Особливості формування методів визначення ціни на основі конкуренції

Найменування та сутність методу	Визначення ціни (Ц)	Особливості застосування
1. Метод ціноутворення на основі поточних цін   Сутність: Ціна встановлюється на рівні поточної ринкової, або дещо нижче. Метод застосовується як "прямування у фарватері", тобто виробник орієнтується на ціну підприємства, яке контролює найбільшу питому вагу на ринку. При цьому можлива невелика націнка або знижка на товар	-	У рамках методу використовують так звані параметричні методи ціноутворення, які базуються на кількісних залежностях між ціною товару і його споживчими властивостями (параметрами якості)
2. Метод визначення ціни за рівнем конкурентоспроможності товару   Сутність: Установлюється ціна на новий товар з урахуванням інтегрального показника конкурентоспроможності	, (8.3.18) де Ц – ціна нового виробу; Цб – ціна базового виробу конкурента; К – інтегральний показник конкурентоспромож-ності товару; , (8.3.19) де Ітех.пар – індекс технічних параметрів (індекс якості); Іекон.пар – індекс економічних параметрів (індекс ціни споживання)	-
3. Метод встановлення цін на підставі торгів (або метод тендерного ціноутворення)   Сутність: Метод розглядається як різновид методу "на рівні поточних цін", коли має місце конкурентна боротьба товаровиробників за підряди у ході торгів	-	Використовується при визначенні ціни, яка веде до найбільшого очікуваного прибутку від відкритих торгів, у здійсненні яких хоче взяти участь багато підприємств

5.1.3. Особливості ціноутворення в гірничодобувній промисловості в сучасних умовах

При ухваленні управлінських рішень у галузі ціноутворення гірничодобувні підприємства керуються наступними законами і законодавчими актами:

- «Господарський кодекс України»: Закон України від 16.01.2003 р. №436-IV;

- Закон України «Про ціни і ціноутворення» від 03.12.1990 р. №507-XII;

- Положення про індикативні ціни на товари при здійсненні суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України експортно-імпортних операцій: затверджено Указом Президента України №691 від 18.11.1994 р.;

- Положення про індикативні ціни у сфері зовнішньоекономічної діяльності: затверджено Указом Президента України від 10.02.1996 р. №124-96;

- Ухвала Верховної Ради «Про Концепцію розвитку гірничо-металургійного комплексу України до 2010 г.» від 17.10.1995 р. №385/95;

- Указ Президента України «Про застосування міжнародних правил «ІНКОТЕРМС» комерційних термінів» від 04.10.1994 р.;

- Указ Президента України «Про заходи удосконалення кон'юнктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності» від 10.02.1996 р. №124/96.

- Розпорядження Кабінету Міністрів «Про створення Міжвідомчої комісії із питань державної цінової політики в гірничо-металургійному комплексі» від 31.03.04 р. №204-р.

Частина Постанови Верховної Ради «Про Концепцію розвитку гірничо-металургійного комплексу України до 2010 р.» від 17.10.1995 р. №385/95, присвячена питанням перспектив ціноутворення в ГМК, свідчить: «Цінова політика буде направлена на забезпечення конкурентоспроможності на внутрішньому і зовнішньому ринках за рахунок гармонізації виробничих потужностей з потребами ринків збуту, кращого використання досягнень НТП, технічного переозброєння підприємств і об'єктів ГМК. Важливим напрямом цінової політики відносно продукції монопольних утворень є збереження державного регулювання цін шляхом доведення науково обґрунтованих питомих норм витрат сировини, енергоносіїв, матеріалів, основних фондів (як активної, так і пасивної частини), трудових і накладних витрат й інших. Представляється доцільним зберегти державний контроль над цінами природних монополістів».

На сьогоднішній момент підприємство при формуванні і регулюванні цін на реалізовану продукцію на зовнішньому ринку виходить із аналізу цін на залізорудну сировину, як на внутрішньому ринку України, так і у світі в цілому. У ціну закладається не тільки собівартість продукції, але й приплати за зміну вмісту заліза у такій продукції: товарна руда, концентрат, обкотиші, агломерат. Ціна для обкотишів встановлюється на базі вмісту заліза 60 %, модуля основності - 0,5 і дріб'язку - 9% для концентрату - при вмісті заліза 64,7 % і вологи - 10,5%. При зміні вмісту заліза, дріб'язку або вологості за кожнен відсоток такої зміни нараховуються приплати або знижки.

Підприємство при формуванні ціни повинно виходити не тільки з якісних характеристик продукції, а також її собівартості, але й ураховувати головний фактор: співвідношення попиту та пропозиції на ринку залізорудної сировини для залучення потенційних покупців. При розширенні ринку збуту цінова політика буде змінюватись. Планується підписання довгострокових контрактів, що й стабілізує цінову політику компанії.

