Показники ефективності використання основних засобів

Показник	Формула розрахунку	Характеристика
1. Фондовіддача		Характеризує ефективність використання основних виробничих засобів. Відображає суму виробленої продукції на одну гривню основних виробничих засобів.
2. Фондомісткість		Характеризує забезпеченість підприємства основними засобами
3. Фондоозброєність		Показує величину основних засобів на одного середньооблікового працівника
4. Рентабельність основних засобів		Визначає ступінь ефективності використання основних засобів підприємства
5. Коефіцієнт екстенсивного завантаження устаткування		Характеризує рівень завантаження устаткування у часі
6. Коефіцієнт інтенсивного завантаження устаткування		Характеризує рівень завантаження устаткування за продуктивністю

Продовження таблиці 2.3

Показник	Формула розрахунку	Характеристика
7. Коефіцієнт інтегрального використання устаткування		Відображає рівень використання устаткування як у часі, так і щодо його продуктивності
8. Коефіцієнт змінності роботи устаткування		Показує, скільки в середньому змін працювала кожна одиниця устаткування
9. Завантаження обладнання		Характеризує середньодобовий рівень завантаження обладнання
10. Коефіцієнт вибуття основних засобів		Характеризує інтенсивність вибуття основних засобів
11. Коефіцієнт оновлення основних засобів		Показує частку нових основних засобів у їх загальній вартості
12. Коефіцієнт приросту основних засобів		Показує ступінь збільшення основних засобів у звітному періоді
13. Коефіцієнт зносу основних засобів		Показує ступінь зносу (спрацювання) основних виробничих засобів
14. Коефіцієнт придатності основних засобів		Відображає частину основних засобів, придатних до експлуатації в процесі господарської діяльності

Позначення: - вартість виробленої за рік продукції, грн.; - середньооблікова річна чисельність працівників, осіб; - чистий прибуток підприємства, грн.; - валовий прибуток підприємства, грн.; Т_к, Т_д, Т_ф,Т_н - відповідно календарний, дійсний (режимний), фактичний та нормативний (корисний) термін експлуатації основних засобів за рік, год.; - загальна кількість одиниць установленого обладнання, од.; - первісна вартість основних засобів на кінець періоду, грн; - фактично витрачений час на виготовлення одиниці продукції, нормо-годин; - технічно обґрунтована норма часу на одиницю продукції, нормо-годин; - фактичний випуск продукції устаткуванням за одиницю часу у натуральному вираженні, од.; - технічно обґрунтований випуск продукції устаткуванням за одиницю часу, од; - кількість відпрацьованих верстато-змін; - кількість одиниць обладнання, що працювало відповідно в першу, другу та третю зміни, од.; - кількість обладнання, що працювало в максимально завантажену зміну, або кількість наявного обладнання; - режим роботи підприємства (цеху), змін; - сума зносу основних засобів, грн.

Зупинимось на особливостях формування і характеристиці сфери дії кожної групи показників.

Узагальнюючі показники мають забезпечити отримання достатньої кількості інформації, на основі якої можна зробити висновки про ефективність використання всієї сукупності основних засобів підприємства та виявити наявні резерви поліпшення їх використання.

До узагальнюючих показників відносять фондовіддачу, фондомісткість, рентабельність виробництва, коефіцієнт використання виробничої потужності підприємства.

Фондовіддача (Ф) характеризує річний випуск продукції з одиниці вартості основних засобів і розраховується за такою формулою:

, (2.33)

де ТП, Ч_п, ВП – річний випуск товарної, чистої, валової продукції, грн.

Позитивною тенденцією є збільшення цього показника. Він має загальне господарське значення і може порівнюватися тільки на підприємствах з однаковим видом діяльності або продукції, що виробляється.

Фондомісткість є показником оберненим до фондовіддачі, за допомогою нього можна визначити величину основних засобів, яка припадає на одиницю вартості випуску відповідного виду продукції. Показник фондомісткості продукції дає уяву про необхідну величину основних засобів, необхідних для виробництва певного виду продукції. Якщо підприємство випускає однорідну продукцію, то віддачу 1 грн. основних засобів можна визначати у натуральному вираженні.

При визначенні фондовіддачі слід виходити з середньорічної первісної вартості основних засобів без урахування їх спрацювання. При невиконанні цього положення на підприємствах із застарілим обладнанням показник фондовіддачі буде вище.

Рентабельність виробництва – це відносний показник ефективності роботи підприємства, який у загальній формі обчислюється як відношення прибутку до витрат (ресурсів). Цей показник має декілька модифікованих форм залежно від того, які саме прибуток і ресурси використовуються в розрахунках.

Наступний важливий показник - коефіцієнт використання виробничої потужності (К_вп) підприємства розраховується за такою формулою:

, (2.34)

де П – середньорічна величина виробничої потужності підприємства у вартісному вираженні, грн.

