Ресурси в системі управління якістю

В системі якості має приділятися увага тим ресурсам, які сприяють поліпшенню роботи показників організації. До ресурсів можуть належати люди, інфраструктура, робоче середовище, інформація, постачальники та партнери, природні і фінансові ресурси.

При виборі ресурсів увага приділяється:

1. ефективному, результативному та своєчасному постачанню ресурсів з урахуванням можливостей та вузьких місць;

2. матеріальним ресурсам, наприклад передовим засобам створення та обслуговування продукту;

3. нематеріальним ресурсам, наприклад інтелектуальній власності;

4. ресурсам та механізмам, що сприяють постійному інноваційному вдосконаленню;

5. організаційним структурам, зокрема потребам керування проектом та матричного керування;

6. інформаційному менеджментові та інформаційним технологіям;

7. підвищенню компетентності за рахунок цілеспрямованої підготовки освіти та навчання;

8. виробленню навичок і розвитку організаторських здібностей, потрібних для майбутніх керівників організації;

9. використанню природних ресурсів та впливу ресурсів на навколишнє середовище;

10.плануванню майбутніх потреб у ресурсах.

Підвищення як ефективності, так і результативності системи якості має здійснюватись керівництвом завдяки залученню персоналу, враховуючи його як фактор та його професійне зростання. Це відбувається шляхом проходження таких етапів:

1. забезпечення постійної підготовки та планування просування по службі;

2. визначення обов’язків і повноважень персоналу;

3. постановка індивідуальних і колективних завдань, керування виконанням процесу, оцінювання результатів;

4. сприяння участі в постановці завдань і прийнятті рішень;

5. визнання досягнень і заохочування;

6. сприяння відкритому двобічному обмінові інформацією;

7. постійний аналіз потреб працівників;

8. створення умов для стимулювання нововведень;

9. забезпечення ефективності колективної праці;

10.доведення до відома працівників інновацій;

11.використання критеріїв задоволеності працівників;

12.вивчення причин приходу працівника в організацію і звільнення з неї.

Персонал – виконавець робіт, які позначаються на якості продукту, повинен бути компетентним за рахунок належної підготовки, набутих навичок та досвіду, мати відповідну освіту.

Під час аналізу ступеня компетентності слід враховувати такі позиції:

- майбутні потреби, віднесені до стратегічних та оперативних планів і завдань;

- передбачувані потреби заміни керівників і рядових працівників;

- оцінка компетентності окремих осіб для виконання заданих робіт;

- правові вимоги, які регламентуються, та стандарти, що торкаються організації та зацікавлених сторін.

При плануванні потреб навчання та підготовки мають братися до уваги зміни у зв’язку з характером виконуваних в організації процесів, етапами службового зростання працівників і виробничою культурою.

Планування має передбачати отримання працівниками знань та навичок, що разом з наявним у них досвідом дасть змогу їм підвищити свою компетентність.

Навчання та підготовка мають підкреслювати важливість задоволення вимог, потреб і очікувань споживачів та інших зацікавлених сторін. Вони мають передбачати і усвідомлення слухачами наслідків невиконання вимог для організації та її працівників.

З метою сприяння виконанню поставлених завдань і службового просування працівників під час планування навчання та підготовки мають враховуватися:

1. наявний у працівників досвід;

2. загальний кругозір і спеціальні знання;

3. навички проводу і керування;

4. засоби планування і вдосконалення;

5. вміння працювати з колективом;

6. вирішення проблем;

7. комунікабельність;

8. культура і поведінка в суспільстві;

9. знання ринків, потреб та очікувань споживачів, інших зацікавлених сторін; творчі здібності і схильність до новаторства.

Керівництво повинне передбачати, щоб робоче середовище позитивно впливало на мотивацію, задоволення і показники роботи працівників, що поліпшуватиме показники всієї організації. При створенні придатного робочого середовища як поєднання людських та матеріальних чинників мають розглядатися:

- методи творчої праці і можливості ширшого залучення до неї працівників задля реалізації їхнього потенціалу;

- правила та інструкції з безпеки, у т. ч. ті, що стосуються користування засобами захисту;

- питання ергономіки;

- питання розміщення робочих місць;

- питання психологічної сумісності;

- облаштування місць загального користування;

- температура, вологість, освітленість, циркуляція повітря;

- гігієна, чистота, шум, вібрація та забруднення.

Дата добавления: 2014-01-03