У теперішній час при формуванні цін на залізорудну продукцію важливо врахувати не тільки інтереси гірничодобувних підприємств - виробників концентрату, обкотишів, агломерату, але й безпосередніх споживачів - металургійних комбінатів. Споживчі властивості сировини визначають конкурентоспроможність металургійної продукції, що є основним експортним потенціалом нашої країни.

Завдання сучасного етапу цінової політики гірничодобувних підприємств полягає в тому, щоб при формуванні цін на залізорудну продукцію враховувались зміни всіх параметрів, що впливають на її металургійну цінність і визначальну ефективність технологічного процесу в металургії.

На різні види залізорудної продукції існують установлені стандарти за основними її якісними характеристиками (параметрами), які пред'являються споживачами на ринку. Звичайно, вони відповідають існуючим технологіям переробки залізорудної сировини в металургійному виробництві. Однак для гірничозбагачувального комбінату важливо визначити, у якому ступені його продукція відрізняється від аналогічної, представленої на ринку іншими конкурентами. Ці відмінні риси відбиваються в ціні продукції. Для цього застосовуються приплати (знижки) до ціни за поліпшення (погіршення) стандартів якості продукції.

Підприємство-виробник може встановити базовий рівень ціни на свою продукцію з урахуванням якісних її параметрів, а потім, порівнюючи її з аналогічною продукцією конкурентів визначати в кожний конкретний період часу її відмінні риси й установлювати на неї ринкову ціну. При цьому використання даного методу може дати уявлення металургійним підприємствам-споживачам про перевагу тієї або іншої залізорудної сировини. Як відомо, більш якісні параметри сировини в шихті, що надходить на металургійний переділ, дозволяють скорочувати витрати на виробництво чавуну й сталі та заощаджувати деякі види ресурсів (кокс, флюси, електроенергію).

Визначення ціни на залізорудну продукцію за допомогою нормативно-параметричних методів

Залежність ціни від техніко-економічних факторів, що характеризують якість продукції, виражається:

, (5.1)

де - значення ціни за одиницю продукції, грн; - фактори, що характеризують рівень якості продукції.

Часто цей метод застосовується для визначення цін на вироби конкретного параметричного ряду, формування якого полягає у виділенні із загальної маси продукції однорідних груп, що характеризуються фінансовими техніко-економічними показниками.

Споживча цінність залізорудної продукції також характеризується рядом параметрів: вмістом заліза магнітного в продукті, рівнем вологості, кремнезему, шкідливих домішок (сірки, фосфору й ін.).

Кожне родовище залізистих кварцитів Кривбасу має свої гірничо-геологічні особливості, які визначаються: вмістом заліза у вихідній руді, складністю виїмки, вмістом шкідливих домішок, рівнем видобування, коефіцієнтом розкриття. Через ці особливості базові показники якості на різних підприємствах можуть розрізнятися. При цьому в сучасних умовах ціни на продукцію гірничорудних підприємств формуються відповідно до Положення про приплати за якість продукції. Договорами зі споживачами обмовляються граничні показники вмісту шкідливих домішок (у першу чергу вміст S, P, SiО₂). У середньому вміст S не повинен перевищувати 0,07 % у концентраті й обкотишах; вміст фосфору Р – повинен бути не більше 0,022 %. Вміст Si₂ залежить від вмісту заліза в концентраті: чим більше вміст заліза, тим менше вміст SiО_2. У цей час у ціні не враховуються приплати/знижки за вмістом шкідливих домішок, що суперечить реальним вимогам споживачів. Відомо, що при недотриманні встановлених кондицій гірничодобувні підприємства виплачують значні суми штрафів за експортні поставки.

Як вказувалося вище, якісні параметри концентрату на різних ГЗК і, отже, їхня металургійна цінність, різні. Тому й базовий рівень ціни повинен бути різним. У ньому необхідно врахувати якомога більшу кількість факторів, які визначають металургійну цінність концентратів. Крім цього, у ринкових умовах варто враховувати й інші фактори, що формують остаточний рівень ціни: середньоринковий рівень цін на внутрішньому й світовому ринках: вартість посередницьких послуг; рівень попиту на ринку.

У теперішній час основним критерієм діяльності гірничо-збагачувального підприємства є прибутковість, і комбінат сам вирішує, що йому краще для збільшення прибутку - кількість концентрату або його якість.

Для розрахунку рентабельності виробництва концентрату при можливій зміні продуктивності і підприємтсва за рудою може бути використана така формула:

(5.2)

При визначенні витрати на 1 гривню товарної продукції вона трансформується у вираз:

, (5.3)

де в_р - витрати на розкривні роботи, грн./ т;

а_р – собівартість руди без витрат на розкриття, грн./ т;

а_п - собівартість переділу однієї тонни руди до концентрату, грн.;

γ – вихід концентрату з руди, частки од.;

A_p - продуктивність кар'єру за рудою, т/рік;

Ц_к - ціна концентрату.

