у галузі економіки гірничодобувного виробництва, зокрема «Організація та планування виробництва».

Потреба народного господарства і його регіонів у продукції гірничодобувних підприємств, рівні регіональних, ринкових цін на корисні копалини, стан внутрішніх і зовнішніх ринків збуту залізорудної сировини вивчаються студентами в спеціальних навчальних курсах: "Маркетинг", «Основи менеджменту», «Основи гірничого виробництва», "Аналіз і прогнозування ринкової кон'юнктури", "Ціноутворення", "Світова економіка", "Основи зовнішньоекономічної діяльності".

Умови народногосподарської й галузевої доцільності створення й економічно ефективного функціонування гірничодобувних підприємств вивчаються студентами в навчальних дисциплінах: "Економіка природокористування", "Економічна оцінка родовищ корисних копалин", "Економічна оцінка інвестицій".

Необхідною умовою для створення ефективного функціонування конкретного виробництв є наявність відповідних "зовнішніх" умов. Це правові, адміністративні й економічні умови, які встановлюють органі влади і які регламентують умови створення й діяльності кожного конкретного підприємства. Від ступеня їх об'єктивності й сприяння значною мірою залежить успіх роботи підприємства. У числі цих умов: податки, вимоги законів про працю, мита, ліцензії, нормативи відрахувань у соціальні фонди, банківське обслуговування підприємств і тарифи на транспортування й на електроенергію, ринкові рівні цін на паливно-енергетичні ресурси, сировину, матеріали, устаткування й т.п.

Перераховані умови відбивають стан макроекономіки країни й визначають взаємозв'язок і взаємозалежність мікроекономіки з макроекономікою країни.

Ці умови вивчаються студентами гірничого профілю в цілому ряді навчальних дисциплін. У їх складі: "Правознавство", "Гірниче право", "Господарське й фінансове право", "Оподатковування підприємств", «Банківська справа», "Фондові, товарно-сировинні й валютні біржі", "Біржі й операції із цінними паперами". Більш детальне вивчення бухгалтерського обліку, аналізу, планування й організації виробництва, а також вивчення фінансового стану підприємства й ряду інших питань забезпечується додатковими навчальними дисциплінами.

Вивчення навчальної дисципліни "Економіка" у комбінації з іншими дисциплінами, навчальними й виробничими практиками, курсовим і дипломним проектуванням повинне забезпечити майбутньому фахівцеві одержання знань, необхідних для виробітку й прийняття економічно обґрунтованих технічних, технологічних, організаційних і економічних рішень у процесі його майбутньої практичної діяльності.

Дата добавления: 2014-01-03