Формування доходів підприємства

Дохід є основним джерелом покриття здійснених підприємством витрат та формування прибутку. Це один із найголовніших показників, що впливає на фінансовий стан підприємства.

Доходи підприємства класифікуються за видами діяльності, що здійснюються цим підприємством. Такий підхід дає можливість враховувати особливості кожного виду діяльності, відслідковувати зміни за видами діяльності і забезпечувати інформацією для подальшого аналізу та прийняття управлінських рішень.

У залежності від виду діяльності розрізняють доходи:

Ø від звичайної діяльності;

Ø від надзвичайної діяльності.

Під звичайною діяльністю розуміють будь-яку діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають унаслідок здійснення такої діяльності. До звичайної діяльності відносять виробництво та реалізацію продукції, розрахунки з постачальниками, покупцями та замовниками, працівниками, податковими органами, банківськими установами й ін.

До надзвичайної діяльності підприємства відносять операції, які не відбуваються часто або регулярно і відрізняються від звичайних операцій (стихійні лиха, пожежі, техногенні аварії та ін.).

Звичайна діяльність підприємств поділяється на операційну, інвестиційну, фінансову та іншу діяльність.

Формування доходу від кожного з видів діяльності має свої особливості (рис. 5.3).

Розглянемо порядок формування доходу від операційної діяльності підприємства.

Дохід підприємства від операційної діяльності складається з доходу від його основної діяльності та інших операційних доходів.

Основна діяльність – операції, пов’язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що забезпечують одержання доходів, достатніх для відшкодування витрат виробництва й обігу та одержання певного прибутку.

Відповідно до П(С)БО 15 «Дохід», дохід (виручка) від реалізації продукції(товарів, інших активів) визнається в разі наявності наведених нижче умов:

Ø покупцеві передані ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на продукцію (товар, актив);

Ø підприємство не здійснює далі управління та контролю за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);

Ø сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;

Ø є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічної вигоди підприємства, а витрати, пов’язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

У світовій практиці для визначення доходу підприємства від реалізації продукції застосовують касовий метод та метод нарахувань.

При касовому методі доходом або виручкою підприємства за певний термін часу вважається сума грошових коштів, що надійшла від покупців протягом періоду в його касу або на розрахунковий рахунок за продукцію, яка була фактично відвантажена покупцям (або за фактично здійснені чи надані для них роботи і послуги).

За методом нарахувань доходом або виручкою підприємства визнається вартість продукції (наданих послуг, виконаних робіт), відвантаженої покупцям протягом цього періоду, незалежно від того, оплачена вона ними у цьому періоді, чи ні.

Рис. 5.3. Класифікація доходів за видами діяльності підприємства

В Україні визначення доходів підприємств здійснюється за методом нарахувань. Розмір самого прибутку або виручки підприємства від реалізації продукції за однакових умов залежить від кількості, асортименту та якості реалізованої продукції, розрахункової дисципліни та рівня реалізаційних цін.

Під час операційної діяльності підприємство, крім доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) одержує й інші операційні доходи.

У складі інших операційних доходів відображаються всі інші доходи, не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), до яких, зокрема, належать:

Ø дохід від реалізації іноземної валюти;

Ø дохід від реалізації інших оборотних активів (виробничих запасів, малоцінних і швидкозношуваних предметів тощо);

Ø дохід від операційної оренди активів;

Ø дохід від операційної курсової різниці;

Ø пеня, штрафи, неустойки, які визнані боржником або щодо яких отримано рішення судових органів про стягнення;

Ø доходи про відшкодування сум раніше списаних активів;

Ø дохід від списання кредиторської заборгованості, що виникла під час операційного циклу, після закінчення строку позовної давності;

Ø одержані гранди, асигнування і субсидії;

Ø інші доходи від операційної діяльності (оприбуткування матеріалів від демонтажу, різниця між номінальною та продажною вартістю векселів, безоплатно надані послуги та подарунки фізичним особам, інші).

Дохід підприємства від інвестиційної діяльності складається з доходів від участі в капіталі, одержаних підприємством від здійснених ним інвестицій в асоційовані, дочірні бо спільні підприємства, облік яких ведеться за методом участі в капіталі. Дохід від участі в капіталі має місце, коли прибуток, одержаний підприємством-об’єктом інвестування, не спрямовується на виплату дивідендів інвесторам, а залишається на його ж подальший розвиток. У такому разі відбувається зростання вартості інвестицій, здійснених підприємством-інвестором, пропорційно до їхніх часток у капіталі цього підприємства.

Дохід від участі в капіталі визначається як добуток чистого прибутку, одержаного асоційованим, дочірнім або спільним підприємством, на частку підприємства-інвестора у його статутному капіталі.

Якщо ж асоційоване (дочірнє, спільне) підприємство зазнало збитків, вартість інвестицій, здійснених підприємствами-інвесторами, зменшиться на суму їх внесків до його статутного капіталу. При цьому підприємство-інвестор матиме втрати від участі в капіталі.

Якщо ж частка інвестицій підприємства до статутного капіталу іншого підприємства становить менше 20% його обсягу, то доходи, одержані від таких інвестицій, відносяться до фінансових доходів.

Дохід від фінансової діяльності включає до свого складу: одержані дивіденди, відсотки, доходи від фінансової оренди (від наданих в оренду майнових об'єктів з правом їх викупу орендарями) та інші доходи, одержані від фінансових інвестицій (крім доходів, отриманих за методом участі в капіталі).

До доходів від іншої діяльності належать доходи, одержані підприємством від:

Ø реалізації необоротних активів і майнових комплексів, фінансових інвестицій;

Ø зростання курсу валюти, якою володіє підприємство на банківських рахунках (якщо валютні операції не пов'язані з основною діяльністю підприємства);

Ø безоплатно отриманих матеріальних і нематеріальних цінностей;

Ø дооцінки вартості основних фондів тощо.

Дата добавления: 2014-01-03