До часткових показників оцінки використання основних засобів переважно належать натуральні показники та коефіцієнти, за допомогою яких можна здійснити оцінку ефективності використання окремих груп основних засобів підприємства, а також оцінку їх використання в окремих підрозділах підприємства. Разом з цим, ці показники поділяють на дві групи: екстенсивного та інтенсивного використання основних засобів.

До показників екстенсивного використання основних засобів належать коефіцієнти використання планового, режимного і календарного часу роботи устаткування, коефіцієнт змінності роботи устаткування, показник який характеризує внутрішньо-змінні простої устаткування.

Календарний фонд робочого часу (Т_к) – загальна кількість днів або годин у періоді, що розглядається, дорівнює 8760 годин (365 дні по 24 години).

Номінальний (режимний) фонд робочого часу – це різниця календарного фонду і неробочого часу:

Т_н = [(Дк – Дсв - Дв) * tзм – Дпсв * tск] * Кзм, (2.35)

де Дк, Дсв, Дв, Дпсв – кількість календарних, святкових, вихідних та передсвяткових днів;

tск - скорочення робочої зміни у передсвяткові дні (1 година);

tзм – тривалість робочої зміни, годин;

Кзм – кількість робочих змін.

Ефективний фонд робочого часу (дійсний, корисний, плановий) – різниця номінального фонду робочого часу і витрат робочого часу (Врч) на ремонт, внутрішньозмінні простої тощо:

Т_еф = Т_н – Врч. (2.36)

Найбільш вживаний у практиці аналітичної роботи підприємств коефіцієнт змінності (К_зм) роботи устаткування. У загальному вигляді його визначають як відношення суми машино-змін, відпрацьованих протягом доби, до загальної кількості машин, наявних у даному підрозділі. Коефіцієнт змінності показує, скільки змін протягом доби працює устаткування.

Важливим показником, який дає змогу оцінити використання активної частини основних засобів - устаткування в часі, є коефіцієнт його завантаження (К_зо), за допомогою якого можна визначити величину часу, яка планується до використання або фактичного відпрацьованого часу устаткування за певний період часу.

Серед показників екстенсивного використання основних засобів важливе значення має показник внутрішньозмінних простоїв устаткування. Він значно доповнює два попередні показники – коефіцієнт змінності і коефіцієнт завантаження устаткування, оскільки дає змогу виявити основні причини внутрішньозмінних простоїв, зокрема вплив на них таких факторів, як низький рівень організації виробництва, несвоєчасне забезпечення робочих місць інструментами, матеріалами, заготовками, відсутність робітників відповідних професій, недоліки в організації технічного обслуговування устаткування та ін.

Для оцінки основних засобів і, насамперед, їх активної частини, застосовуються також показники інтенсивного їх використання. Серед них коефіцієнт інтенсивного використання устаткування (К_ін), який характеризує його використання за потужністю (продуктивністю), а також за використанням ним машинного часу.

Коефіцієнт інтегрального використання устаткування (К_інт) розраховується як добуток коефіцієнтів екстенсивного й інтенсивного використання.

Заслуговує на увагу цікавий досвід японських фірм у підходах до оцінки ефективності використання устаткування, які запровадили загальну експлуатаційну систему і застосовують показник інтегрального використання устаткування (К_у):

, (2.37)

де К_екс – коефіцієнт екстенсивного завантаження устаткування;

К_г – коефіцієнт, який враховує вихід готових деталей.

Поряд з показниками, які характеризують екстенсивне й інтенсивне використання активної частини основних засобів - устаткування, важливе значення мають показники, які дають змогу оцінити використання виробничих площ, споруд та інших важливих складових основних засобів. Так, для оцінки використання виробничих площ можуть застосовуватись коефіцієнти екстенсивного й інтенсивного використання виробничих площ, коефіцієнти завантаження виробничих площ цехів, дільниць, показник зйому продукції з 1 кв. м. виробничої площі, коефіцієнти зайнятості виробничих площ устаткуванням тощо. Однак, необхідно зазначити, що рівень використання активної частини основних засобів, наприклад, устаткування, є визначальним фактором рівня використання всіх інших складових основних засобів підприємства. Для оцінки процесу оновлення активної частини основних засобів використовують коефіцієнти оновлення та вибуття, проводять аналіз вікового і якісного складу устаткування. Порівняння величини коефіцієнтів оновлення і вибуття основних засобів дає змогу відслідковувати тенденцію в нагромадженні активної частини основних засобів і темпи заміни морально застарілих засобів. Сучасний стан промисловості України характеризують наступні показники (табл. 2.4) Таблиця 2.4

Дата добавления: 2014-01-03