Показник (5.3) можна представити у вигляді:

, грн./ грн. (5.4)

З огляду на те, що ціна концентрату залежить від вмісту заліза в ньому, із другого співмножника виразу (5.4) можна виділити вартісні показники. Тоді, при визначенні ціни концентрату за нормативно-параметричним методом:

(5.5)

Показник (5.4) набуде вигляду:

(5.6)

де δ_п= ΔЦ/Ц_б - коефіцієнт приведення вмісту заліза в концентраті за базисною ціною до одного виду;

ц_б – базисна ціна концентрату, грн./ т;

Δβ - відхилення вмісту заліза в концентраті від базового, %;

ΔЦ - приплата (знижка) за відхилення вмісту заліза в концентраті від базового на 1 %, грн.

При визначенні ціни концентрату пропорційно вмісту заліза в ньому

, грн./т, (5.7)

витрати на одну гривню товарної продукції будуть мати вигляд:

, (5.8)

де Ц₀ - ціна одного відсотка заліза в концентраті, грн.;

β - вміст заліза в концентраті при оцінюваному режимі гірничих робіт, частки од.

Розмір прибутку виражається рівнем ціни на концентрат, який у свою чергу залежить від якісних параметрів цієї продукції. У даному випадку при розрахунку прибутку зроблено наголос на якості вихідної руди, що надходить на переділ збагачення з метою отримання концентрату:

, (5.9)

де К_і – кількість концентрату, виробленого з руди і-ї якості, тис.т;

Ц_і – ціна за одну тонну концентрату, виробленого з руди і-ї якості, грн./т;

С_і – собівартість однієї тонни концентрату, виробленого з руди і-ї якості, грн./т.

За інших умов ціну концентрату можна представити залежно від вмісту Fe у концентраті:

, (5.10)

де Ц_б - базова ціна залізорудного концентрату, грн.;

ΔЦ - приплата (знижка) до базової ціни за 1 % відхилення вмісту Fe у концентраті, грн./%; β_і - середній вміст Fe у концентраті з руди і-ї якості, %.

При плануванні роботи комбінату обов'язково треба прогнозувати ціну на свою продукцію - залізорудний концентрат: її величина дає можливість планувати витрати на виробництво концентрату тієї або іншої якості, обсяги розкривних і робіт видобутку, технологічні показники переділу руди і якість концентрату. Однак на один рік важко прогнозувати найбільш часто застосовувану ціну. Тому можна скористатися нормативно-параметричним методом ціноутворення:

, грн./т, (5.11)

де Ц_б - базова ціна залізорудного концентрату, грн./т;

ΔЦ - приплата (знижка) до базової ціни за 1 % відхилення вмісту Fe у концентраті, грн.;

β_б - базисний вміст Fe у концентраті, %;

β_n - запланований вміст Fe у концентраті, %.

На зовнішньому ринку залізорудна продукція найчастіше оцінюється пропорційно кількості відсотків заліза:

, грн./т, (5.12)

де Ц₀ - ціна 1 % заліза, грн.

Тоді дохід від реалізації певного обсягу концентрату буде дорівнювати:

, грн./т, (5.13)

Або ,грн./т. (5.14)

Витрати на видобуток і переділ цієї руди до концентрату становлять:

, грн., (5.15)

де а_д,в - відповідно собівартість видобутку руди й виїмки порожніх порід, грн./т;

t_р, t_в - витрати на транспортування на РЗФ і порожніх порід на відвали, грн./т;

а₀ – витрати на відвалоутворення порожніх порід, грн./т;

n - коефіцієнт розкриття, т/т;

д - витрати на подрібнення руди, грн./т.

Очікуваний прибуток комбінату від виробництва залізорудного концентрату залежно від його якості при різних методах ціноутворення подано наступним виразом:

, грн. (5.16)

Ціна концентрату в більшості випадків є договірною та залежить від багатьох змінних факторів, визначених договірними сторонами. Тому договірну ціну неможливо прогнозувати на тривалий період, у порівнянні із тривалістю подальшої експлуатації родовища. За інших рівних умов ціну на концентрат можна представити залежно від вмісту заліза:

, грн./т, (5.17)

де Ц_б - базова ціна залізорудного концентрату, грн./т;

ΔЦ - приплата (знижка) до базової ціни за 1 % відхилення вмісту Fe у концентраті, грн.; β_б - базисний вміст Fe у концентраті, %.

Дата добавления: 2014-01-03