Персонал як суб’єкт і об’єкт управління

Персонал у системі управління якістю

Вопрос. Практическая работа №1.

5 вопрос. Структура дисциплины «Педагогика»
в ФГОС ВПО (презентация)

Управління у суспільстві називається соціальним управлінням. Соціальне управління включає два основних види:

- управління індивідуальною трудовою діяльністю людини;

- управління колективною діяльністю людей.

Важливим видом соціального управління є управління підприємством, управління галуззю, управління територіально-господарським комплексом, управління фінансами, людськими ресурсами, персоналом тощо. Але це вже не окремі види управління, а частини одного цілого – управління економікою.

Система виробничих відносин і притаманна їй система об’єктивних економічних законів визначають не тільки необхідність, а й можливість управління економікою.

Виконання вимог об’єктивних законів включає виконавчу, виробничу і організаційну діяльність. Управління – це не просто механізм реалізації вимог економічних законів, це організація реалізації цих вимог. Звідси управління виступає як та ланка, де організується трансформація вимог об’єктивних законів у практичну господарську діяльність.

Управління організує трудову діяльність, тобто поєднує працівників із засобами виробництва. Управління підприємством (об’єднанням) передбачає і управління його важливими компонентами і параметрами: виробничим і кадровим потенціалом, фінансами, якістю продукції (послуг) тощо.

Ринкова економіка поєднує всіх членів трудового колективу загальним економічним інтересом, який визначає їх ставлення до праці і її результатів. Суть трудового колективу полягає у тому, що об’єднуючи людей загальним соціальним і виробничим інтересом, він ставить за мету створення умов для розкриття індивідуальності особистості, реалізації її повноцінного розвитку.

Людина є суб’єктом виробничого процесу, яка має власні цілі й інтереси. Саме вона створює все нове, і тільки їй властивий творчий підхід до роботи. Але вона може стати тормозом процесу, приховуючи свої можливості, відчувати незадоволеність колективними відносинами. Працівники, які мають однакову кваліфікацію, не завжди показують однакові результати в роботі, по-різному ставляться до праці, до свого підприємства.

Таким чином, в управлінні трудовим колективом людина (персонал) одночасно може бути суб’єктом управління (коли приймає рішення) і об’єктом управління (коли виконує рішення вищого керівництва). Схему взаємозв’язків суб’єктів і об’єктів управління персоналом показано на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Взаємозв’язки суб’єктів і об’єктів управління персоналом організації

Вище керівництво організації (директор, генеральний директор, голова правління та їх заступники, президент) має закріплені статутом організації повноваження – це право приймати остаточне рішення, спрямовувати і координувати роботу інших та віддавати накази.

Лінійні управлінці уповноважені спрямовувати роботу своїх підлеглих. Вони відповідають за виконання основних завдань організації.

Управлінці з персоналу повинні допомагати, консультувати лінійних управлінців відносно кращого досягнення основних цілей по роботі з персоналом.

До обов’язкових функцій лінійних управлінців з ефективного управління персоналом належать:

- розміщення персоналу на відповідних робочих місцях;

- залучення в організацію нових працівників;

- навчання працівників новій для них роботі;

- покращення якості роботи кожного працівника;

- створення умов для творчого співробітництва і розвитку добрих взаємовідносин між працівниками;

- роз’яснення політики та послідовності дій організації;

- контроль трудових витрат;

- розвиток здібностей кожного працівника;

- створення і підтримання задовільно морального клімату д підрозділі;

- турбота про здоров’я і фізичний стан працівників.

У невеликих організаціях лінійні управлінці виконують всі обов’язки самостійно, але з розширення організації їм необхідна допомога і поради управлінців з персоналу.

Дата добавления: 2014-01-03